Рішення № 75706178, 25.07.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3311/16-ц

провадження №: 2/398/102/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" липня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Голосеніної Т.В.,

за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Біляєва М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати, -

в с т а н о в и в:

07.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім..Шевченка» відповідно до якої просить розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,49 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району, та власником якої, на підставі Державого акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 27.07.2011 року, являється він.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно договору оренди землі від 15.09.2012 року, земельна ділянка була передана ним в оренду відповідачу. Однак відповідач не виконує свої обов'язки, передбачені договором та ЗУ «Про оренду землі», а саме: останнім до цього часу не розроблений проект землеустрою, що забезпечує еколого -економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, і передбачає заходи з охорони земель, не виплачена орендна плата за 2015 рік. Зазначені порушення умов договору оренди землі є підставою для дострокового розірвання договору.

Він неодноразово звертався усно та письмово до відповідача із заявами щодо надання інформації про розмір нарахованої щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 15.09.2012 року по дату звернення, але йому у наданні такої інформації було відмовлено.

Враховуючи викладене позивач просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 15.09.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «ім. Шевченка», який зареєстровано у Управлінні Держкомзему в Олександрійському районі Кіровоградської області 10.12.2012 року за № 352030004005214.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 23.11.2016 року відкрито провадження в справі № 398/3311/16-ц ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка» про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,49 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 15.09.2012 року.

До розгляду справи по суті позовних вимог представником відповідача було надано письмові заперечення на позов ОСОБА_1, відповідно до яких умовами договору про оренду земельної ділянки загальною площею 0,49 га, який було укладено між ОСОБА_1 та СТОВ «ім..Шевченка», зобов'язання орендаря розробити проект землеустрою не встановлено, позивач з такою пропозицією до відповідача не звертався. Щодо виплати орендної плати позивач свої зобов'язання виконав належним чином, оскільки на прохання позивача про виплату орендної плати наперед, позивачем було прийнято рішення про його задоволення та виплачено позивачу орендну плату на суму 17000грн. в рахунок майбутніх виплат.

Крім цього, 07.10.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з аналогічним позовом, відповідно до якого просить розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,4199 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району, та власником якої, на підставі Державого акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 від 14.03.2012 року, являється він. Свої вимоги мотивує тим, що згідно договору оренди землі від 15.09.2012 року, земельна ділянка була передана ним в оренду відповідачу. Підстави розірвання зазначеного договору оренди землі позивач зазначає ті ж самі, що й у попередній позовній заяві.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 23.11.2016 року відкрито провадження в справі № 398/3313/16-ц ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка» про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,4199 га з кадастровим номером НОМЕР_3, укладений 15.09.2012 року.

До розгляду справи по суті позовних вимог представником відповідача було надано аналогічні письмові заперечення на позов ОСОБА_1, відповідно до яких умовами договору про оренду земельної ділянки загальною площею 5,4199 га, який було укладено між ОСОБА_1 та СТОВ «ім..Шевченка», зобов'язання орендаря розробити проект землеустрою не встановлено, а орендна плата виплачена в повному обсязі.

29.06.2017 року від позивача надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження вказаних справ, посилаючись на те, що спір виник між тими самими сторонами, подані позови є взаємопов'язані і їх об'єднання сприятиме швидкому вирішенню спору.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 15.06.2017 року цивільну справу №398/3311/16-ц за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «ім. Шевченка» про розірвання договору оренди землі площею 0,49 га та цивільну справу №398/3313/16-ц за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «ім. Шевченка» про розірвання договору оренди землі площею 5,4199 га об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі номер №398/3311/16ц.

29.06.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких останній просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.09.2012 року, зареєстрований управлінням Держкомзему в Олександрійському районі 03.12.2012 року за №352030004005144 та стягнути з відповідача на його користь не виплачену орендну плату за користування земельною ділянкою за період 2012-2016 роки.

В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх збільшення. При цьому, в попередніх судових засіданнях позивач неодноразово зазначав, що земельна ділянка є занедбаною, непригодною для посіву, там фактично «лісосмуга», оскільки відповідач земельну ділянку за цільовим призначенням не використовує. Жодних виплат грошових коштів в сумі 17000грн. в 2011 році він не отримував, ніякої заяви про виплату коштів в рахунок майбутніх платежів він не писав. Крім того, він і не міг отримати ніяких коштів, адже між ним та СТОВ на той час не було укладено жодного договору оренди земельної ділянки.

Представник позивача підтримав позицію останнього з підстав, зазначених в позовних заявах та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені у запереченнях та пояснив, що у СТОВ «ім. Шевченка» перед позивачем відсутня будь-яка заборгованість по даним договорам оренди. Просив суд в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. Крім того зазначив, що при перевірці відомостей про виплату позивачу коштів за оренду земельних ділянок, було виявлено недоліки в роботі комп'ютерної програми для ведення бухгалтерського обліку «Турбо бухгалтер», які на даний час виправлені. При цьому, виявлені помилки були формальними і ніяким чином не вплинули на нарахування та виплату орендних плат. Головному бухгалтеру СТОВ ОСОБА_4 в зв'язку з цим було оголошено догану.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона, починаючи з 2008 року працює головним бухгалтером СТОВ «ім.Шевченка». В березні 2011 році ОСОБА_1 звернувся до СТОВ «ім.Шевченка» з проханням надати йому оплату орендної плати за майбутні періоди користування земельними ділянками, з умовою укладення договорів оренди на строк 10 років. Між ОСОБА_1 та СТОВ було підписано договіри оренди землі, однак для того щоб їх зареєструвати потрібен деякий час: виготовити технічну документацію, обмінні файли та кадастровий номер, тому договори було зареєстровано у вересні 2012 року. І саме з цього часу почали здійснюватись нарахування орендної плати. Однак, в зв'язку з тим, що позивач в якості оплати орендної плати за майбутні періоди в 2011 році отримав кошти на суму 17 000грн., в 2012-2013 роках на руки грошові кошти він не отримував, а ними погашався, так би мовити, борг, тобто ті кошти, які були отримані ним наперед. В 2014 році за зверненням позивача, в якості орендної плати останнім були отримані продукція на суму 525грн. та грошові кошти на суму 5672,56грн. В 2015 році позивач отримав від СТОВ «ім.Шевченка» 3791грн. орендної плати. При цьому, кошти в сумі 17000грн., які було отримано позивачем наперед, ще не була виплачена в повному обсязі. Однак, на той час вона не знала про те, що до того часу доки не буде виплачена вся сума, неможна було здійснювати ще якісь виплати, оскільки виходило так, що виплата орендної плати знову була зроблена наперед. Зазначений факт було виявлено в 2016 році. За період з вересня 2012 року по 31 грудня 2016 року позивачу було нараховано 42057,52грн. орендної плати, з яких було утримано податок на суму 7282грн. Крім того, згідно поданої позивачем заяви, в якості погашення боргу ОСОБА_5 було виплачено 8363,29грн. На початок 2017 року борг перед господарством склав 1231,16грн. Бухгалтерський облік на підприємстві здійснювався за допомогою електронної програми «Турбо бухгалтер», за якою ведення бухгалтерського обліку проводилось окремо на кожну фізичну особу, а не на кожну земельну ділянку. При цьому, нарахування індексації програма здійснювала централізовано, тобто встановлювався розмір індексації і програма самостійно змінювала суму орендної плати по всім земельним ділянкам, які перебували в оренді СТОВ. В зв'язку з чим відбулось накладення даних та виникли помилки при нарахуванні орендної плати деяким пайовикам. У вересні 2016 року було проведено перерахування орендної плати усім пайовикам, внаслідок чого суми орендної плати збільшились з 4,5% до 6% від вартості землі. При цьому, підставою для такого донарахування, є зареєстрована додаткова угода. На початку 2017 року СТОВ почало для ведення бухгалтерського обліку використовувати програму 1С, якою передбачено ведення обліку за кожною земельною ділянкою окремо. У зв'язку з відсутністю зареєстрованих додаткових угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у серпні 2017 року було виявлено помилки, зроблені при нарахуванні орендної плати та податку з доходів фізичних осіб, які на даний час виправлені. Також було проведено звірку з ОДПІ щодо відомостей, наданих ОСОБА_6, внаслідок якої було виявлено, що в 2011 році СТОВ не було показано суму виплачених позивачеві коштів в розмірі 17000грн. Можливо вказане трапилось тому що, настільки вона пам'ятає, це був фактично перший випадок видачі СТОВ «ім.Шевченка» грошових коштів орендодавцю в рахунок майбутніх виплат орендної плати. Вказана суму була внесена в програму «Турбо бухгалтер» як аванс, але програма чомусь для обліку її не прийняла. Виявити цю помилку раніше змоги в них не було, оскільки до таких даних вони доступу не мають. В 2015 році теж виникла помилка - за четвертий квартал цього року було в розрахунку вказано подвійну суму виплати: замість 10000 грн. вказано 20000грн. Вказану помилку було виявлено у січні 2018 року і на даний час також виправлено. При цьому, помилки були лише в розрахунках, а не у виплатах. За четвертий квартал 2011 року та перший-третій квартали 2012 року нарахування орендної плати здійснюватись не повинні були, оскільки фактично ніякого договору оренду ще укладено не було. Отже, за весь період дії договорів оренди земельних ділянок взагалі позивачем було отримано: в 2011 році - 17000грн.(майбутні платежі), в 2014 році - 6200грн. в 2015 році -12154грн.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитавши свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: на підставі Державого акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 27.07.2011 року земельної ділянки загальною площею 0,49 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району, та на підставі Державого акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 від 14.03.2012 року земельної ділянки загальною площею 5,4199 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району.

15.09.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «ім. Шевченка» 15.09.2012 року було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок на строк на 10 років, які 10.12.2012 року було зареєстровано в управлінні Держкомзему Олександрійського району: щодо оренди земельної ділянки площею 0,49 га - за номером 352030004005214, щодо земельної ділянки площею 5,4199 - за № 352030004005144.

Відповідно до умов п.4 договорів оренди земельних ділянок, орендар зобов'язаний щорічно до 31 грудня сплачувати орендну плату за користування вказаними земельними ділянками у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: за оренду земельної ділянки площею 0,49 га -449,55грн, за оренду земельної ділянки площею 5,4199 -3920,40грн., в тому числі податок з доходів фізичних осіб. Орендна плата вноситься у грошовій, натуральній та відробітковій формах. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації зазначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Однак в порушення вимог даних норм, стороною позивача не надано суду жодних доказів його звернення до відповідача із заявою про внесення змін до договору оренди в частині збільшення орендної плати визначеної договором, хоча можливість такого звернення передбачена п. 20 Договору оренди землі. Як і не звертався позивач до відповідача і з вимогою щодо виплати орендної плати з урахуванням інфляційних збитків.

Також слід зазначити, що пунктом 17 спірного договору обумовлено обов'язки орендаря, однак вказаним пунктом не передбачена обов'язкова індексація орендної плати при її виплаті.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов договору оренди в частині проведення оплати орендної плати, адже п. 4 спірного договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації зазначених законодавством, тобто це є правом сторін, яке відповідно до п.20 договору оренди може реалізуватися сторонами за взаємною згодою, або у разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Таким чином, непроведення індексації орендної плати при її виплаті, за відсутності окремої домовленості про це між сторонами договору, не може вважатися порушенням умов договору з боку СТОВ ім.Шевченка, а відтак не може бути визнано підставою для розірвання договору в розумінні п.п. 2 п. 23 Договору, в якому йдеться про розірвання договору на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором

Крім того, несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, а саме без врахування коефіцієнта індексації не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє позивача можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми.

В п. 7 договорів сторони зобов'язались не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик ґрунтів та економічного стану земельних ділянок, без зміни цільового призначення.

Відповідно до п.14 договорів оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Пунктом 20 договорів оренди передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Пунктом 21 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки за мотивів суспільної необхідності в порядку,встановленому законом, ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом

Згідно п.24 Договору розірвання договору оренди землі і односторонньому порядку не допускається.

Разом з тим, стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у справі № 3-34гс13 від 03.12.2013 року, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі № 6-325цс16.

При укладені договорів оренди сторони дійшли згоди, що зміна розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміна коефіцієнтів індексації зазначених законодавством, є підставою для перегляду розміру орендної плати. Отже, з метою підвищення розміру орендної плати, сторони договору оренди землі мають укласти додаткові угоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. ЇЇ розмір, форма і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. «д»ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже із системного аналізу ст. 141 ЗК України, ст.32 Закону України «Про оренду землі» та умов, укладеного між сторонами договору, слідує, що тільки систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору.

Разом з тим, судом встановлено, крім спірних договорів оренди, між сторонами були укладені також інші договори оренди, відповідно до яких позивач передав в оренду відповідачеві: земельну ділянку площею 1, 7801га , земельну ділянку площею 2,54 га, земельну ділянку площею 1,2875 га та земельну ділянку площею 2,6701 га. Всі зазначені земельні ділянки знаходяться на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району. Розмір орендної плати за договорами оренди був визначений сторонами без вирахування податку з доходів фізичних осіб.

Орендна плата виплачувалась відповідачем ОСОБА_1 єдиним платежем за всіма договорами оренди, в тому числі і за спірними договорами.

В 2011 році як виплату орендної плати в рахунок майбутніх платежів відповідачем було виплачено ОСОБА_1 17000 грн., що підтверджується наданим представником відповідача видатковим касовим ордером від 08.09.2011 року, який було підписано позивачем, та який спростовує доводи позивача про те, що грошові кошти в сумі 17000 грн. він отримав в рахунок гарантії підписання договорів оренди.

Також позивач визнав у судовому засіданні, що в рахунок попередньої оплати орендної плати за земельні ділянки він від СТОВ «ім.Шевченка» та ОСОБА_5, який являється головою вказаного господарства, отримав двічі по 46 000 грн., тобто 92 000 грн.

Відповідно до наданих відповідачем розрахунків орендної плати за період 2012-2016 роки, з урахуванням того, що обидва договори укладено 15.09.2012 року:

-за оренду земельної ділянки площею 0,49 га було нараховано 1929,32грн. (2012р. - 131,12грн., 2013р. - 449,55, 2014р. - 449,55грн., 2015р. - 449,55грн., 2016р. - 449,55грн.)

-за оренду земельної ділянки площею 5,4199 га було нараховано 16825,05грн. (2012р. - 1143,45грн., 2013р. - 3920,40, 2014р. - 3920,40грн., 2015р. - 3920,40грн., 2016р. - 3920,40грн.)

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що за період дії договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_1 та СТОВ «ім..Шевченка» позивачу в рахунок орендної плати, за всі укладені між сторонами договори оренди земельних ділянок, було надано продукти, а саме муку: на суму 175грн. (накладна №9 від 08.05.2014 року) та на суму 350грн. (накладна №8 від 01.07.2014 року) та нараховано грошові кошти, що підтверджується платіжними відомостями: 23.08.2014 року - на суму 800грн. 25.07.2014 року - на суму 1420 грн., 23.10.2014 року - на суму 3098,56грн., 17.06.2014 року - на суму 354,00 грн., 14.04.2015 року - на суму 1943,00 грн., 23.11.2015 - на суму - 1848 грн.

Також позивач пояснив, що 17.11.2015 року суму 3 286,60 грн. та 5076,69 грн. він не отримував, однак, відповідно до поданої ОСОБА_1 директору СТОВ «ім..Шевченка» заяви частина коштів, а саме, на суму 3 286,60 грн. та 5076,69 грн., які були нараховані як орендна плата за договорами оренди, перераховані в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 07.09.2011 року, укладеним між позивачем та директором СТОВ ОСОБА_5, про що свідчать видаткові касові ордери від 17.05.2015 року, тобто фактично цими коштами погашались 17000грн., отримані як оплата майбутні платежів.

У зв'язку з тим, що позивачем було отримано в 2011 році 17000грн. і ці гроші були виплачені на майбутнє, а потім щорічно ця сума погашалась з орендної плати за земельні ділянки, за період з вересня 2012 року по 31 грудня 2013 року позивачу взагалі не повинно було бути ніяких готівкових виплат.

Крім того, зазначеними доказами спростовуються твердження позивача про те, що йому не була сплачена орендна плата за 2015 рік.

Як свідчить заява позивача від 21.04.2016 року, яку було подано директору СТОВ ім.Шевченка, він просить вважати недійсною його заяву про перерахування коштів за договором оренди землі в погашення його боргових зобов'язань перед ОСОБА_5

Як пояснив представник відповідача, у зв'язку зі збільшенням плати за землю відповідачем було запропоновано усім орендодавцям внести зміни до договорів оренди у 2016 році в частині збільшення розміру орендної плати з 4,5% до 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Позивачеві, в тому числі, було направлено листа з пропозицією про готовність відповідачем виконати грошові зобов'язання та підписати додаткову угоду про збільшення орендної плати та отримати кошти, однак така пропозиція відповідача позивачем до цього часу не прийнята.

Позивач підтвердив, що в 2016 році він не отримав виплату орендної плати, так як особисто відмовився від її отримання, хоча йому й надходили повідомлення - запрошення для отримання орендної плати, оскільки не згоден з тією сумою, що йому нарахували.

Отже фактично СТОВ ім. Шевченко свої зобов'язання по нарахуванню та виплаті орендної плати ОСОБА_1 виконало. Відповідно аудиторського звіту за результатами виконання узгоджених процедур щодо проведених розрахунків по орендній платі землі між СТВ «ім..Шевченка» та фізичними особами від 06.05.2017 року, копію якого наданого представником відповідача, позивачу за період 2012-2016 року за всі земельні ділянки, які перебувають в орендні відповідача на підставі договорів, укладених з позивачем, виплачено 36616,95 грн., залишок заборгованості підприємства перед позивачем станом на 31.12.2016 року складає 2742,06 грн.

Разом з тим, згідно податкового розрахунку сум доходу, нараховано(сплачено) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них доходу з врахуванням податку, який до цього не було нараховано, було здійснено перерахування: за період 2012-2016 року було нараховано: за земельну ділянку площею 17801 га - 7007,91грн., за земельну ділянку площею 5,4199 га - 16825,05грн., за земельну ділянку площею 2,54 га - 9999,24грн., за земельну ділянку площею 0,49 га - 1929,32 грн., за земельну ділянку площею 1,2875 га - 1953,04грн., за земельну ділянку площею 2,6701 га - 4343,03грн. З них в 2011 рік позивачу в рахунок майбутніх платежів було виплачено 17000грн. В період 2012-2016 років, з урахуванням виплат, які було здійснено за заявою позивача на рахунок ОСОБА_5, та вирахування податків, борг перед підприємством станом на 31.12.2016 року складає 1231,17грн.

Доводи позивача про те, що ніяких 17000грн. в рахунок майбутніх платежів за оренду земельних ділянок він не отримував спростовуються також його поясненнями, наданими під час розгляду справи.

Отже, як свідчить наданий податковий розрахунок, у зв'язку з перерахунком сум податків, зменшився лише борг позивача перед підприємством, аж ніяким чином не виник борг підприємства перед відповідачем.

Також позивач підтвердив отримання від ОСОБА_5 в рахунок попередньої виплати орендної плати 92 000 грн.: двічі по 46000грн. При цьому пояснення відповідача, що кошти в сумі 92000грн. були отримані ним як позика особисто надана йому ОСОБА_5, жодним чином не впливають на те, що виплата орендної плати здійснювалась, оскільки нараховані кошти виплачувались не особисто позивачу, а за його заявою, перераховувались ОСОБА_5

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до умов п.4 договору, сторони обумовили орендну плату в розмірі у розмірі 4.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: земельна ділянка площею 0,49 га - 449,55, грн., земельна ділянка площею 5,4199 га - 3920,40 грн. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації зазначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, згідно довідки №26 від 26.01.2017 року, виданої СТОВ «ім.Шевченка», станом на 31.12.2016 року за період дії договорів оренди земельних ділянок, які було укладено між СТОВ «ім.Шевченка»та ОСОБА_1, останньому було виплачено: попередню оплату в сумі 17000грн. та здійснено видачу продукції та виплату коштів на загальну суму 18351,85грн., тобто на загальну суму 35351,85грн.

З наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що СТОВ «ім.Шевченка» на рахунок ОСОБА_1 були здійснені нарахування та виплати за період з 1 кварталу 2011 року по 3 квартал 2017 року за надання майна в лізинг, однак не зрозуміло, на яку суму та за яку земельну ділянку було здійснено вказані нарахування. Крім того, зазначеними відомостями спростовуються заперечення позивача з приводу того, що він в 2015 році не отримував від СТОВ «ім.Шевченка» жодних виплат.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо виплати орендної плати.

Доводи позивача, що він неодноразово усно та письмово звертався до відповідача з заявами щодо надання інформації про розмір нарахованої щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою за період з вересня 2012 року по дату звернення, але у наданні інформації йому відмовили або направлено формальні відписки та він вважає, що це свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору, суд не приймає до уваги, оскільки сама по собі відсутність відповіді або неналежна відповідь відповідача, не свідчить про неналежне виконання відповідачем договору та не є підставою для розірвання спірного договору сторонами та діючим законодавством не передбачена.

Доводи позивача, щодо невиконання орендарем вимог закону в частині невиготовлення та нерозроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни, суд визнає безпідставними, оскільки жодних доказів, які б свідчили про порушення прав позивача, у зв'язку із цим суду не надано.

Крім того, посилання позивача на те, що відповідач земельні ділянки за цільовим призначенням не використовує, вони є занедбаними, непригодними для посіву, оскільки там фактично «лісосмуга», є безпідставними, так як не підтверджуються жодним доказом і, крім того, спростовуються поясненнями самого ж позивача, який неодноразово в судових засіданнях зазначав, що земельні ділянки належним чином обробляються.

Оскільки підстави для задоволення позовних вимог судом не встановлені, судові витрати, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України, суд залишає по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263,265,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати відмовити повністю.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП-НОМЕР_5, місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ім.Шевченка», місце знаходження: 28062, с.Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області, вул.Соборна,10, код ЄДРПОУ 30702717.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя