Рішення № 75682702, 14.06.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1129/18

Провадження № 2/653/817/18

РІШЕННЯ

іменем України

"14" червня 2018 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Венглєвської Н.Б.,

секретаря - Копєйко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Генічеськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2, на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, і до повноліття дітей.

Позовні вимоги в поданому позові обґрунтовує тим, що з 10 травня 2013 року вона проживала у громадянському шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Діти проживають разом з нею, що підтверджується довідкою про місце проживання. Зі свого боку, вона прикладає усі зусилля для забезпечення потреб дитини, але це не дозволяє їй повністю забезпечити та задовольнити потреби дітей на їх повноцінне харчування, купівлю необхідного дитячого одягу та взуття та на інші потреби дітей. Оскільки один із синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на ДЦП, він потребує лікування та реабілітації, на що потрібні гроші. Відповідач надає їй аліменти лише одну тисячу гривень на двох дітей, оскільки їй цього не вистачає, вона вирішила звернутися до суду. Відповідач не вважає за потрібне утримувати своїх дітей і допомагати їй у лікуванні хворої дитини. Оскільки вона має хвору дитину і не може піти працювати, так як доглядає дітей, а відповідач не надає ніякої допомоги у вихованні дітей, то в позасудовому порядку вирішити дане питання немає можливості.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України Ухвалою суду від 18.04.2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу були надіслані копії позовної заяви з додатками до неї, а також ухвала суду про відкриття провадження у справі, які ним були отримані, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення кореспонденції адресату.

Відповідач в установлений судом строк заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. Так само не надійшло до суду і відзиву відповідача на позов, як і клопотань сторін про неможливість розгляду справи без їх повідомлення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 10 травня 2013 року позивачка ОСОБА_1 проживала у громадянському шлюбі з відповідачем ОСОБА_2.

Від спільного проживання у сторін народилися діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження, серії І-КГ №181803 та серії І-КГ №181802.

Згідно копій свідоцтв про народження дітей, відповідач записаний їх батьком, а отже на нього покладено обов’язок, щодо утримання дітей.

Судом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання своїх малолітніх дітей не надає. Відомостей, щодо наявності в нього інших стягнень по виконавчим листам суду не надано.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з нормами ч.ч.8, 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

В загальній декларації прав людини проголошено, що діти мають право на особливе піклування і допомогу.

В Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

В конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З'ясовуючи обставини, які повинні бути враховані судом при визначенні розміру аліментів, суд враховує, що позивач працездатний, хронічних захворювань не має, інших осіб на своєму утриманні не має.

Як встановлено у судовому засіданні з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 на даний час надає матеріальну допомогу на утримання дітей у розмірі однієї тисячі гривень, що є недостатнім, адже одна дитина хвора на ДЦП (спастичний парапарез зі стійким руховим порушенням), що підтверджується медичним висновком №1293 від 26.07.2017 року виданий Генічеською ЦРЛ в Херсонській області.

Статтею 182 СК України, визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи надані позивачкою та докази у їх сукупності, враховуючи, що одна дитина хворіє на тяжке захворювання, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача має бути стягнуто аліменти в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, і до повноліття дітей. Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази позивачки та давали підстави для врахування розміру стягнення аліментів або його зменшення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183 СК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід. номер невідомий, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ід. номер НОМЕР_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 травня 2018 року і до повноліття дітей.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах сум платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід. номер невідомий, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок (банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993782, МФО 820019, рахунок 31215256700001, код платежу 22030106, судовий збір код 02886775 ЗК «Про судовий збір»).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н.Б. Венглєвська