Постанова № 75705723, 26.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/10825/2012 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/1897/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 58 26.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року закрито провадження у даній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПАТ «Укрсиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 07 серпня 2015 року по цивільній справі №359/2699/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання осіб такими, що втратили право користуватися квартирою, їх виселення, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, не скасовано, то на думку суду першої інстанції задоволення позову у даній справі призведе до подвійного стягнення однієї і тієї самої заборгованості за тим самим кредитним договором.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/2699/15-ц від 07.08.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11266004000 від «10» грудня 2007 року в розмірі 124 117 дол. США 02 цента, що еквівалентно 2 682 920 грн. 83 коп., пеню в розмірі 405 903 грн. 76 коп. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11266004000 від 10 грудня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, загальною площею 49,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У порушення вищезазначених норм процесуального права суд на наведені обставини уваги не звернув та помилково закрив провадження у справі №1005/10825/2012 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 103 789,98 дол. США та 45 652 грн. 27 коп. пені.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу та зробив поспішні висновки вирішуючи питання про закриття провадження у цивільній справі, належно не пересвідчившись чи співпадає предмет спору у вказаних вище позовах.

Як вже було зазначено, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закриття провадження у справі можливе лише за умови, що судове рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом.

За правовим визначенням предметом позову є матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в юридичній заінтересованості останнього отримати певне матеріальне благо, а підстава позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Оскаржуваною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області закрито провадження у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором. За цим позовом позивач просив відповідно до ст. 1050 ЦК України стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №11266004000 від 10 грудня 2007 року у сумі 103 798 дол. США 98 центів.

У справі ж, яка розглядалась (№359/2699/15-ц), ПАТ «УкрСиббанк» заявив вимоги про стягнення на предмет іпотеки. За цим позовом позивач просив відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» стягнути з ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості, у сумі 124 117 дол. США 02 цента, за договором про надання споживчого кредиту №11266004000 від 10 грудня 2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, загальною площею 49,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №11266004000 від 10 грудня 2007 року в межах вказаного провадження не розглядалося.

Отже, вказані заяви ПАТ «УкрСиббанк» містять різні предмети і підстави позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції у порушення зазначених норм процесуального права на наведені обставини уваги не звернув та помилково закрив провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.