Рішення № 75698485, 03.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2983/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправним повернення документів, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

20.06.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому він просить:

- визнати протиправним повернення Житомирським обласним військовим комісаріатом заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 30.11.2017 внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти від ОСОБА_1 чи його представника наступні документи щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 30.11.2017 інвалідності II групи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності; копію постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному - реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів;

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат в особі його керівника у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, що будуть надані ОСОБА_1, подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додати наступні документи: заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності II групи з 30.11.2017; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення 2 групи інвалідності з 30.11.2017; копію постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що під час виконання обов'язків військової служби в Республіці Афганістан отримав травму. Центральною військово-лікарською комісією МО України від 19.03.2015 визнано, що отримана позивачем травма пов'язана із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. Рішенням Житомирської МСЕК під час повторного огляду з 10.01.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.

Як пояснив представник позивача, 21.05.2018 через Житомирський ОВК було подано усі необхідні документи для розгляду МО України щодо призначення позивачу відповідної одноразової грошової допомоги. 31.05.2018 з Житомирського ОВК було отримано відмову у направленні таких документів до МО України з підстав відсутності у позивача права на таку допомогу.

На думку представника позивача, відповідач протиправно та за межами своїх повноважень прийняв таке рішення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

04.07.2018 за № 163 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 19-21). В обґрунтування заперечень вказав, що з 29.04.2015 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Як інвалід ІІІ групи, позивач отримав одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю у сумі 182700,00 грн. Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на отримання коштів у випадку часткової втрати працездатності.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності понад дворічний термін з часу первинного її встановлення (29.04.2015 - 30.11.2017), підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 09.07.2018 до 27.07.2018 розгляд справи призначений на 03.08.2018.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на території Республіки Афганістан у період з 15.11.1987 до 13.01.1989 (а.с. 13).

Під час проходження вказаної військової служби він отримав поранення (контузію) та захворювання, які відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 19.03.2015 № 969 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).

29.04.2015 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 визнано з 09.04.2015 інвалідом III групи внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка до огляду МСЕК серії ААА № 206254 від 29.04.2015).

10.01.2018 згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 025317 від 10.01.2018 під час повторного медичного огляду МСЕК позивачу з 30.11.2017 встановлено II групу інвалідності з тих же причин (а.с. 5).

У зв'язку з встановленням інвалідності II групи ОСОБА_1 21.05.2018 звернувся через свого представника із заявою і повним пакетом документів до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат (далі - Житомирський ОВК) щодо виплати йому одноразової грошової допомоги.

31.05.2018 було отримано відповідь з Житомирського ОВК № СЗ 3957 про те, що заява разом з відповідним пакетом документів повертається без реалізації у зв'язку з тим, що раніше позивачу, у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 182700,00 грн, а на теперішній час відповідно до чинного законодавства України, при встановленні позивачу II групи інвалідності передбачений менший розмір грошової допомоги, ніж раніше при встановленні III групи. Таким чином, ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності не має права на отримання допомоги у більшому розмірі, а тому Житомирський ОВК повернув його заяву і документи без реалізації (а.с. 16).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає про таке.

Спірні правовідносини регулюються правовими нормами Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " (далі - Закон України № 2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно ст. 12 Закону України № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ст. 2 Закону України № 2011-ХІІ ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії МО України від 19.03.2015 (протокол № 969) визнано, що отримані позивачем вогнепальні осколкові поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку - 1988 року), пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 15).

Сторонами визнається, що з 09.04.2015 позивачу була встановлена третя група інвалідності внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, що стало підставою для виплати одноразової грошової допомоги у сумі 182700,00 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 30.11.2017 позивачу була встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, що стало підставою для звернення позивача 31.05.2018 до МО України через Житомирський ОВК для призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги.

Приписами п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення такої допомоги визначено правовими нормами Порядку № 975.

Абзацом третім п.п. 1 п. 6 Порядку № 975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 12 Порядку № 975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п. 1 Розділу II Основні завдання та функції Комісії Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України № 2011-XII віднесено до повноважень такої Комісії.

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У розумінні вимог п. 13 Порядку № 975 відповідач наділений повноваженнями лише на подання у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Таким чином, відповідач ні правовими нормами Закону України № 2011-XII ні правовими нормами Порядку № 975 не наділений повноваженнями на вивчення документів та прийняття рішень про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України № 2011-XII.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене свідчить, що рішення відповідача, викладене у листі від 31.05.2018 № СЗ 3957, щодо відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є протиправним, оскільки ухвалено поза межами повноважень відповідача.

Вказане порушене права позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Житомирського обласного військового комісаріату прийняти від ОСОБА_1 заяву та додані до неї документи і разом із висновком направити їх до Міністерства оборони України для розгляду щодо призначення та отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст. 382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Зважаючи на відсутність витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 261-262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (10020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Житомирського обласного військового комісаріату (10001, м. Житомир, вул. С.Параджанова, 4, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправним повернення документів, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним повернення Житомирським обласним військовим комісаріатом заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 30.11.2017 внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти від ОСОБА_1 документи щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 30.11.2017 інвалідності II групи.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів, що будуть надані ОСОБА_1, подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додати подані ОСОБА_1 документи про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності II групи з 30.11.2017.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 3 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко