Рішення № 75695645, 03.08.2018, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/434/18

2/302/171/18

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

03.08.2018 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Цімбота В.І.,

при секретарі Куруц В.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

18.04.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності по державному акту серії НОМЕР_1 від 30.07.2003 р.

Відповідачі захопили дану земельну ділянку, поставили огорожу, використовують землю у своїх власних цілях, тобто він позбавлений права володіти, користуватись нею.

Тому просить суд, врахувавши, що понад 10 років існує цей конфлікт, він переносить страждання, порушується установлений його ритм життя, зобов'язати відповідачів звільнити дану ділянку, знести огорожу, відшкодувати йому 60 тис. моральної шкоди і понесені судові витрати.

ОСОБА_3 у зустрічному позові просить суд визнати за нею право власності на цю земельну ділянку по набувальній давності.

Заслухавши сторін, дослідивши докази у справі, виходячи з принципу справедливості , розумності, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено бути не може, а позов ОСОБА_1 слід задоволити частково.

Відповідно до ст.344 ЦК України набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом., яким є Земельний Кодекс України.

Ст.116 ЗК України встановлює, що громадяни набувають право власності на земельну ділянку за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Крім того, буде невірним трактування того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 добросовісно заволоділи чужим майном, так як тривалий час іде спір між сторонами, в тому числі і судовий про захист права власності саме ОСОБА_1 на цю земельну ділянку від посягань на неї ОСОБА_5 ОСОБА_3

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 0,1189 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з реєстру права власності (арк.16) та державного акту (арк. 7).

Актом від 31.01.2018 р. комісія Колочавської сільради стверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 захопили у ОСОБА_1 0,1189 га земельної ділянки, поставили металеву огорожу і звільнити таку відмовляються (арк. с.10).

Відповідно до ст.ст.152, 153 ЗК України, ст.ст.386, 387 ЦК України власник має право вимагати повернення майна із чужого незаконного володіння та на компенсацію заподіяних збитків, в тому числі і моральних.

Суду доведено, що не оспорюється і самими відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в особі його представника, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 захопили у ОСОБА_1 земельну ділянку, вважаючи її своєю, тобто має місце порушення права власності, яке підлягає захисту судом.

Суд не може погодитись із вимогою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 морального відшкодування у 60 000 грн.

Суду позивач не довів, що моральні страждання слід оцінити саме в суму позову і такі мають місце.

При цьому судом надано оцінку рішенню Колочавської сільради від 27.09.2006 року №3, яким рекомендується ОСОБА_3 звернутись до слідчих органів щодо встановлення законності прийняття рішення про надання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки та виготовлення державного акту на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у 2014 р. зверталась до правоохоронних органів із заявою про злочин.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини.

Позивачем суду не доведено і не обґрунтовано наявність при таких обставинах моральних страждань, які слід би оцінити в суму саме 60 тис. грн., а тому позов в цій частині судом залишається без задоволення.

Відповідно суд і знижує суму судових витрат та визначає їх у 704 грн. 80 коп. витрат за подачу позову до суду і 3900 грн. витрат на правову допомогу, які суду підтверджені квитанціями і наявним розрахунком.

Керуючись ст.ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звільнити самовільно захоплену ними земельну ділянку в 0,1189 га по АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 згідно державного акту на землю серії НОМЕР_1 від 30.07.2003 р., демонтувати і забрати огорожу із цієї ділянки та не чинити перешкод ОСОБА_1 у праві власності такого на земельну ділянку.

Стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 солідарно в користь ОСОБА_1 судові витрати: 704 грн. 80 коп. оплату судового збору та 3900 грн. витрат на правову допомогу.

У решті вимог відмовити.

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в 0,1267 га по АДРЕСА_1 за набувальною давністю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області протягом 30 днів з часу його проголошення.

Суддя: В. І. Цімбота