Рішення № 75692433, 30.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1793/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Якимчук В.В.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - Відповідач) визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

11 липня 2018 року від представника позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов (а.с. 25-29), в якому Позивачем сформовані остаточні позовні вимоги:

1) визнати неправомірними дії Відповідача щодо відмови Позивачу у врахуванні Позивачу до його пільгового стажу періодів його навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993, та у відмові Позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням цього стажу;

2) скасувати рішення Відповідача від 15.06.2018 про відмову Позивачу в перерахунку пенсії;

3) зобов'язати Відповідача зарахувати Позивачу до його пільгового стажу періоду його навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993, та здійснити перерахунок Позивачу раніше призначеної пенсії, починаючи з дня призначення йому пенсії, тобто з 07.05.2017, з урахуванням до його пільгового стажу періоду його навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 та виплатити різницю в пенсії, яка склалась з 07.05.2017.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що Позивач у травні 2017 року звертався до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем починаючи з 07.05.2017 була призначена Позивачу пенсія за віком на пільгових умовах, але як йому стало відомо у квітні 2018 року, до його пільгового стажу був зарахованій тільки його період роботи на шахті «Карбонит» ДП «Первомайськвугілля», та не було зараховано до пільгового стажу: період його навчання у СПТУ № 83 з 16.09.1982 по 13.01.1986 за професією електрослюсар підземний; та період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993, коли ОСОБА_1 працював на шахті «Пролетарська» виробничого об'єднання «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.

Тобто всього не було зараховано до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 11 років 04 місяця 09 днів, незважаючи на те, що ним надавалися всі документи.

Вважає, дії Відповідача щодо не зарахування при призначені йому пенсії частки пільгового стажу та відмову в зарахуванні цього стажу та перерахунку пенсії незаконними.

Професія ОСОБА_1, а саме: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, за якою він працював у періоди з 21.01.1986 по 19.12.1993, та яка вказана у його трудовій книжки - віднесена до Списку № 1. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 у ній є всі необхідні записи, які підтверджують, що він у періоди з 21.01.1986 по 19.12.1993, працював з видобутку вугілля з повним робочим днем під землею. Тобто на роботах, зайнятість на яких дає право на пільгову пенсію.При цьому в трудовій книжки ОСОБА_1 вказані і період роботи, і професія за якою він працював у цей період. Тому, вважаю, для підтвердження його пільгового трудового стажу за цій період взагалі не потрібно надавати, ще будь які документи, а саме уточнюючи довідки.

Все це, на думку представника позивача, відповідає вимогам чинного законодавства.

Неможливість отримати Позивачем та надати уточнюючи довідки за період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993, а також і наказ про проведення атестації робочого місця після 21.08.1992, та інші документи, які вимагає від нього Відповідач, виникла тільки в зв'язку з проведенням на окремих територіях Донецької та Луганської областей України Антитерористичної операції, і це, представник позивача вважає, не повинно бути підставою для звуження прав Позивача, передбачених законодавством та підзаконними актами, в тому числі права пенсійного забезпечення на пільгових умовах.

Крім того, посилання відповідача на необхідність надання уточнюючої довідки, копії документів про атестацію робочих місць, про заробітну плату, про відпустки, як підставу для не зарахування частки пільгового стажу ОСОБА_1, фактично носить формальний характер, так як підприємство на якому працював ОСОБА_1 у період з 21.01.1986 по 19.12.1993, знаходиться на території, яка не контролюється українською владою. Навіть, якщо Позивачу вдалося б отримати таки документи за ці періоди, ці документи також не будуть прийняти Відповідачем з посиланням на те, що відповідно до законодавства України, будь-який акт виданий на території, яка не контролюється української владою є недійсним і не створює жодних правових наслідків. Все це також відомо Відповідачу. Отже, така вимога Відповідача завідомо є такою, що не може бути виконана.

Позивач також вважає неправомірними дії Відповідача і в частині не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоду його навчання в СПТУ № 83.

Так відповідно до записів у трудовий книжки ОСОБА_1 вказано, що він у період з вересня 1982 року по січень 1986 року навчався в ПТУ № 83 за професією електрослюсар підземний. Цей запис зроблений на підставі диплому серії НОМЕР_2. Але так як диплом ОСОБА_1 був втрачений ним за місцем навчання була отримана довідка про період його навчання, та яка надавалася до УПФУ під час звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до довідки з місця навчання від 20.07.2016 № 17, слідує, що ОСОБА_1 навчався у період з 16.09.1982 по 13.01.1986 в СПТУ № 83 та отримав професію електрослюсар підземний.

Згідно із трудовою книжкою ОСОБА_1 слідує, що він після навчання, а саме 21.01.1986, тобто через 8 днів після закінчення навчання був прийнятий на шахту «Пролетарська» виробничого об'єднання «Стахановвугілля» за професією електрослюсаря підземного. Тобто на шахту він був прийнятий за професією набутою під час навчання.

Відповідач позовні вимоги не визнав про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 46-47).

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки у зв'язку з ліквідацією «шахта «Пролітарська» необхідно подавати документи на розгляд Комісії для підтвердження пільгового стажу роботи, але заявник не надав необхідних архівних документів, виданих ДП «Луганськвугілля».

Також до пільгового стажу не зараховано період навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986, так як відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Так, як стаж роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 неможливо зарахувати до пільгового, то і період навчання теж неможливо зарахувати до пільгового

Враховуючи викладене, Відповідач вважає, що прийняв правомірне рішення відмовити ОСОБА_1, в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням до пільгового стажу періоду навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 84), надав заяву про розгляд справи без участі повноважного представника (а.с. 85).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області як пенсіонер з 30.05.2017 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 10-13, 49 зв.).

12.06.2018 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням до пільгового стажу період з 16.09.1982 по 13.01.1986 та з 21.01.1986 по 19.12.1993 (а.с. 76 зв.).

Рішенням від 15.06.2018 (а.с. 17-18) Відповідач відмовив Позивачу в проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як підстави відмови зазначено, що згідно з даними трудової книжки від 21.01.1986 БТ-ІІ № 1632925 ОСОБА_1 працював з 21.01.1986 по 19.12.1993, на шахті Пролітарська ВО «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочім днем під землею дільниці ПР-2. Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах шахта Пролітарська «Стахановвугілля» Луганської області. Шахта «Пролітарська» ліквідована згідно з наказом МВП України від 16.10.2000 № 469. Період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки в зв'язку з ліквідацією шахти «Пролітарська» необхідно подавати документи на розгляд Комісії для підтвердження пільгового стажу роботи, але заявник не надав необхідних архівних документів, виданих ДП «Луганськвугілля». Також до пільгового стажу не зараховано період навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986, так як відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Так, як стаж роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 неможливо зарахувати до пільгового, то і період навчання теж неможливо зарахувати до пільгового.

У трудовій книжці позивача БТ-ІІ № 1632925 (а.с. 8-9) наявні наступні записи за спірні між сторонами періоди:

- 01.09.1982 - 10.01.1986 навчання в ПТУ № 83 М. Золоте за професією електрослюсар підземний (запис № 1);

- 21.01.1986 прийнятий електрослюсарем підземним ІІІ розряду ділянки ПР - 2 з повним робочим днем під землею (запис № 2);

- 19.12.1993 звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (запис № 3).

Відповідно до інформації, зазначеній у довідці Золотівського професійного ліцею від 20.07.2016 № 17, ОСОБА_1 дійсно навчався у професійно-технічному училищі № 83 з професії : «Електрослюсар підземний» з 16.09.1982 по 13.01.1986. Підстава книга наказів 1981-1983, поіменна книга учнів 1982-1983. На підставі наказу МОН ВІД 25.12.2003 № 853 ПТУ № 83 з 02.01.2004 реорганізовано у Золотівський професійний ліцей (а.с. 14).

Рішення від 15.06.2018 є предметом спору у справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Як слідує з вищеописаних матеріалів справи, позивач на час звернення до відповідача досяг 60 років.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці Позивача належно відображено період роботи Позивача у Шахті «Пролетарська» Виробниче об'єднання «Стаханіввугілля» з 21.01.1986 по 19.12.1993, за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи.

Отже, Позивач має право на зарахування періоду роботи Позивача у Шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стаханіввугілля» з 21.01.1986 по 19.12.1993 до пільгового стажу за Списком № 1.

Щодо не зарахування періоду навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

З вищеописаних наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 16.09.1982 по 13.01.1986 навчався за спеціальністю «електрослюсар підземний», а починаючи з 21.01.1986 почав електрослюсарем підземним ІІІ розряду ділянки ПР - 2 з повним робочим днем під землею.

З огляду на те, що Позивача одразу після закінчення навчання у ПТУ № 83, працевлаштований за здобутою спеціальністю, а не врахування Відповідачем періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 визнано судом протиправним, відповідно суд дійшов висновку, що Відповідачем неправомірно не враховано і період навчання Позивача з 16.09.1982 по 13.01.1986.

Записи про спірний період навчання та роботи засвідчені відповідними печатками підприємств, і дефектів їх вчинення не мають.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати Відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 в професійно-технічному училищі № 83, та період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля».

Таким чином, рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2018 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2018 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до його пільгового стажу періоду навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи, та у перерахунку пенсії, суд зазначає таке.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

В даному випадку вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивача у даному випадку тягне акт індивідуальної дії - рішення від 15.06.2018 б/н про відмову в перерахунку пенсії згідно зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки, за визначеними КАС України правилами, судовому захисту підлягає саме порушене право позивача, суд вважає, що у даному випадку ефективним захистом прав позивача буде саме визнання протиправним та скасування рішення відповідача, а не визнання його дій протиправними.

Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача.

Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 07.05.2017, з врахуванням до його пільгового стажу періоду навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 в професійно-технічному училищі № 83, та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля», та виплатою різниці в пенсії, яка склалася починаючи з 07.05.2017, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 43 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Оскільки із встановленої форми заявою про перерахунок пенсії Позивач звернувся до Відповідача 12.06.2018, право на перерахунок у нього виникло з 12.06.2018, а не з 07.05.2017, як хибно вважає Позивач.

Таким чином суд вважає за необхідне зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 12.06.2018.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 25.06.2018 № 0.0.1069847546.1 (а.с. 3).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21792608) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2018 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 в професійно-технічному училищі № 83, та період роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993 на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12 червня 2018 року із зарахуванням до його пільгового стажу періоду навчання у професійно-технічному училищі № 83 та періоду роботи на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля», та виплатити різницю у пенсії, яка утворилася, починаючи з 12 червня 2018 року.

У задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області в урахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу періодів його навчання з 16.09.1982 по 13.01.1986 та періоду роботи з 21.01.1986 по 19.12.1993, та у відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням цього стажу відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21792608) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 серпня 2018 року.

Суддя С.М. Чиркін