Рішення № 75700358, 12.07.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.07.2018 Єдиний унікальний номер 205/918/18

Єдиний унікальний номер судової справи: 205/918/2018

Номер провадження: 2/205/1411/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання договору іпотеки припиненим, скасування заборони на відчуження нерухомого майна, виключення з державного реєстру іпотек запису, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання договору іпотеки недійсним, скасування заборон на відчуження нерухомого майна, виключення з державного реєстру іпотек запису.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.07.2006 року між нею, ОСОБА_1, та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», було укладено Кредитний договір № ML-301/292/2006. Відповідно до умов цього договору банк надав позичальникові грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 36 000 доларів США зі сплатою 10,5 % річних на строк з 12 липня 2006 року по 12 липня 2021 року для придбання нерухомого майна.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором № ML-301/292/2006 від 12.07.2006 року, між Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № PCL-301/289/2006, у силу якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру № 318, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Далі позивач зазначає, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 року по цивільній справі № 2/200/3428/16 (200/11879/160-ц) Кредитний договір № ML-301/292/2006 від 12.07.2006 року визнано розірваним. Рішення набрало законної сили 10.10.2017 року.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняться у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду, та просить суд визнати недійсним вказаний Договір іпотеки.

До початку розгляду справи по суті, позивач уточнила позовні вимоги, та просить суд: визнати припиненим Договір іпотеки № PCL-301/289/2006 від 12.07.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», скасувати заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: квартиру № 318 за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в реєстрі за № 168, та виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію Договору іпотеки № PCL-301/289/2006 від 12.07.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

ПредставникПублічного акціонерного товариства «ОТП Банк», у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву (а.с.30-33), в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірині Михайлівні, про визнання договору іпотеки припиненим. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ті обставини, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 року кредитний договір визнано розірваним, а не недійсним. Зазначають, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотечного зобов'язання. Адже припинення зобов'язання за договором іпотеки можливо лише за умови належного та повного виконання боржником зобов'язань за основним кредитним договором, у тому числі тих, які утворились до його розірвання в судовому порядку.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подала відзив на позовну заяву (а.с.56), в якому просила винести законне та обґрунтоване рішення по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання договору іпотеки припиненим, скасування заборони на відчуження нерухомого майна, виключення з державного реєстру іпотек запису.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача надала суду письмову заяву, в якій просить завершити розгляд справи та задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.97).

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності (а.с. 92).

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її присутності та винести законне та обґрунтоване рішення по даній цивільній справі (а.с.94).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що всі учасники справи були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи по суті, представник відповідача вдруге у судове засідання не з'явився, то суд у відповідності до норм ч.ч. 1, 4 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану цивільну справу по суті.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 12.07.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», було укладено Кредитний договір № ML-301/292/2006. Відповідно до умов цього договору банк надав позичальникові грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 36 000 доларів США зі сплатою 10,5 % річних на строк з 12 липня 2006 року по 12 липня 2021 року для придбання нерухомого майна (а.с. 5-10).

Судом також встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором № ML-301/292/2006 від 12.07.2006 року, між Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № PCL-301/289/2006, в силу якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-13).

Матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 року по цивільній справі № 2/200/3428/16 (200/11879/16-ц) Кредитний договір № ML-301/292/2006 від 12.07.2006 року укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзен банк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», визнано розірваним. Рішення набрало законної сили 10.10.2017 року (а.с.14).

З урахування зазначеного, сторона позивача вважає, що зобов'язання за таким договором іпотеки підлягають визнанню припиненими у судовому порядку.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»)

Суд зазначає, що загальні умови виконання зобов'язання передбачені статтею 526 ЦК України. Відповідно до змісту такої матеріальної норми закону зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до статті 599 ЦК України , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одночасно із цим, Законом України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); 6) з інших підстав, передбачених Законом (стаття 17).

Тобто змістом вказаних норм матеріального закону припинення зобов'язання по іпотеці означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Згідно з частинами 3,4 ст.653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Отже, розірвання договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватись виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена й у постанові Верховного Суду України № 6-213цс15 від 23 вересня 2015 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що припинення зобов'язання за договором іпотеки можливе лише за умови належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання кредитного договору.

Доказів виконання в повному обсязі зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання кредитного договору суду не надано, а стороною відповідача така обставина не визнана, та заперечується.

З огляду на наведене, суд не має правових підстав для задоволення уточненої позовної заяви, внаслідок чого відмовляє в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач є інвалідом ІІ групи, а тому відповідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» її звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи викладене судові витрати підлягають стягненню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 575, 598, 599, 653 ЦК України, ст.ст. 1,3,17 «Про іпотеку», ст.ст. 4,5,81,82, 90,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання договору іпотеки припиненим, скасування заборони на відчуження нерухомого майна, виключення з державного реєстру іпотек запису - відмовити.

2. Судові витрати по даній справі у вигляді судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Мовчан Д.В.