Рішення № 75699884, 23.07.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.07.2018 Єдиний унікальний номер 205/1938/18

Єдиний унікальний номер судової справи: 205/1938/2018

Номер провадження: 2/205/1736/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 придбав у Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (далі - Відповідач) автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», вартістю 337 000 (триста тридцять сім тисяч) грн. 00 коп.

Позивач вказує, що 22.08.2011 року йому відповідно до акту прийманні - передачі автомобілю відповідачем було передано новий автомобіль, разом із довідкою - рахунком № 935301, та сервісною книжкою. Всі регламентні технічні обслуговування автомобіля відбувались на станції офісного дилера «HYUNDAI» в м. Дніпрі ПП «АЕЛІТА». Далі позивач зазначає, що після закінчення встановленого виробником гарантійного строку експлуатації транспортного засобу, у автомобіля почали проявлятися певні недоліки, що і стало причиною відвідування сервісної станції офіційного дилера «HYUNDAI» в м. Дніпрі. Під час діагностики автомобіля, 20.04.2017 року, на сервісної станції ПП «АЕЛІТА» були виявлені певні недоліки та було рекомендовано: замінити передній правий амортизатор та замінити ручку водійської двері. Позивач, вирішивши скористатися своїм правом на безоплатне усунення недоліків автомобіля після закінчення гарантійного строку на підставі ч. 10 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», звернувся письмово до відповідача, однак, відповіді на своє звернення не отримав. У зв'язку із чим, позивач за власні кошти був вимушений замінити передній правий амортизатор, витративши 3 932 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп. Щодо вартості заміни ручки, відповідно до рахунку на оплату № 1640 від 05.07.2017 року, вартість останньої складає 4 908 грн. 00 коп., однак такий недолік позивачем самостійно усунуто і не було, через брак грошових коштів.

У зв'язку із вищевикладеним, позивач вважаючи такі недоліки істотними, та такими, що виникли з вини продавця (виробника) змушений звернутись до суду та просити суд стягнути з Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» на його, ОСОБА_1, користь вартість заміни амортизатора у розмірі 3 932 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп., а також, зобов'язати відповідача усунути недолік в автомобілі, а саме: недолік виявлений в ручці відкривання передньої лівої двері, шляхом її заміни на аналогічну протягом 14 днів.

ПредставникДочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву подав, в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що описані позивачем несправності є природним зносом деталей в процесі експлуатації автомобіля, а рекомендації щодо заміни амортизатора та дверної ручки водія - нормальним обслуговуванням автомобіля в процесі його експлуатації, яке за межами гарантійного строку повинно проводитись за рахунок споживача. З огляду на безпідставність та необґрунтованість вимог Позивача відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна» у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав пояснення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», про захист прав споживачів.

Позивач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відповідь на відзив. У такій заяві по суті справи Позивач заперечує проти доводів Відповідача та третьої особи із посиланням на мотиви, які тотожні тим, що містяться у первісній позовній заяві, та просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» на його, ОСОБА_1, користь вартість заміни амортизатора у розмірі 3 932 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп., а також, зобов'язати відповідача усунити недолік в автомобілі, а саме: недолік виявлений в ручці відкривання передньої лівої двері, шляхом її заміни на аналогічну протягом 14 днів.

ПредставникДочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав заперечення на відповідь позивача, в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», про захист прав споживачів та визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Будь-яких інших заяв, у тому числі із процесуальних питань, до суду не надходило

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилались на обставини, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представниквідповідача Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» у судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилались на обставини, аналогічні за своїм змістом тим, що викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь позивача.

У судовому засіданні представник третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна», також просив відмовити в задоволені позову з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися через відсутність відповідних заяв та клопотань, оформлених згідно вимог процесуального законодавства, з боку учасників справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22.08.2011 року між позивачем - ОСОБА_1, як покупцем, та відповідачем - Дочірнім підприємством «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1. Вказаний договір було оформлено у спосіб видачі довідки - рахунку № 935301 серія КІМ від 22.08.2011 року (а.с. 4).

Суд зазначає, що згідно з п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (1388-98-п) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплена печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, за своїм правовим змістом довідка-рахунок є підтвердженням вчинення факту купівлі-продажу спірного автомобіля та відповідає ст. 655 ЦК України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що обставина передачі майна відповідачем позивачеві підтверджується актом приймання - передачі автомобіля від 22.08.2011 року (а.с.4).

Виконання позивачем, як покупцем, свого обов'язку сплатити за товар обумовлену грошову суму у повному обсязі підтверджується відповідними квитанціями: № 27 від 19.08.2011 року на суму 302 000 (триста дві тисячі) грн. 00 коп. та № 20971309 від 16.08.2011 року на суму 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. (а.с.3).

Спору із приводу вказаних обставин між сторонами не має. Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами по справі було укладено відповідний договір купівлі-продажу товару, який породжував певні цивільні права і обов'язки для його сторін.

Також в даному випадку судом встановлено, що між сторонами виник цивільно-правовий спір стосовно необхідності усунення недоліків (надання грошової компенсації за їх усунення) поза межами гарантійного строку експлуатації автомобіля «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1 у вигляді заміни амортизатора на суму 3 932 (три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп., та усунення недоліка у ручці відкривання передньої лівої двері.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Отже, саме Закон України «Про захист прав споживачів», як спеціальний законодавчий акт, регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній цивільній справі.

На підставі частини 10 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбачені частиною дев'ятою цієї статті, споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові (продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини першої цієї статті.

З наведеної норми матеріального закону вбачається, що обов'язку продавця (виробника) безоплатно усунути недоліки товару після закінчення гарантійного строку кореспондується обов'язкова наявність такої обставини як вина виробника у виникненні таких недоліків.

Отже, за вказаними положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» для задоволення вимог позивача про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку підлягають доказуванню обставини того, що недоліки (істотні недоліки) допущені саме з вини виробника.

При цьому, відповідно до вимог ч.1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Тобто, законодавцем встановлений розподіл обов'язків щодо доказування причин виникнення недоліків товарів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, ст. 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, для доведення вини виробника (продавця) товару у виникненні недоліків необхідно достеменно встановити причину їх виникнення, що під час розгляду справи можливо зробити лише за допомогою належних та допустимих доказів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч таким положенням процесуального законодавства, суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставини того, що вказані недоліки виникли з вини продавця, і до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. В даному випадку суд враховує і ту обставину, що за загальним правилом ремонтом за рахунок продавця (виробника) не покриваються експлуатаційний знос відповідних деталей та природна зміна стану деталей, що виникають внаслідок виконання ними своїх функцій. Аналогічне застереження міститься й у сервісній книжці на автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1 (а.с. 97), яка за своїм характером уявляє договір між позивачем та відповідачем з приводу гарантійних зобов'язань виробника, обов'язків власника транспортного засобу тощо (а.с. 95). Відтак, виключно за допомогою належних та допустимих доказів можна встановити, що вказані недоліки виникли саме із вини виробника чи продавця, а не уявляють собою експлуатаційний знос відповідних деталей чи природну зміну стану таких деталей, що цілком, поза усіляким сумнівом, притаманно будь-якому транспортному засобу після 6,5 років його експлуатації.

Посилання сторони позивача на положення п.14 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у тому контексті, що саме відповідач повинен довести, що вказані недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання, є неспроможними, зважаючи на загальні вимоги процесуального законодавства щодо надання сторонами доказів та відповідної їх оцінки судом.

Посилання позивача на позицію Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про захист прав споживачів від 14 грудня 2016 року (а.с. 111-112) відносно того, що обов'язок доказування покладається виключно на виробника чи продавця, суд вважає непереконливими, оскільки ця позиція не узгоджується з основними засадами цивільного судочинства щодо змагальності сторін. Таким чином, підстави спору даної цивільної справи та справи, що перебувала у провадженні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ істотно різняться між собою, а тому не можуть заслуговувати на увагу суду в даному випадку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В контексті розгляду даної цивільної справи суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів, які б переконливо свідчили про наявність вини відповідача у виникненні вказаних несправностей транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1, а відтак самі по собі доводи сторони позивача без належного підкріплення доказовою базою не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

З приводу заяви відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності до таких вимог позивача, суд зазначає про наступне. У відповідності до ст.267 ЦПК України пропуск строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові, положення цивільного законодавства про позовну давність поширюється лише на випадки пред'явленого обґрунтованого позову. Так, згідно п. 11 «Про судове рішення у цивільній справі», Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року суд встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування строків позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відтак, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених вимог позивача з підстав їх недоведеності та не обґрунтованості, у зв'язку із чим положення матеріального закону про позовну давність суд в даному випадку не застосовує.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови від позову - на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на Позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 655, 679 ЦК України, ст. ст. 1, 8 Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141,258, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (мешкає за адресою: 49128, АДРЕСА_1) до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (місце знаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд.29 -А), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай мотор Україна» (місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.1 -А) про захист прав споживачів - відмовити.

2. Судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 (мешкає за адресою: 49128, АДРЕСА_1).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан