Постанова № 75708117, 02.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1625/2565/12 Номер провадження 22-ц/786/1549/18Головуючий у 1-й інстанції Потетій А.Г. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

секретар Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2018 року по справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: старший Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ткаченко Сергій Володимирович, державне підприємство «Сетам», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_2 подав скаргу на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. щодо призначення торгів житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, які належать йому на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є предметом іпотеки. Скаргу обгрунтовує тим, що державний виконавець в рамках виконавчого провадження №47499492 призначив та провів оцінку вказаного нерухомого майна, за результатами якого про вартість предмета іпотеки, становить: житлового будинку - 2 746 000,00 грн. без ПДВ., земельної ділянки - 317000,00 грн. Вважає, що дії виконавчої служби по призначенню торгів є незаконними, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Зазначене нерухоме майно є єдиним житлом боржника, іншого житла він не має, а тому на даний житловий будинок не може бути звернуто стягнення в рамках виконавчого провадження.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного виконавця щодо призначення торгів житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його скаргу.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ст.1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а саме: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Заперечує можливість звернення стягнення на вказаний житловий будинок, який виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та є його єдиним житом та підпадає під дію мораторію.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у своєму відзиві на апеляційну скаргу заперечує її доводи, оскільки оскаржувані дії державний виконавець здійснював в межах наданих йому повноважень в рамках виконавчого провадження з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»./а.с.176-177/

ПАТ АБ «Укргазбанк» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не поширюється на спірні правовідносини. Спірне нерухоме майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні, не є забезпеченням виконання зобов'язань за споживчим кредитом, наданим фізичній особі в іноземній валюти, оскільки воно виступає забезпеченням валютного кредиту, отриманого юридичною особою ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ» з цільовим призначенням: поповнення обігових коштів суб'єкта підприємницької діяльності./а.с.189-190/

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що у провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження ЗВП 41549090 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь юридичних осіб та держави, що включає в себе 5 виконавчих проваджень на загальну суму 4478441,49 грн., та ВП 47499492 про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 231799,22 доларів США та 65460,00 грн., в тому числі виконавчий лист № 2/1625/1056/12, виданий 14.02.2013 Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість на загальну суму 231799,22 доларів США та 65460,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 79к-смп від 19.03.2008./а.с.95-95,99-101/

Відповідно до договору іпотеки № 79к-смп від 19.03.2008 року ОСОБА_2 передав ВАТ АБ «Укргазбанку» в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 225,6 кв.м., та земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,165 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, на забезпечення вимог іпотекодержателя (банку), які випливають з кредитного договору№79 к-смп від 19.03.2008р., укладеного між ВАТ «АК «Укргазбанк» так ТОВ «ЕКС-РІМ СПОРТ», відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 183 000.00 дол.США на умовах відновлювальної кредитної лінії./а.с.79-84/

02.02.2017 року старший державний виконавець Ткаченко С.В. виніс постанову про опис та арешт вказаного предмета іпотеки та постановою від 21 лютого 2017 року призначив суб'єкта оціночною діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадження для визначення ринкової вартості описаного майна. /а.с.103-105,108/

За результатами проведеної оцінки відповідно до Звіту про оцінку майна, складеного ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» від 15.03.2017 р. №157, вартість описаного майна та арештованого майна, що належить ОСОБА_2, становить:

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 225,6 кв.м., житловою площею 96,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 2 746 000,00 грн без ПДВ;

- земельної ділянки площею 0,165 кв.м. кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 317 000,00 грн без ПДВ./а.с.109-110/

Відмовляючи у задоволенні скарги районний суд виходив з того, що дії державного виконавця щодо опису та арешту предмета іпотеки були спрямовані на виконання судових рішень та не суперечать статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості та безпідставності скарги боржника. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням та хибного тлумачення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції положення ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не заслуговують на увагу та відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Відповідно до вказаної норми не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Отже, відповідно до цитованої норми обмеження щодо примусової реалізації нерухомого майна - житлового приміщення застосовується виключно у випадку, коли зазначене майно забезпечує виконання зобов'язань позичальника фізичної особи за споживчим кредитом в іноземній валюті.

Натомість, ОСОБА_2 передав в іпотеку належний йому житловий будинок із земельною ділянкою для забезпечення повернення валютного кредиту, одержаного юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», з цільовим призначенням кредиту - повернення обігових коштів суб'єкта підприємницької діяльності. Таким чином, вказаний кредит не є споживчим у розумінні п.п.8,11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, державний виконавець, чиї дії оскаржуються, діяв правомірно, не застосовуючи положення ч.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки житлове приміщення, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні, не є забезпеченням виконання зобов'язань за споживчим кредитом, наданим фізичній особі в іноземній валюті. З цих підстав апеляційним судом також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо заперечення можливості звернення стягнення на вказаний житловий будинок, який використовується як місце постійного проживання позичальника, оскільки вказаний об'єкт нерухомості не підпадає під дію мораторію.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв відповідно до закону, в межах повноважень, право заявника не було порушено, а тому районний суд обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.367,368 374, 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді /підписи/ П.С. Абрамов

Г.Л. Карпушин

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук