Рішення № 75702956, 03.08.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5337/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2273/20900/18 від 19.06.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 червня 2018 р. заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Ярославом Ігоровичем була винесена постанова №2273/20900/18 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. В оскаржуваній постанові вказано, що 17.10.2017 року близько 20 год. 52 хв., через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС громадянин України ОСОБА_1, в'їхав на митну територію України транспортним засобом марки «MERCEDES- BENZ», модель «А 170», VIN-код НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, в митному режимі «транзит», країна реєстрації транспортного засобу - Республіка Польща. Позивач зазначає, що вказані відомості є неправдивими, оскільки перетнав кордон на автомобілі в якості пасажира. В цей день позивач повертався з Республіки Польща в Україну і незнайомий чоловік запропонував підвезти його через кордон на що він погодився. Коли позивач перетнув кордон, він покинув автомобіль і іншим транспортом поїхав додому. Після того позивач ніколи не бачився із водієм даного автомобіля. Зазначені в протоколі про порушення митних правил твердження про те, що позивач не мав можливості доставити вказаний автомобіль до митного органу у зв'язку з перебуванням на лікуванні є неправдивими та надуманими, оскільки позивач зазначав, що не мав можливості прибути на митний пост «Грушів» на момент складення протоколу для дачі пояснень, що це не його автомобіль і такий ніколи не перебував у його користуванні. До вищезазначеного автомобіля жодного відношення не має і тому не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули. Через канцелярію суду подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження про направлення на офіційну електронну скриньку відповідача судової повістки. Письмові пояснення, заперечення, відзив на позов від відповідача до суду не поступали.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромний Я.І. в судове засідання не прибув, відзиву на позов чи письмових заперечень суду не надав.

Судом встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил №2273/20900/18 від 19 червня 2018 р. ОСОБА_1визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Відповідно до постанови 17.10.2017 року о 20:52 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС України громадянин України ОСОБА_1в'їхав на митну територію України транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», модель «А170», реєстраційний номер НОМЕР_4 в митному режимі «транзит», країна реєстрації Республіка Польща. Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 11.04.2018 р. не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.

Частиною 1 ст.381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові у справі про порушення митних правил №2273/20900/18 від 19 червня 2018 р. зазначено, що «17.10.2017 року о 20:52 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС України громадянин України ОСОБА_1в'їхав на митну територію України транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», модель «А170», реєстраційний номер НОМЕР_4 в митному режимі «транзит», країна реєстрації Республіка Польща. Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 11.04.2018 р. не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.»

Тобто, з фабули описаного в постанові правопорушення вбачається, що позивач ОСОБА_1 «в'їхав на митну територію України». Саме по собі перетинання особою державного кордону України, перетин митної території не може ставитись особі у вину та породжувати будь-які правові наслідки для притягнення до адмінвідповідальності без порушення конкретних вимог законодавства. В постанові жодним чином не згадується, що транспортний засіб ввезений саме позивачем ОСОБА_1, не обґрунтовано необхідності вивезення транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» за межі митної території України саме позивачем. В протоколі відсутні посилання на будь-які докази того, що «транспортний засіб керований ОСОБА_1».

Висновки оскаржуваної постанови про те, що ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб ґрунтуються на тому, що «у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що не мав можливості доставити вказаний автомобіль до митного органу у зв'язку з перебуванням на лікуванні». Проте, із копії письмових пояснень ОСОБА_1, наданих 22.03.2018 р. заступнику начальника митного поста «Грушів», вбачається, що позивач повідомляв орган митниці про те, що перебуває на лікуванні в онкоцентрі м.Львів з 23.01.2018 р., прооперований і тому просить не порушувати справи щодо порушення ним митних правил до завершення лікування. Проте в даній заяві жодним чином не згадується про причини недоставки автомобіля чи визнання ОСОБА_4 факту перевезення автомобіля.

Будь-які посилання на інші докази вини ОСОБА_1 в порушенні ч.3 ст. 470 МК України - в постанові відсутні.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 був лише пасажиром автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель «А170», реєстраційний номер НОМЕР_4. Проте, до перевезення даного транспортного засобу через кордон позивач жодного відношення не має, даний автомобіль не купляв та не керував ним. Відповідачем не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 переміщував через державний кордон України вищезазначений автомобіль, відтак відсутні докази на підтвердження обов'язку останнього вивезення даного транспортного засобу із митної території України.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Суд враховує, що відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України. Відповідач не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення. Тому суд вважає позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 240, 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил- задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2273/20900/18 від 19 червня 2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України і закрити данусправу про адміністративне правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.