Рішення № 75680690, 12.07.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ОСОБА_1 ____________________

Справа № 521/13633/17

Номер провадження № 2/521/726/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

судді – Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Іськової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 03.03.2015 року на автодорозі Одеса-Іллічівськ відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 07.05.2015 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_4, який керував автомобілем марки «ВАЗ-21104», державний номерний знак 16 1292.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль марки «MG 550», державний номерний знак АІ 5179 CO, під керуванням ОСОБА_2

Згідно звіту №3800 від 24.04.2015 року сума завданого власнику автомобіля марки «MG 550», державний номерний знак АІ 5179 CO, матеріального збитку складає 88 821, 90 грн.

Страхове відшкодування сплачене ПАТ СК «Український страховий стандарт» ОСОБА_2 в розмірі 25 454, 33 грн.

Позивач стверджував, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_4 знаходився при виконання службових обов’язків як співробітник Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 визначив одним з відповідачів у справі ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області, виходячи із ліквідації Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області та правонаступництва після ОСОБА_3 Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області, згідно положення про ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області, затвердженого 26.06.2017 року за №625.

Грошові кошти в розмірі 41 479, 69 грн., які не покриті сумою страхового відшкодування позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Окрім того, позивач стверджував, що в результаті ДТП йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у порушені нормального ритму життя, стресі, необхідності звернення за захистом до суду.

Компенсацію моральної шкоди позивач оцінив в розмірі 20 000 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, пославшись на норми трудового законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області в судовому засіданні позов не визнав, наполягаючи, що управління є неналежним відповідачем у справі.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.03.2015 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21104», державний номерний знак 16 1292 на 8+400 км на автомобільній дорозі Одеса-Іллічівськ, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем марки «MG 550», державний номерний знак АІ 5179 CO під керуванням ОСОБА_2

В результаті ДТП транспортні засоби отримали пошкодження механічного характеру.

Характер пошкоджень визначений протоколом огляду транспортного засобу від 28.03.2015 року.

Вина ОСОБА_4 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Арцизького районного суду Одеської області від 07.05.2015 року, якою останній притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Постанова суду набрала законної сили.

Власником автомобілю марки «MG 550», державний номерний знак АІ 5179 CO є позивач ОСОБА_2С.(свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САО833956).

Згідно звіту №3800 від 24.04.2015 року сума завданого власнику автомобіля марки «MG 550», державний номерний знак АІ 5179 CO, матеріального збитку складає 88 821, 90 грн.

ПАТ СК «Український страховий стандарт» відшкодувало позивачу шкоду в межах суми страхового відшкодування у розмірі 25 454, 33 грн.

Вказані обставини визнані позивачем, відповідно до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, за статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Не вважається особою, яка провадить діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керувала транспортним засобом у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до ст.1191 ЦК.

Згідно п.8 постанови Пленуму ВС «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 (зі змінами) за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Вказане узгоджується із нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України, за якою юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт наявності між Державною службою охорони при ГУМВС України в Одеській області та ОСОБА_4трудових відносин на час скоєння ДТП підтверджується висновком начальника Великодолинського ПОМ Овідіопольського РО від 08.03.2015 року складеним за результатами розгляду ДТП, визнаний сторонами в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про відшкодування відповідачами завданого матеріального збитку в солідарному порядку є необґрунтованими, суперечать діючому законодавству.

Крім того, звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 невірно визначив відповідача у справі - ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області, посилаючись на те, що Державна служба охорони при ГУМВС України в Одеській області ліквідована.

Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наданої Головним управлінням статистики в Одеській області - управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області з 16.11.2015 року перебуває в стані припинення, з реєстру не виключено.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 ЦК України).

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Так, на час розгляду справи управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області фактично не ліквідовано, не припинено та не реорганізовано.

Як вбачається із доданих ОСОБА_3 заперечень та довідок до них ОСОБА_3 зареєстровано як юридична особа 7.11.2015 року, на момент ДТП не існувало, ОСОБА_4 в управлінні не працює.

За відповіддю на адвокатський запит позивача, автомобіль ВАЗ 2104державний номерний знак 16 1292 на праві оперативного управління за ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області не закріплений.

Враховуючи викладене, судом, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем вимог, встановлено не правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права, як і пред’явлення позову до не належного позивача.

Вищевикладені обставини виключають задоволення позову.

Роз’яснити позивачу право звернення із позовом до Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області в особі ліквідаційною комісії.

Керуючись Главою 9 Розділу 3 ЦПК України, ст.ст. 352, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 поліції охорони в Одеській області, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в відшкодування майнової шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст.352, 354 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя: С.В. Маркарова

Повний текс рішення виготовлений 27.07.2018 року