Рішення № 75693639, 01.08.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2018 р. Справа № 918/382/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський аграрно - експортний альянс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярина-Агро"

про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору,

за участі представників сторін:

від позивача: Бех О.С.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський аграрно - експортний альянс" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярина-Агро" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідачем не проведено реєстрацію податкових накладних до 15.04.2018 року та 30.04.2018 року, на загальну суму 396 480,00 грн, в т.ч. ПДВ - 66 080,00 грн, відтак відповідно до вимог п. 6.2. договору 1 та договору 2 має сплатити позивачу штраф у розмірі еквівалентному сумі податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/382/8, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 05.07.2018 року.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року розгляд справи відкладено на 01.08.2018 року.

У судове засідання 01.08.2018 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, явку своїх повноважних представників у призначене судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 34613, Рівненська область, Березнівський район, с. Яринівка, вул. Тараса Шевченка, буд. 33.

Ухвали Господарського суду Рівненської області направлялись судом на зазначену у ЄДРПОУ та ГФ адресу відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 5 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приймаючи до уваги, що відповідач в судове засідання не з'явився, не подав відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.08.2018 року відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.03.2018 року між ТОВ «Північноукраїнський аграрно - експортний альянс» (далі - позивач, покупець) та ТОВ «Ярина - Агро» (далі - відповідач, продавець) укладено договір поставки №27/03/2018 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію - зерно пшениці фуражної врожаю 2017 року у кількості 50 тон (далі - товар) за ціною 4 800, 00 грн за тону, в т. ч. 800,00 грн ПДВ, а покупець зобов'язався сплатити за нього обумовлену ціну і прийняти товар.

30.03.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №30/03/2018/1 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію - зерно пшениці фуражної врожаю 2017 року у кількості 100 тон (далі - товар) за ціною 4 800, 00 грн за тону, в т. ч. 800,00 грн ПДВ, а покупець зобов'язався сплатити за нього обумовлену ціну і прийняти товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2018 року та 30.03.2018 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок - фактуру № Я - 000005 від 28.03.2018 року за 80 тон пшениці фуражної, на загальну суму 384 000, 00 грн, в т.ч. 64 000,00 грн ПДВ та рахунок - фактуру № Я - 000007 від 30.03.2018 року за 100 тон пшениці фуражної, на загальну суму 480 000, 00 грн, в т.ч. 80 000,00 грн ПДВ відповідно.

Судом встановлено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 396 480,00 грн, що стверджується платіжними дорученнями № 126 від 28.03.2018 року на суму 145 000,00 грн, № 130 від 29.03.2018 року на суму 35 384,00 грн, № 131 від 30.03.2018 року на суму 144 000,00 грн, № 138 від 02.04.2018 року на суму 50 000,00 грн, № 139 від 03.04.2018 року на суму 22 096, 00 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства України відповідач мав зареєструвати у термін до 15.04.2018 року податкові накладні на суму 324 384,00 грн, в т.ч. ПДВ - 54 064,00 грн:

від 28.03.2018 року на суму 145 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 24 166,67 грн),

від 29.03.2018 року на суму 35 384,00 грн (в т.ч. ПДВ - 5 897,33 грн),

від 30.03.2018 року на суму 144 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 24 000,00 грн),

а також у термін до 30.04.2018 року податкові накладні на суму 72 096,00 грн, в т.ч. ПДВ - 12 016,00 грн:

від 02.04.2018 року на суму 50 000,00 грн в т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн,

від 03.04.2018 року на суму 22 096,00 грн в т.ч. ПДВ - 3 682,67 грн.

Як стверджує позивач, станом на день звернення до суду продавцем не зареєстровано вищевказаних податкових накладних, таким чином відповідачем прострочено реєстрацію податкових накладних на загальну суму 396 480,00 грн, в т.ч. ПДВ 66 080,00 грн.

Згідно умов п.5.3 договорів продавець при виконані цього договору зобов'язаний своєчасно і правильно, із зазначенням податкових реквізитів покупця, виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог податкового кодексу України.

Пунктами 6.2. договорів передбачено, що у разі, якщо прострочення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних перевищує граничний строк реєстрації визначений законодавством, продавець сплачує на користь покупця штраф у розмірі, еквівалентному сумі податку на додану вартість, що відображена або мала би бути відображена в податковій накладній/розрахунку коригування.

Вказані договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють до 30.12.2018 року, але в будь якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов'язань що зобов'язують кожну із сторін з моменту підписання цього договору (п.8.1 договорів).

Тобто, цим пунктом договорів сторони визначили договірні штрафні санкції тобто такі, умови стягнення і розмір яких визначили самі сторони при укладанні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

В зв'язку з невиконанням відповідачем положень п. 198.6 ст.198 та абз.15 п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач не може віднести суму ПДВ в загальному розмірі 66 080,00 грн до складу податкового кредиту відповідного періоду, оскільки відповідач неправомірно не зареєстрував вищенаведені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а строк їх реєстрації сплив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем листом № 2604 від 26.04.2018 року направлено на електрону та поштову адреси відповідача вимогу про реєстрацію податкових накладних у строк до 27.04.2018 року, проте вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на бездіяльність відповідача у вчиненні дій по реєстрації податкових накладних та факт неотримання відповіді на вимогу від 26.04.2018 року, позивач просить стягнути суму понесених збитків в розмірі 66 080,00 грн в примусовому порядку.

За своєю правовою природою зобов'язання щодо своєчасності внесення відповідачем податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства, та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність у вигляді штрафних санкцій згідно кодексу, також ним врегульований порядок дій сторін внаслідок невиконання однією з них вимог щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обумовлені у договорі такі обов'язки відповідача як здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ч.1 ст.230, ст.218 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, навіть, якщо їх сплата передбачена у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 року у справі №3-18гс15.

Під час розгляду справи про стягнення збитків необхідним є доведення того, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і, то особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем певних зобов'язань, тобто мають бути прямими.

Відповідно до абз.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абз.11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Абзацом 8 п. 201.10 ст.201 ПК України покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов'язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно абз. 4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, відповідальність за відсутність реєстрації податкової накладної у визначеному чинним законодавством порядку несе безпосередньо відповідач у даній справі.

Відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що відсутність реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярина-Агро" податкових накладних спричинила втрату покупцем товару права на своєчасне відображення податкового кредиту, оскільки останній не зміг відобразити податкові зобов'язання, що виникли в березні - квітні 2018 року на підставі договорів поставки, укладених 27.03.2018 року та 30.03.2018 року на загальну суму 66 080, 00 грн.

Дані обставини суд вважає підтвердженими та доведеними належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст.76, 77 ГПК України, та такими, що свідчать про існування прямого причинно-наслідкового зв'язку, обґрунтованого як вимогами п.201.10 ст. 201 ПК України щодо відсутності реєстрації податкових накладних відповідачем в ЄРПН так і умовами договорів поставки від 27.03.2018 року та 30.03.2018 року в частині позбавлення позивача можливості віднести сплачені у складі вартості товару сум ПДВ до податкового кредиту в аналогічному обсязі по господарських операціях.

Стаття 623 ЦК України визначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, суд зазначає про наявність у даному випадку усіх елементів правопорушення, наслідком якого є застосування до порушника такої міри відповідальності як зобов'язання відшкодувати спричинені прямі збитки, а відтак, про правомірність вимог позивача та про їх задоволення шляхом стягнення на його користь з відповідача 66 080, 00 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст 129 Конституції України та ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, як правомірні та обґрунтовані належними доказами до задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 66 080, 00 грн збитків.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярина-Агро" (34613, Рівненська область, Березнівський район, с. Яринівка, вул. Тараса Шевченка, буд. 33, код ЄДРПОУ 38416920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський аграрно - експортний альянс" (10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, 5а, каб. 503, код ЄДРПОУ 41758217) 66 080, 00 грн збитків та 1 762, 00 грн судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області (п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.