
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 серпня 2018 року
м.Харків
справа № 638/7753/18
провадження № 22-ц/790/4382/18
Апеляційний суд Харківської області у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1
відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Шишкіна О.В. в місті Харкові, -
в с т а н о в и в :
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Дзержинського районного суду м.Харкова на розгляд іншому судді.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що у квітні 2018 року він вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, де ухвалою судді від 23.04.2018 року йому було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз’яснено, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повноваження Пенсійного фонду України щодо виплати пенсії віднесено до публічно-правових відносин, а спори з приводу зобов’язання вчинення будь-яких дій віднесено до адміністративного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Положеннями ст. 186 ЦПК України визначені підстави для відмови у відкритті позовного провадження. Зокрема частиною 1 вказаної статті визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що у червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про зобов’язання відповідача відшкодувати йому матеріальну шкоду, завдану недоплатою пенсії. Просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати в установлений судом термін звіту про виконання рішення (а.с.1-6).
Як на підставу позовних вимог, позивач посилався на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області є незаконними, відповідачем не перерахована йому пенсія відповідно до грошового забезпечення поліцейських, а неможливість перерахувати та виплатити пенсію порушує його права. Розмір матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути у відшкодування йому матеріальної шкоди, є недоплаченою різницею пенсії, яку він мав отримувати (а.с.4).
Відповідно до ст. ст.1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи питання про підвідомчість спору, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 заявлені вимоги про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з приводу недоплати йому пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внаслідок чого стягненню підлягає сума 33 848,76 грн., тобто різниця розміру пенсії за 12 місяців 2016 року та за 12 місяців 2017 року.
Вимоги про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень одночасно із вимогами про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями останніх, - підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому враховується не лише суб'єктний склад учасників правовідносин, а і характер спірних правовідносин.
Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області є суб'єктом владних повноважень, а позовні вимоги стосуються порушення ними Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при здійсненні своїх владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Таким чином спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вказаного, висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Посилання ОСОБА_1 на те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року відмовлено йому у відкритті провадження у справі, роз’яснено, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, - не приймаються до уваги колегією суддів. Вказана ухвала Харківського окружного адміністративного суду не оскаржена позивачем в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06 червня 2018 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: А.І. Колтунова
ОСОБА_2
Повне судове рішення виготовлено 02.08.2018 року.
Судове рішення № 75685291, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 02.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/7753/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: