Рішення № 75692992, 06.08.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2018 м. Ужгород Справа № 907/325/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління поліції охорони у Закарпатській області, м. Ужгород до Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава про стягнення суми 13708,60грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління поліції охорони у Закарпатській області, м. Ужгород звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава про стягнення суми 13708,60грн. заборгованості по оплаті за надані послуги по охороні, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 526, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасності сплати за надані послуги по охороні об'єктів відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору №8п0297 від 29.03.2017 на централізовану охорону майна.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму зайво сплачених коштів у розмірі 13708,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі №907/325/18 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи норми п. 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін позивачем подано не було, у зв'язку з чим, враховуючи також, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2018 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 20.06.2018 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 11.05.2018 була надіслана відповідачу 14.05.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 90100, м. Іршава, пл. Народна, 3, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №9010007487590 отримана Іршавською РДА 10.04.2018.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України

днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважних представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2017 року між Управлінням поліції охорони в Закарпатській області, м. Ужгород - Виконавець та Іршавською районною державною адміністрацією, м. Іршава - Замовник укладено Договір №8п0297 на централізовану охорону майна на Об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони, а також Договір №8п0298 про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони.

Згідно з п. 1.1., п.4.1.1. та п.4.1.2. Договору №8п0297 від 29.03.2017 позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати охорону майна відповідача, обслуговування сигналізації встановленої на об'єкті та негайно направити наряд реагування на об'єкт для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації на об'єкті, а відповідач згідно з п.4.2.2. Договору №8п0297 від 29.03.2017 своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих послуг.

Згідно з п. 1.1.1., п.3.1.1. та п.3.1.2. Договору №8п0298 від 29.03.2017 Позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати спостереження за станом тривожної сигналізації та технічне обслуговування сигналізації, встановлених на Об'єкті Відповідача та негайно направити наряд реагування на Об'єкт для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації на Об'єкті, а відповідач своєчасно здійснювати оплату по договору.

Пунктом 2.2 розділу 2 Договору №8п0297 від 29.03.2017 сторони узгодили, що оплата послуг охорони здійснюється Замовником щомісячно на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці, а п.2.5. розділу 2 Договору №8п0298 від 29.03.2017 визначає, що оплата наданих Заявником послуг здійснюється Відповідачем щомісячно до 10 числа за поточний місяць.

Однак, в порушення умов укладених Договорів №8п0297, №8п0298 від 29.03.2017 Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 02.05.2018 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 13 708,60 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом п. 2.1. договору Договору №8п0297 від 29.03.2017 ціна охоронних послуг є договірною і визначається сторонами в Дислокації - розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3 Договору №8п0298 від 29.03.2017 встановлено, що підписаний сторонами Акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг Виконавцем Замовнику, Акт надається виконавцем до 3 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Акт про надання послуг складається і підписується сторонами протягом 2 робочих днів з дня отримання Акту.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи та узгоджених сторонами і скріплених печатками останніх Актів прийому - здачі наданих послуг, позивачем у період з січня 2017 по листопад 2017 було надано відповідачу послуги охорони на загальну суму 13708,60грн.

Відтак, суд приймає зазначені акти як належні докази на підтвердження надання відповідачу послуг з охорони у відповідності до умов Договору та відповідно наявності заборгованості за спірний період.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про неналежність виконання ним своїх зобов'язань з вчасної оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що замовник належним чином своїх грошових зобов'язань не виконав, вартість наданих йому послуг охорони у визначений Договорами строк не оплатив.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань з надання послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань, в частині повної оплати за надані послуги, підтверджені матеріалами справи, та строк оплати станом на момент розгляду справи настав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 13708,60грн. основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Іршавської районної державної адміністрації (90100, м. Іршава, пл. Народна, 3, ідентифікаційний код 04053803) на користь Управління поліції охорони у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Ракоці, 13 А, ідентифікаційний код 40108997) заборгованість у розмірі 13708,60 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісім грн. 60 коп.) заборгованості за надані послуги охорони, а також суму 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.08.2018.

Суддя О.Ф. Ремецькі