Постанова № 75688610, 03.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 747/6/18 Провадження № 22-ц/795/864/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Вінгаль В. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді ВІНГАЛЬ В.М.,

суддів: ГУБАР В.С., ЄВСТАФІЇВ О.К.,

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач: ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

прізвище судді: Тіщенко Л.В.; місце ухвалення рішення: смт. Талалаївка,

УСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №DNH4KS50640003 від 18.08.2005 року у сумі 53146,72 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1807,92 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ухиляється від виконання зобов’язань і заборгованість за договором №DNH4KS50640003 від 18.08.2005 року не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим станом на 10.11.2017 року виникла заборгованість у сумі 53146,72 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 224,11 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 11543,81 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором – 41378,80 грн.

Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що банком надано належні та допустимі докази, які позивач вважав необхідними та достатніми для підтвердження факту наявності простроченої заборгованості за договором та її розміру, що не спростовано відповідачем.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Заслухавши голову судового засідання, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не має перед банком кредитної заборгованості, оскільки повністю її повернув.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з такого.

У справі встановлено, що 18.08.2005 року між ПриватБанк та ОСОБА_2 укладено договір №DNH4KS50640003, згідно якого Банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 1807,92 грн. на термін 12 місяців по 18.08.2006 року включно із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Кредит надається в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в зазначені даним договором строки. Щомісяця у період сплати за який приймається період з 21 по 28 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 172,21 грн. для погашення заборгованості за даним договором, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками а також інші витрати банку відповідно до п.п. 3.9, 3.17. (а.с.49-50).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за договором №DNH4KS50640003 станом на 10.11.2017 року становить 53146 грн. 72 коп., яка складається з 224,11 грн. – загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 11543,81 грн. - загального залишку заборгованості за процентами, 41378,80 грн. - загальної суми нарахованої пені (а.с.48).

ОСОБА_2 проходив військову службу за мобілізацією з 10 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року, що підтверджується довідкою Срібнянського ОРВК, копією посвідчення учасника бойових дій та копією військового квитка (а.с.78-80).

У заяві ОСОБА_2 позов визнав частково і просив районний суд зменшити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов’язання, так як в період з 10 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року перебував на військовій службі за мобілізацією (а.с.77).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з абз. 11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Початком особливого періоду па території України є дата набрання чинності Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, яким затверджено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію», тобто - 18 березня 2014 року.

Зважаючи на те, що відповідачем частково визнано позов, не виконані умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та те, що відповідач проходив військову службу за мобілізацією з 10 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року, позовні вимоги в частині стягнення 224,11 грн. заборгованості за кредитом та 273,75 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих згідно із розрахунком позивача за період з 18.08.2005 року по 09.03.2015 року, є обґрунтованими.

Разом з тим, враховуючи право суду у відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки, який значно перевищує розмір збитків (розмір основного зобов'язання становить 224,11 грн.), апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором до 200 грн.

Наданий апеляційному суду від представника ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості станом на 10.11.2017 року колегія суддів не приймає до уваги з тих підстав, що при зверненні до суду з даним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідний розрахунок (а.с.48).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» належить частково задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №DNH4KS50640003 від 18.08.2005 року у сумі 697,86 грн., яка складається з: 224,11 грн. – заборгованості за кредитом; 273,75 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 200 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і частково задовольняє позов, то з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пропорційно розміру задоволених позовних вимог належить стягнути 52,40 грн. судового збору (20,96 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції + 31,44 грн. за апеляційний розгляд справи).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Українське, вул. Незалежності, буд.2А, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №№DNH4KS50640003 від 18.08.2005 року у сумі 697 (шістдесят дев’яносто сім) грн. 86 коп., яка складається з: 224,11 грн. – заборгованості за кредитом; 273,75 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 200 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_2 (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Українське, вул. Незалежності, буд.2А, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 52 (п’ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Голова судового засідання: Судді:

Повний текст постанови складено 03 серпня 2018 року.