Рішення № 75693411, 06.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2018Справа № 910/6805/18За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (вул. Левченка, 1, м. Маріуполь,Донецька область, 87504)

до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680)

про стягнення 73 485, 56 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 73 485, 56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було завдано позивачу збитків на суму 73 485, 56 грн., в зв'язку з незбереженням переданого для перевезення вантажу та встановленням недостачі у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6805/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Від відповідача 25.06.2018 через відділ канцелярії господарського суду надійшов відзив вих. № 2007/53 від 18.06.2018, в якому відповідач вказав, що позивач в порушення приписів ст. 115 Статуту залізниць України не надав належних та допустимих доказів понесення ним збитків, а саме документів на підтвердження оплати зданого до перевезення вантажу. У зв'язку з цим, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", як перевізником та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як замовником був укладений договір № 00039/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 14.02.2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправником) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажоодержувача) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відправлено вантаж - кокс доменний (вологий), вантаж маркований вздовж вагону вапном: за залізничною накладною № 49250798 від 14.04.2018 у вагонах згідно відомості, зокрема: № 59190595 маса вантажу визначена відправником - 59150 кг, № 59193375 маса вантажу визначена відправником - 54450 кг, № 59190595 маса вантажу визначена відправником - 59150 кг, № 59178897 маса вантажу визначена відправником - 54000 кг, № 59190199 маса вантажу визначена відправником - 55550 кг, № 59179093 маса вантажу визначена відправником - 55050 кг, № 59178095 маса вантажу визначена відправником - 53900 кг.

Позивач є покупцем коксу доменного за договором № 245/108/16Сб від 01.02.2016, укладеним з ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

До матеріалів справи долучено рахунок-фактуру № 91964079 від 14.04.2018, яким визначено вартість коксу доменного, що поставлявся згідно накладної № 49250798 від 14.04.2018: кокс доменний марка КДМ 1, ТУ У 19.1-00190443-065:2015 - 7 870, 39 грн. за тонну без ПДВ за сертифікатом якості на партію товару № 24921; кокс доменний марка КДМ 1, ТУ У 19.1-00190443-065:2015 - 8138,76 грн. за тонну без ПДВ за сертифікатом якості на партію товару № 20082; кокс доменний марка КДМ 1, ТУ У 19.1-00190443-065:2015 - 8090, 26 грн. за тонну без ПДВ за сертифікатом якості на партію товару № 20086, кокс доменний марка КДМ 1, ТУ У 19.1-00190443-065:2015 - 8127, 02 грн. за тонну без ПДВ за сертифікатом якості на партію товару № 20087, кокс доменний марка КДМ 1, ТУ У 19.1-00190443-065:2015 - 7 874, 30 грн. за тонну без ПДВ за сертифікатом якості на партію товару № 24923.

16.04.2018 на станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці були складені комерційні акти: №485604/487 про нестачу вантажу в вагоні №59190595 в кількості 1550 кг, №485604/488 про нестачу вантажу в вагоні №59193375 в кількості 1550 кг, №485604/489 про нестачу вантажу в вагоні №59178897 в кількості 2400 кг., №485604 490 про нестачу вантажу в вагоні №59190199 в кількості 2650 кг., №485604/492 про нестачу вантажу в вагоні №59179093 в кількості 3750 кг., №485604/493 про нестачу вантажу в вагоні №59178095 в кількості 2650 кг., про що в основній накладній № 49250798 від 14.04.2018 була зроблена відповідна відмітка.

У комерційному акті №485604/487 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. З правого боку по руху поїзда у другому конусі виїмка розміром 1000ммХ1000ммХ500мм в глиб вагону. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

У комерційному акті №485604/488 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. З лівого боку по руху поїзда у першому конусі виїмка розміром 1500ммХ1000ммХ500мм в глиб вагону. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

У комерційному акті №485604/489 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. У другому конусі виїмка розміром 2000ммХ2800ммХ500мм в глиб вагону. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

У комерційному акті №485604/490 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. З правого боку по руху поїзда у другому конусі виїмка розміром 3000ммхі000ммх500мм в глиб вагону. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

У комерційному акті №485604/492 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. У першому конусі виїмка розміром 6000ммХ2800ммХ500мм в глиб вагону. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

У комерційному акті №485604/493 зазначено, що: «Навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500мм «шапкообразна». Поверхня вантажу маркована вапном однією повздовжньою смугою вздовж вагона, не порушено. У першому конусі виїмка розміром 6000ммХ2800ммХ500мм в глиб вагону. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон у технічному стані справний».

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вище перелічених вагонах, яка була розрахована позивачем відповідно оплаченого позивачем до рахунку № 91964079 від 14.04.2018 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% становить загалом суму 73 485, 56 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладної № 49250798 від 14.04.2018 вантаж (кокс доменний) завантажено відправником навалом та маркований вапном повздовжною лінією.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Додані до матеріалів справи комерційні акти №485604/487 про нестачу вантажу в вагоні №59190595 в кількості 1550 кг, №485604/488 про нестачу вантажу в вагоні №59193375 в кількості 1550 кг, №485604/489 про нестачу вантажу в вагоні №59178897 в кількості 2400 кг., №485604 490 про нестачу вантажу в вагоні №59190199 в кількості 2650 кг., №485604/492 про нестачу вантажу в вагоні №59179093 в кількості 3750 кг., №485604/493 про нестачу вантажу в вагоні №59178095 в кількості 2650 кг, що підтверджують недостачу вантажу за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Позивач є покупцем коксу доменного за договором № 245/108/16Сб від 01.02.2016, укладеним з ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Згідно рахунку-фактури вартість коксу доменного, що поставлявся за накладною № 49250798 від 14.04.2018 становить 7 870, 39 грн. за тонну без ПДВ, 8138,76 грн. за тонну без ПДВ, 8090, 26 грн. за тонну без ПДВ, 8127, 02 грн. за тонну без ПДВ та 7 874, 30 грн. за тонну без ПДВ. Позивач свої зобов'язання за договором №245/108/16С6 виконав, оплативши виставлений вантажовідправником рахунок № 91964079 від 14.04.2018 у повному обсязі платіжними дорученнями № 4500038337 від 03.05.2018 згідно реєстру оплачуваних рахунків до платіжного доручення № 4500038337 від 03.05.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

Вартість недостачі у вагоні №59190595 з урахуванням ПДВ становить 3 466,75 грн.

Сертифікат якості на даний вагон №20086

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №20086 становить 729,700тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: (п.3+п.4 рахунку№91964079)-5308755,80грн.+435312,62грн.(без ПДВ)х1,2:674,400тн.+55,300тн. = 9 446,19грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59190595 - 59150кг

Фактично виявилося - 57600кг. Недостача - 1550кг.

59150кг х 2% (природні втрати) =1183кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 1550кг-1183кг = 367кг

9 446,19грн. х 0,367тн = 3 466,75грн.

Вартість недостачі у вагоні №59193375 з урахуванням ПДВ становить 4 236,34 грн.

Сертифікат якості на даний вагон №24921

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №24921 становить 1077,400тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 8250608,54грн (без ПДВ)х1,2 :1077,400тн.= 9 189,46грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59193375 - 54450кг

Фактично виявилося - 52900кг. Недостача - 1550кг.

59150кг х 2% (природні втрати) =1089кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 1550кг-1089кг = 461кг

9 189,46грн. х 0,461тн = 4 236,34грн.

Вартість недостачі у вагоні №59178897 з урахуванням ПДВ становить 12 468,97 грн.

Сертифікат якості на даний вагон №20086

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №20086 становить 729,700тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: (п.3+п.4рахунку№91964079)-5308755,80грн.+435312,62грн.(безПДВ)х1,2 :674,400тн.+55,300тн. = 9 446,19грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59178897 - 54000кг

Фактично виявилося - 51600кг. Недостача - 2400кг.

54000кг х 2% (природні втрати) =1080кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2400кг-1080кг = 1320кг

9 446,19грн. х 1,320тн = 12 468,97грн.

Вартість недостачі у вагоні №59190199 з урахуванням ПДВ становить 14 537,69грн.

Сертифікат якості на даний вагон №20086

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №20086 становить 729,700тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: (п.3+п.4рахунку№91964079)-5308755,80грн.+435312,62грн.(безПДВ)х1,2 :674,400тн.+55,300тн. = 9 446,19грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59190199 - 55550кг

Фактично виявилося - 52900кг. Недостача - 2650кг.

55550кг х 2% (природні втрати) =1111кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2650кг-1111кг = 1539кг

9 446,19грн. х 1,539тн = 14 537,69грн.

Вартість недостачі у вагоні №59179093 з урахуванням ПДВ становить 24 329,98грн.

Сертифікат якості на даний вагон №24923

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №24923 становить 322,800тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 2470656,12грн (без ПДВ)х1,2 :322,800тн.= 9 184,59грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59179093 - 55050кг

Фактично виявилося - 51300кг. Недостача - 3750кг.

55050кг х 2% (природні втрати) =1101кг вага полувагона з урахуванні природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить 3750кг-1101кг = 2,649кг

9 184,59грн. х 2,649тн = 24 329,98грн.

Вартість недостачі у вагоні №59178095 з урахуванням ПДВ становить 14 445,83грн.

Сертифікат якості на даний вагон №24921

Вага фактична з урахуванням вологості в рахунку-фактурі №91964079 згідно сертифіката якості №24921 становить 1077,400тн.

Вартість 1 тонни згідно рахунку вантажовідправника з ПДВ становить: 8250608,54грн (без ПДВ)х1,2 :1077,400тн.= 9 189,46грн.

Вага згідно документа в полувагоні №59178095 - 53900кг

Фактично виявилося - 51250кг. Недостача - 2650кг.

53900кг х 2% (природні втрати) =1078кг вага полувагона з урахуванням природних втрат.

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 2650кг-1078кг = 1572кг

9 189,46грн. х 1,572тн = 14 445,83грн.

Загальна сума збитків становить: 3 466,75грн.+4 236,34грн.+12 468,97грн.+ 14 537,69грн.+24 329,98грн.+14 445,83грн.=73 485,56грн.

Таким чином сума збитків, яка виникла у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні становить - 73 485, 56 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність належних документів на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу та відсутність доказів оплати отриманого у вагонах товару постачальнику, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову

Відповідно до ст. 112 Статуту у разі знеособлення масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом чи наливом за різними накладними від відправника до одержувача (під час перевалки, перевантаження тощо), природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу. Недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням в дорозі і який прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами видачі усієї партії.

Згідно ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Як передбачено ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, зокрема договором купівлі-продажу, сертифікатами якості на партію товару та рахунком-фактурою. В зв'язку з цим заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. Пункт 2.7. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 на який посилається відповідач, як підставу для заперечень містить перелік документів, якими може бути підтверджена вартість товару, зданого для перевезення, однак законодавством не вимагається подача всього переліку документів.

Позивач надав до матеріалів справи оригінали комерційних актів, оригінали накладних та докази на підтвердження вартості придбаного позивачем товару і докази оплати позивачем вартості товару, що перевозився відповідачем. Отже заперечення відповідача є необґрунтованими.

Посилання відповідача на правову позицію висловлену Верховним судом в його постанові від 27.02.2018 по справі № 910/13327/17 також відхиляються судом, оскільки вказана постанова прийнята Верховних судом за інших фактичних обставин. У вказаній постанові зазначено, що позивач на підтвердження дійсної вартості втраченого вантажу не може посилатися лише на не оплачений ним рахунок - фактуру, за відсутності іншого документа відправника, на підтвердження заявленої позивачем (одержувачем) вартості. В даному випадку,позивачем надані суду в якості доказів по справі на підтвердження вартості вантажу не лише рахунок - фактура № 91964079 від 14.04.2018, а й докази його оплати позивачем.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 73 485, 56 грн.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуюче вищенаведене та беручи до уваги, що залізницею вчинено порушення господарського зобов'язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, та завдало позивачу збитків на суму 73 485, 56 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) збитків у сумі 73 485, 56 (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко