Ухвала суду № 75707967, 01.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1266/18

Номер справи місцевого суду: 501/1634/18

Головуючий у першій інстанції Журавель П.І.

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя - Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання - Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора - Полтавця В.М.,

захисника - Маврова О.П.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Маврова О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 26.07.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого Чорноморського ВП Овідідопольського ВП ГУНП в Одеській області Капіци А.А., погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Полтавцем В.М., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шомполи Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, не є депутатом, працюючого складачем поїздів станції «Одеса-Пересип», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 11.12.2017 року, 12.12.2017 року, 23.12.2017 року та 24.07.2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановлені особи умисно таємно, шляхом проникнення до вагонів викрали насіння сої у кількості відповідно: 4370 кг., вартістю 49 599 грн. 48 коп., чим спричинили ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» матеріальну шкоду на вищевказану суму, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд; 1940 кг., вартістю 21 049 грн. 1 коп., чим спричинили ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» матеріальну шкоду на вищевказану суму, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд; 9700 кг., вартістю 108 213 грн. 20 коп., чим спричинили ТОВ «СІЕЙТІ» матеріальну шкоду на вищевказану суму, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд; 9700 кг., вартістю 42 532 грн., чим спричинили ТОВ «Диннастія» матеріальну шкоду на вищевказану суму, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

25.07.2018 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

26.07.2018 року слідчий звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Полтавцем В.М., про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме - можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, скоїти інші кримінальні правопорушення, а запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.

Ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 26.07.2018 року вказане клопотання було задоволено та до підозрюваного ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, до 23.09.2018 року з визначенням розміру застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 92050 грн.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що судом у відповідності з вимогами ст. ст. 178 і 183 КПК України враховано всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, це скоєння тяжкого злочину, повторність.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник Мавров О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчий у клопотанні не вказав на який строк необхідно обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також не слідчий обґрунтував та прокурор під час розгляду клопотання не довів наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, а також, зазначених у клопотанні ризиків та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а слідчий суддя вищевказані обставини не врахував та безпідставно застосував до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід. Окрім цього, слідчий суддя не врахував особу підозрюваного: наявність у нього постійного місця проживання, офіційне працевлаштування, наявність на утриманні неповнолітньої дитини-інваліда, наявність на утриманні батьків похилого віку, одружений, відсутність шкідливих звичок, що вказує на міцність його соціальних зв'язків, позитивно характеризується, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. При цьому, вказує, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою позбавляє підозрюваного можливості продовжувати працювати, утримувати сім'ю та батьків. Також, зазначає, що під час затримання 25.07.2018 року ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 208 КПК України, останньому не повідомлено у якому саме злочині його підозрюють та не повідомлено підстави затримання. Крім цього, вказує, що мотивувальна та резолютивна частини ухвали слідчого судді містять різні рішення суду щодо розгляду клопотання слідчого, а саме в мотивувальній частині зазначено, що відмовити у задоволенні клопотання слідчого, а в резолютивній - задоволено.

Заслухавши суддю-доповідача; виступ підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною другою даної норми передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Положеннями ч.4 ст.194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував вищевказані вимоги Закону і Конвенції та належним чином не перевірив наявність та вагомість обставин, які згідно зі ст.194 КПК України дають достатні підстави для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке санкцією даної норми передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження доказами, а саме: протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 25.07.2018 року, протоколами огляду місця події від 25.07.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2018 року, протоколом затримання ОСОБА_3 від 25.07.2018 року.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами судового провадження.

Разом з цим, з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 одружений, має постійне місце проживання в м. Одесі, має на утриманні дружину та малолітню доньку-інваліда, а також батьків пенсійного віку, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання та мінімізує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, долученими до клопотання слідчого матеріалами не підтверджується наявність заявлених слідчим ризиків можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілих, свідків інших підозрюваних, знищення, переховування або спотворення будь-яких речей і документів. Які мають значення для кримінального провадження.

Таким чином, слідчим у клопотанні не обґрунтована, а прокурором у судовому засіданні не доведена неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя на вказані обставини уваги не звернув та безпідставно задовольнив клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід, що свідчить про істотну неповноту та однобічність судового розгляду клопотання та є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Вирішуючи питання про необхідність застосування запобіжного заходу та враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що необхідним і достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Маврова О.П. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 26.07.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Чорноморського ВП Овідідопольського ВП ГУНП в Одеській області Капіци А.А., погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Полтавцем В.М., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Чорноморського ВП Овідідопольського ВП ГУНП в Одеській області Капіци А.А., погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Полтавцем В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160160000442, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, звільнити підозрюваного з-під варти негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків закінчується 24.09.2018 року, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області

А.І. Кадегроб Р.І. Котелевський В.М. Прібилов