Постанова № 75707678, 31.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5943/18

Номер справи місцевого суду: 522/6173/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

представника ДП МОУ - адвоката Слободянюка В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року про призначення судової медичної експертизи та зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування заподіяної моральної шкоди,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Загороднюка В.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський проектний інститут» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування заподіяної моральної шкоди.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення по справі судово-медичної експертизи для з'ясування питання щодо обґрунтованості знаходження позивача на лікуванні та продовженні лікарняного листа на період з 1 по 30.03.2017 року. При цьому він посилався на те, що за період 2016 - 2017 р. позивач сім разів знаходився на лікарняному, два із яких управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування визнані як необґрунтовані.

Представник позивача проти клопотання заперечував, посилаючись на те, що це питання не відноситься до предмету спору.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року клопотання було задоволено та було призначено у справі судово-медичну експертизу та на час її проведення було зупинено провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для вирішення питання по суті позову необхідні знання в галузі судової медицини, а тому визнав клопотання представника відповідача обгрутованим та призначив у справі судово-медичну експертизу.

Однак із таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, з лютого 1972 року позивач ОСОБА_3 працював на ДП МО України «ОПІ» та наказом керівника підприємства від 03.07.2000 року № 24-л/с був призначений на посаду головного інженера ДП МО України «ОПІ».

Наказом керівника ДП МО України «ОПІ» від 02 березня 2018 року № 8 «Про звільнення» ОСОБА_3 було звільнено з посади головного інженера внаслідок застосування до нього дисциплінарних стягнень.

Згідно листка непрацездатності № 352453, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 121), ОСОБА_3 перебував на лікарняному з 01.03.2017 року.

Відповідно до статті 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та пункту 1 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/із6-ос/і4о6 (далі - Інструкція) листок непрацездатності являється багатофункціональним офіційним документом, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності.

Тобто, наведені положення законодавства, у системному зв'язку з нормами статей 77 та 78 ЦПК України, свідчать про те, що саме листок непрацездатності, а не висновок судової медичної експертизи, є належним та допустимим доказом тимчасової непрацездатності позивача, який у сукупності з іншими, наявними у справі доказами, відповідно до статті 80 ЦПК України, дає суду змогу дійти висновку про необґрунтованість заявленого клопотання представника відповідача про призначення судово-медичної експертизи.

Вказані вище обставини, свідчать про те, що саме листок непрацездатності та картка стаціонарного хворого, а не висновок судової медичної експертизи, є належним та допустимим доказом тимчасової непрацездатності позивача ОСОБА_3

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

У справі, що розглядається, обставинами, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, є відповідні обставини, які свідчать про законність або незаконність звільнення позивача з роботи в період його тимчасової непрацездатності, а саме в момент видання оскаржуваного наказу про звільнення, тобто обставини, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання саме у сфері права, а не в іншій, ніж право, сфері.

У відповідності до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: і) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

На неприпустимості призначення судом експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, наголошено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Натомість, ухвалою, що оскаржується, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, судом помилково призначено експертизу для з'ясування обставин справи, які не потребують спеціальних знань.

Отже, у суду першої інстанції не було правових підстав для призначення у справі судово-медичної експертизи при наявності оригіналу належним чином оформленого листка непрацездатності позивача.

Також, в матеріалах справи знаходиться копія виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 4084, яка підтверджує погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 та необхідність подовження йому листка непрацездатності (а.с. 137).

Крім того, згідно довідки про перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності № 343941, 612210, № 352453 на ім`я ОСОБА_3 у КУ «Міська поліклініка № 6» яка надана заступником начальника відділу експертизи тимчасової непрацездатності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області Покітко О.В. від 04.08.2017 року зазначені вище листки непрацездатності на ім`я позивача були видані обґрунтовано (а.с. 140-142).

Згідно частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що питання чи обґрунтовано знаходився на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 з 20 по 28 лютого 2017 року та чи обгрутовано йому був подовжений лікарняний листок на період з 01 по 30 березня 2017 року не відносяться до предмету доказування, оскільки факт наявності зазначених вище листків непрацездатності сторонами не оспоруюється, а обґрунтованість їх видачі підтверджується чисельними доказами.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, положеннями ч. З ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 10 ЦПК України визначено, що верховенство права є однією з основним засад цивільного судочинства, якою керується суд при розгляді справ.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, необхідно зазначити, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Таким чином, необґрунтоване призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення протирічить пункту 1, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод та є очевидним порушенням права сторони (позивача) на розгляд справи у розумний строк.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, ухвала постановлена всупереч вимогам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року про призначення судової медичної експертизи та зупинення провадження у цивільній справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06.08.2018 р.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко