Рішення № 75697481, 30.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/942/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю представника позивача Мартинюка І.В.,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (далі - ТзОВ «Торговий Дім «Аванта») вернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості UA205110/2018/000063/1 від 20.02.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2018 року між ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» та Gouda For Agrikultural Products (Єгипет) було укладено договір купівлі - продажу №191, за умовами якого позивач купує у Gouda For Agrikultural Products (Єгипет) продукцію, асортимент, кількість та інші характеристики якої погоджуються сторонами у специфікаціях, на кожну партію.

01.02.2018 року ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» та Gouda For Agrikultural Products (Єгипет) підписали специфікацію №1 від 01.02.2018 року, про поставку 24 000 кг. апельсинів загальною вартістю 13 440 дол. США. Умови поставки CFR (Одеса), ціна за 1 кг. 0,56 дол. США.

На виконання досягнутих домовленостей сторони здійснили поставку товару, на підтвердження чого було оформлено інвойс №34 від 01.02.2018 року (далі - Інвойс), та при здійсненні фактичної поставки товару оформлена МД-2 UA205000/2018/012591.

Згідно митної декларації: умови поставки - CFR UA Odessa; загальна сума за рахунком - 13 440 USD; вантажні місця та опис товарів - їстівні плоди цитрусові: апельсини солодкі, свіжі, охолоджені, упаковані у 1600 коробок картонних, - 24 000 кг; вага брутто (кг) - 26 400; вага нетто (кг) - 24 000; декларант - ПП «СІА-БРОК».

Також декларантом було надано митним органам передбачені Митним кодексом України документи та інформація, необхідні для визначення митних нарахувань та платежів. Крім того декларантом, на вимогу митного органу було надано ряд додаткових документів, та пояснення щодо вартості та кількості товару, що імпортується.

Розглянувши документи, інформацію та пояснення надані декларантом, Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості UА 205110/2018/000063/1 від 20.02.2018 року, яким скориговано (піднято) рівень митної вартості за 1 кг. товару до 0,70 дол. США. При цьому жодні пояснення та додаткові документи надані декларантом не були враховані.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості UA 205110/2018/000063/1 від 20.02.2018 року прийняте Волинською митницею ДФС без врахування фактичних обставин у справі, всупереч норм регламентуючого податкового та митного законодавства України, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA205110/2018/000063/1 від 20.02.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, ст.257 Митного кодексу України (далі - МК України) 19.02.2018 року для митного оформлення товару «їстівні плоди цитрусові: апельсини солодкі свіжі, охолоджені, упаковані у 1600 коробок картонних - 24000 кг. Торговельна марка: Gouda. Виробник: Gouda For Agricultural Products, EG» декларантом ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» подано МД № UA205090/2018/012026, а також товаросупровідні та товаротранспортні документи.

Особа, відповідальна за фінансове врегулювання, згідно гр. 9 МД № UA205090/2018/012026 та одержувач товару - ТзОВ «Торговий Дім «Аванта».

Так, до митного оформлення декларантом надано наступні товаросупровідні документи:

- зовнішньоекономічний договір № 191 від 01.02.2018;

- коносамент № SGL766590 від 16.02.2018;

- CMR №1619 від 18.02.2018;

- сертифікат про походження товару форми А № АОЗ89670 від 15.02.2018;

- специфікація № 1 від 10.01.2018;

- договір на перевезення № 06-1/03 від 06.03.2017; довідка про транспортні витрати №4 від 09.03.2017;

- рахунок-фактуру № UA10 від 06.03.2017;

- CMR № А 227421 від 07.03.2017;

- сертифікат якості № 8327-16а від 26.12.2016;

- пакувальний лист № 2016UA10 від 06.03.2017.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №UA205090/2018/012026 від 19.02.2018 року встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, які унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару та свідчили про необхідність витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, за результатом опрацювання документів, поданих до митного оформлення товару, встановлено, що в товаро-супровідних документах існують розбіжності, а саме: в товаро-транспортній накладній CMR №1619 від 18.02.2018 року зазначена вага 26400 кг, а в сертифікаті походження товару №А0389670 від 15.02.2018 року - 26000 кг.

Також вказано, що враховуючи умови поставки CFR, витрати на страхування товару є однією зі складових митної вартості товару, які повинні підтверджуватись саме покупцем, а вданому випадку ТзОВ «Торговий Дім «Аванта». Проте, незважаючи на вказані обставини, такі документи про страхування товару до митного оформлення товару декларантом не подано.

У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у відповідності із положенням ст. 53, ст. 54 МК України, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження складових митної вартості товару:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що є складовою витрат пов'язаних з транспортуванням/ переміщенням товару, а також витрати, понесені покупцем на транспортування товару;

- витрати, передбачені згідно ст. 58 МКУ,

- переклад додатково надісланих документів,

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- копію митної декларації країни відправлення,

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- розрахунок ціни товару (калькуляцію),

- прайс-листи,

- інші додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Декларантом на вимогу митниці надано надані наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості:

- прайс-лист від 01.02.2018;

- копія експортної декларації країни відправлення б/н від 16.02.2018;

- копія платіжного документу про передоплату товару б/н від 06.02.2018; -калькуляцію ціни на товар № 1 від 19.02.2018;

- лист щодо неможливості надати документи, що містять відомості про вартість страхування у зв'язку з тим, що страхування вантажу не передбачено умовами поставки товару та інформацію щодо зазначення витрат, пов'язаних з доставкою товару до порту в калькуляції витрат.

Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА205110/2018/000063/1 від 20.02.2018 року, яким скориговано митну вартість за 1 кг. Товару з 0,56 дол. США до 0,70 дол. США.

В графі 33 Рішення обґрунтовані підстави неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості:

методу 2а (ст.59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причин відсутності у митниці та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Так, у органу доходів і зборів немає можливості з'ясувати контрактні ціни на ідентичні або на подібні (аналогічні товари), з якими порівнюємо задекларований товар (в базі даних ЄАІС ДМС України немає можливості перегляду даних, що містять критерії, визначені ст.ст. 59, 60 МК України щодо ідентичних та подібних товарів);

методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Так, у органу доходів і зборів відсутня інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Так, у митниці відсутні дані та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів; втрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України; прибутку, що одержує експортер в результаті поставки в Україну.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо доводів відповідача стосовно розбіжності ваги товару зазначеної в CMR та сертифікаті походження.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, відповідач посилається на розбіжність ваги товару, яка зазначена в CMR та ваги, що зазначена в сертифікаті походження товару, зазначаючи що така розбіжність власне й зумовила прийняття оскаржуваного рішення.

Як встановлено судом розбіжність по вазі у 400 кг. дійсно була, проте ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» надано повне пояснення такого та документальне підтвердження дійсної ваги товару.

Зокрема, митним органам було надано лист від постачальника товару, - Gouda For Agrikultural Products, з якого вбачається, що у сертифікаті походження вказана вага 26 000 кг. без врахування піддонів, у які навантажений товар, а у CMR вага 26 400, 00 кг. з врахуванням піддонів, яка і є вагою товару.

Тобто, в частині визначення ваги та усунення розбіжності ваги товару в документах, відповідачу надано всі необхідні документи та пояснення, з даною обставиною погодилася представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідно така обставина не могла бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо вимоги відповідача про ненадання товариством документів на підтвердження страхування товару, його транспортування та вивантаження.

Як встановлено судом умови поставки товару - CFR, Вартість і фрахт (Одеса) Інкотермс 2010.

На умовах поставки товару CFR (Одеса) вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Крім того за умовами терміну CFR на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Так, щодо вимоги про надання документів по транспортуванню товару.

Місце поставки товару, м. Одеса. - товар вивантажений в порту м. Одеси. Обов'язок доставити товару до м. Одеса покладається за умовами контракту на продавця, вартість такої доставки вже включена у вартість товару.

У свою чергу, вимагаючи надання товариством документів по транспортуванню товару, відповідач вимагає не документи щодо доставки товару у порт - м. Одеса, а вимагає документи щодо транспортування товару по території України, що протирічить умовам Інкотермс 2010 та Митному кодексу України.

За таких обставин вимога відповідача щодо надання додаткових документів щодо перевезення товару по території України, є неправомірною та суперечать МК України та умовам поставки.

Щодо вимоги про надання документів на розвантажувальні роботи.

Як вже зазначалось товар поставлявся за умовами поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010.

Згідно правил Інкотермс 2010 для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, які вступили в силу 01.01.2011, CFR (cost and Freight) - «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов'язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.

Враховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс 2010 термін «вартість і фрахт» означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року в справі №820/2899/17.

Тобто вимога Волинської митниці ДФС щодо надання додаткових документів по вивантаженню товару є неправомірною та суперечать МК України та умовам поставки.

Щодо вимоги про надання документів по страхуванню товару.

Як встановлено судом листом ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» було повідомлено митницю, що поставка товару не передбачала страхування, ні зі сторони постачальника, ні зі сторони покупця.

Оскільки умови поставки за СFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов'язку страхування товару, продавцем Gouda For Agrikultural Products як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, про що було повідомлено митний орган.

Таким чином, доводи відповідача, що подані до митного оформлення документи не містять інформацію щодо усіх складових митної вартості на умовах поставки CFR, зокрема, витрати на страхування, спростовуються матеріалами справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі №820/734/17.

Також щодо додаткової вимоги про надання документів перекладених на міжнародну мову.

Відповідач посилається на ненадання перекладу до поданих товариством документів.

Як передбачено ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Як вбачається з оглянутих судом документів які подані митному органу, мова документів що були надані відповідачу для підтвердження задекларованої митної вартості, - англійська (офіційна мова митних союзів) та українська, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.

З огляду на наведене, вимоги відповідача про надання додаткових перекладів документів не відповідають вимогам ст. 254 Митного кодексу України.

Всі інші документи, надані позивачем повністю відповідають переліку документів визначених ст. 53 МК України, та є достатніми та повними для підтвердження та визначення митної вартості товару.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Сумніви митного органу можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов'язок митного органу зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи викладене суд вважає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №808/178/16 та у справі №813/1013/17.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1, 2 статті 77 КАС України)

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на Підприємство.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості задекларованого товару апельсинів, так як вона базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавалася обчисленню. При цьому слід зазначити, що всі необхідні підтверджуючі документи надавались митному органу під час декларування та на вимоги оформлені електронними повідомленнями.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заявлену митну вартість товару за МД-2 № UA205000/2018/012591 у розмірі 0,56 дол. США за 1 кг товару, відтак, оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» слід стягнути судовий збір в розмірі 1 760,20 грн., сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 18.05.2018 року №1830573025.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20 лютого 2018 року UA205110/2018/000063/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» судовий збір у розмірі 1 760,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» (43006, Волинська область, місто Луцьк, провулок Макарова, будинок 5, код ЄДРПОУ 35495114).

Відповідач Волинська митниця ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698)

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 06.08.2018 року.