Вирок № 75680248, 13.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17854/13-к

Провадження № 1-кп/520/250/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тонконоженка М.М.

за участю секретаря Чебан О.О., прокурорів Суліма С.Ю., Балабан А.Д., Башкірова С.В., Самойленко М.А., захисників Дмитрієва В.П., Бобильової З.В., Єрусланової Т.Г., Гордієнко А.З., Дмитрієва Р.Б., представників служби у справах дітей Одеської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, представників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_15 та ОСОБА_16,

розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Агджабеді, республіки Азербайджан, азербайджанця, громадянина Азербайджану, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України;

ОСОБА_19 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лагман, республіки Афганістан, афганця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, студент 4 курсу Інституту національного та міжнародного права МГУ, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України;

ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Мазарі-Шаріф, республіки Афганістан, афганця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_3 та проживаючого: АДРЕСА_4

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 року, ОСОБА_17, маючи намір направлений на вимагання передати йому майно потерпілого ОСОБА_22, вступив в злочинний зговір з раніше йому знайомими ОСОБА_19 ОСОБА_21 і ОСОБА_30 та за попередньою змовою групою осіб переслідували злочинний намір направлений на вимагання передати їм майно потерпілого ОСОБА_22

09.08.2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_19 ОСОБА_21, ОСОБА_30 та ОСОБА_17, реалізуючи вказаний намір, з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_22, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5, силоміць посадили потерпілого в автомобіль BMW - X5 чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 та вивезли до пустирю, який розташований по вул. Дачі Ковалевського, в районі «411 Батареї».

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на вимагання майна потерпілого, ОСОБА_30 та ОСОБА_17, в той же час, знаходячись на вказаному пустирі, почали наносити потерпілому велику кількість ударів в область голови та тулуба, при цьому вимагали у нього грошові кошти в розмірі 250 гривень НБУ. В цей час ОСОБА_19 ОСОБА_21 взяв мобільний телефон «Iphone 5» IMEI: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_30 та підбадьорюючи своїх знайомих почав знімати вище зазначені події на відео. Після того, як ОСОБА_30 та ОСОБА_17 закінчили наносити потерпілому тілесні ушкодження, ОСОБА_17 вимагав від потерпілого ОСОБА_22 грошові кошти в розмірі 200 доларів США, на що потерпілий не зміг відмовити, так як був фізично та морально подавлений обвинуваченими, які оточили потерпілого та подавляли його наміри та волю до спротиву.

15.08.2013 року приблизно о 19:30 годині ОСОБА_19 ОСОБА_21, ОСОБА_30 та ОСОБА_17 зустрілись з потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_17 силоміць забрав у потерпілого грошові кошти в розмірі 1600 гривень НБУ.

Крім того, 09.08.2013 року, в той же час, знаходячись на вказаному пустирі, ОСОБА_17 та ОСОБА_30 реалізуючи свій злочинний намір на відкрите викрадення майна потерпілого, підійшли до потерпілого ОСОБА_23, після чого ОСОБА_17 вирвав у нього з рук грошові кошти в загальному розмірі 2000 гривень НБУ, які знаходились в руках потерпілого, а ОСОБА_19 стояв біля потерпілого та подавляв його наміри та волю до спротиву. Таким чином ОСОБА_17 та ОСОБА_19 відкрито заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_22

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17, фактично частково визнавши себе винним у скоєні вказаних злочинів, показав, що 01.07.2011 року він позичив 250 гривень потерпілому ОСОБА_23, який пообіцяв 03.07.2011 року повернути гроші, проте гроші не віддав і на дзвінки не відповідав до 07.08.2013 року, коли під час телефонної розмови пообіцяв наступного дня повернути гроші. Він посилав йому повідомлення що кожна хвилина це долар, але робив це зі злості.

08.07.2013 року вони зустрілися біля дому потерпілого по вул. Шишкіна, де відбувся конфлікт, проте бійки не було. Під час зустрічі зателефонували друзі і він сказав де знаходиться. Через 10 хвилин під'їхали ОСОБА_19 і ОСОБА_20, розмова продовжилась і потерпілий погодився проїхати з ними до 411 батареї, оскільки вони з друзями там часто відпочивають. Вони нічим потерпілому не погрожували і не били, він добровільно погодився на його пропозицію.

Вони на автомобілі під його керуванням приїхали на 411 батарею, де розмова продовжилась. Під час поїздки він не погрожував потерпілому ножем, якого в нього не було. Потерпілий почав неправильно розмовляти, розпочалася бійка. Коли вони вийшли з машини, потерпілий став неправильно висловлюватися і вони побилися. Він бив потерпілого не за те, що він не віддав гроші, а зате, що він говорив погані слова і не тільки йому. Потерпілий сам дістав з свого карману гроші і запропонував їх їм, в нього було 50 доларів США, 50 євро і 400 гривень, а також в подальшому потерпілий запропонував дати ще 200 доларів США, щоб продовжити з ними дружити. ОСОБА_20 нічого не робив, він спочатку сидів в автомобілі, а потім вийшов і все знімав на телефон. Він наніс потерпілому три або чотири удари в голову, потерпілий також його вдарив в район горла. ОСОБА_19, якого також образив потерпілий, теж наніс йому удар за образу. Він не гасив цигарку об потерпілого, чи це робив ОСОБА_19, він не бачив. Він витирав своє взуття футболкою потерпілого, але робив це не навмисно, оскільки вона порвалась і він зачепив її ногою. Потерпілий чинив опір і нападав на них. Якби він їх не ображав, бійки б не сталося. Потерпілий сам віддав йому гроші, після чого його довезли до монастиря. Гроші, які дав потерпілий, вони витратили разом з ОСОБА_19 і ОСОБА_20

Після цього потерпілий знову зник, протягом тижня не брав слухавку. Потому він подзвонив і запропонував зустрітися. Вони зустрілися 15.08.2013 року на площі Дерев'янка, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 залишились, а він з потерпілим відійшли. Потерпілий дав йому 1600 гривень, які він поклав в карман брюк, після чого його затримали та вилучили ніж, яким він різав фрукти. Йому відомо, що ОСОБА_19 і ОСОБА_20 також затримали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_20 не визнавши себе винним, показав, що 09 серпня 2013 року він зателефонував ОСОБА_19, вони на автомобілі каталися по району і на вул.Шишкіна зустріли ОСОБА_17, який розмовляв з потерпілим. Вони участі в розмові не приймали і сиділи в машині. Він не бачив, щоб потерпілий передавав гроші ОСОБА_17. Потім вони сіли в машину і під'їхали до таксі, звідки потерпілий забрав свої речі. Фізичного впливу до потерпілого для того, що б він сів в машину вони не застосовували. Після чого вони всі разом приїхали на 411 Батарею. В машині ніякого конфлікту не було, потерпілого ніхто не душив і ножем не погрожував. ОСОБА_17 і потерпілий про щось розмовляли, про борг вони нічого не знали.

Коли вони приїхали на 411 Батарею, ОСОБА_17 з потерпілим вийшли з машини і про щось розмовляли, потім почали кричати і між ними розпочався конфлікт. До них підійшов ОСОБА_19, потерпілий його образив, сказавши погане слово, і ОСОБА_19 вдарив його за образу. Він не бачив чи гасили ОСОБА_17 чи ОСОБА_19 цигарку об потерпілого, він не бачив які удари наносились потерпілому. Він бачив, що майка потерпілого під час конфлікту розірвалась і лежала на землі, ланцюжка у потерпілого не було. Грошей під час конфлікту він не бачив. Після закінчення конфлікту вони підвезли потерпілого до зупинки, де він вийшов з машини. Він епізодично знімав конфлікт на камеру телефону, перевіряючи якість її роботи.

15 серпня вони з ОСОБА_17 і ОСОБА_19 гуляли на площі Дерев'янка. До них підійшов потерпілий і разом з ОСОБА_17 відійшли в бік, він їх не бачив і разом з ОСОБА_19 і друзями пішли до іншого двору. Через деякий час до них підішли співробітники міліції і затримали їх.

Обвинувачений ОСОБА_19, фактично частково визнавши себе винним, в судовому засіданні пояснив, що в той день з ОСОБА_20 катався на машині, подзвонив ОСОБА_17 і повідомив, що він біля школи і вони поїхали туди. Він побачив ОСОБА_17, який розмовляв з потерпілим, вони привіталися і сіли в машину, під час розмови вони знаходились в машині. ОСОБА_17 і потерпілий сіли в машину, фізичного чи психічного впливу на потерпілого щоб він сів в машину вони не здійснювали. Вони під'їхали до автомобіля таксі, звідки потерпілий забрав свої речі і вони поїхали на 411 Батарею. Він не знав для чого вони туди їдуть. Коли вони приїхали, то ОСОБА_17 і потерпілий вийшли з машини і розмовляли, а потім почали битися. Він також вийшов з машини і коли потерпілий став «матюкатися» він його два рази вдарив. Такого, щоб ОСОБА_17 погрожував потерпілому ножем не було. Він бачив що потерпілий передавав гроші ОСОБА_17 і вони розмовляли про грошовий борг. Він не гасив цигарку об потерпілого, але витирав своє взуття футболкою потерпілого.

Після того, як вони припинили побиття потерпілого, він віддав ОСОБА_17 гроші. Він не пам'ятає, щоб потерпілий обіцяв ще принести грошей. Вони підвезли потерпілого до зупинки і поїхали. ОСОБА_20 весь час знімав все на відеокамеру мобільного телефону.

15 серпня вони гуляли разом з ОСОБА_17 і ОСОБА_20 та іншими друзями. Вони побачили потерпілого, і ОСОБА_17 з ним відійшли, і він їх не бачив. Через деякий час їх затримали співробітники міліції. На нього здійснювались погрози від працівників міліції.

Потерпілий ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що тривалий час не міг віддати зайняті у ОСОБА_17 250 гривень, в зв'язку з чим в них зіпсувалися відносини. На його телефон стали надходити СМС з погрозами від ОСОБА_17, в яких той писав, що йому кінець. Коли він зміг віддати гроші він подзвонив ОСОБА_24 і вони зустрілися біля його будинку АДРЕСА_6, де він віддав йому гроші. ОСОБА_17 був озлоблений і незабаром на автомобілі БМВ Х5 під'їхали ОСОБА_20 і ОСОБА_19, і почалися погрози на його адресу та сильна агресія. ОСОБА_17 та інші в грубій формі пропонували йому сісти в машину, він відповів щоб все вирішити тут, тому що не хотів, щоб з ним щось трапилося. Але оскільки йому погрожували він був вимушений сісти в машину, за кермом був ОСОБА_19, поруч з ним ОСОБА_20, з ним поруч сів ОСОБА_17. Вони під'їхали до таксиста, який чекав на розрахунок, він розрахувався і забрав свої речі. Коли вони знову сіли в машину, ОСОБА_19 помінявся місцями з ОСОБА_17, а ОСОБА_19 сів поруч з ним. ОСОБА_25 схопив його рукою за шию «під ключ» і вдарив його по голові, а потім по корпусу, а ОСОБА_17 погрожував йому в машині ножем, це було на світлофорі, і сказав, що якщо він не закриє рота, то він його поріже.

Коли вони приїхали на 411 Батарею і вийшли з машини, він запропонував спокійно поговорити, але ОСОБА_17 відповів, що зараз він дізнається що таке кидати людей. Він з ОСОБА_17 відійшли у бік, і ОСОБА_17 став наносити йому удари по голові і корпусу, до нього приєднався ОСОБА_19, який також наносив йому удари по голові, повалив його на землю, а ОСОБА_17 в цей час бив його ногами по обличчю. При цьому вони ображали та принижували його, а він просив його не бити. Вони розірвали йому футболку, розбили мобільний телефон, зірвали з шиї ланцюжок з хрестиком. ОСОБА_17 також під час побиття гасив об нього цигарку.

Все це знімав на мобільний телефон ОСОБА_20 ОСОБА_17 забрав у його всі гроші, які в нього були, не дивлячись на те, що він пояснював ОСОБА_17, що ці гроші йому необхідно віддати. Також ОСОБА_17 став вимагати в нього ще 150 доларів США, і йому довелось на камеру пообіцяти їх віддати до вечора, при цьому ОСОБА_19 і ОСОБА_20 стояли в стороні. Спочатку ОСОБА_17 забрав у нього 250 гривень, які він був винен, а потім забрав всі гроші, які в нього були: 100 долларів США, 400 гривень і 50 євро. В той же день ОСОБА_17 подзвонив йому і сказав, що завтра буде дорожче, після чого він погодився завтра віддати йому вже 200 доларів США. Але вони наступного дня не зустрілися і на його телефон почали надходити СМС з погрозами, що йому кінець. В нього є маленький брат і він дуже хвилювався за всю свою родину. В зв'язку з погрозами він звернувся за допомогою до працівників міліції, які в приміщенні Приморського райвідділу міліції передали йому гроші. Вони зустрілися приблизно через тиждень, 15 серпня, о 12 годині, на площі Дерев'янка, біля Макдональса, були всі троє, ОСОБА_17 був з другом. Він і ОСОБА_17 зайшли за садочок і він передав ОСОБА_17 1400 гривень з розрахунку 150 доларів США. На теперішній час матеріальна шкода йому відшкодована, в зв'язку з чим, ніяких претензій в нього не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що працює водієм таксі і, приблизно, наприкінці весни, початку літа, отримавши заказ забрав потерпілого з Фонтану і повіз в район Вузівського. Коли вони приїхали він попросив зупинитися раніше, що б не бачили, що він приїхав на машині, залишив в машині речі і гроші, пояснивши що йде віддавати борг, а клієнти не адекватні і можуть забрати все і попросив його зачекати. Він сказав, що віддасть борг і поїдемо назад. Він чекав його близько десяти хвилин, після чого під'їхав чорний джип БМВ в якій сидів його пасажир і троє смаглявих молодих людей. Потерпілий вийшов з БМВ, підійшов до машини, відкрив передні пасажирські двері, він був дуже переляканим, знервованим, забрав свої речі і гроші, і розрахувався з ним за дорогу. Він бачив, що після того, як він відійшов від машини, вони почали сваритися, штовхати його, погрожували йому, в результаті вони заштовхали потерпілого в свою машину і повезли, декілька разів при цьому вдарили його по обличчю. Потерпілий не хотів сідати в машину, впирався, його декілька разів заставляли сідати в машину, і на сам кінець відкрили задні двері автомобілю і заштовхнули його в автомобіль.

Свідок впізнав серед сидячих в залі людей обвинуваченого ОСОБА_17, як того, хто наносив удари потерпілому і найактивнішого серед інших. Він бачив як ОСОБА_17 вдарив потерпілого по обличчю, та вдруге почув «щелчок», побачив в дзеркалі заднього виду що потерпілий схопився за щелепу, але самого удару він не бачив. В подальшому всі троє заштовхали його в автомобіль на заднє сидіння, потерпілий їх про щось вмовляв, просив припинити, говорив, що все буде нормально, але на допомогу не звав. Він зрозумів, що вони знайомі між собою, тому не прагнув встрявати в цю ситуацію. Пройшло більш ніж пів року, люди були вдягнуті по іншому і поводились по іншому, але в будь якому разі вони за зростом і рисами облич схожі на тих хлопців.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_19 його батько ОСОБА_15 дав позитивну характеристику ОСОБА_19

Крім показань в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_22, а також свідка ОСОБА_26, вина ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_19, в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, доведена сукупністю доказів: дослідженими та долученими судом до матеріалів справи документами, а саме:

- заявою ОСОБА_22 від 12.08.2013 року про вчинене кримінальне правопорушення, згідно якої він повідомив про обставини скоєння злочину;

(т.2 а.с. 82)

- протоколом огляду предмету від 14.08.2013 року, згідно до якого предметом огляду були грошові купюри у кількості 8 штук номіналом 200 гривень кожна у сумі 1600 гривень серії та номеру: КН 3659799, ЕД 8386126, ЄЄ 0134531, ВЦ 6753512, ВА 55820222, ЕЧ 5273681, ВА 8596000, ЄГ 3160754;

(т. 2 а.с. 83)

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.08.2013 року, згідно до якого ОСОБА_22 були добровільно надані належні йому грошові кошти у розмірі 1600 гривень номіналом по 200 гривень, які були оглянуті та вручені потерпілому ОСОБА_22;

(т.2 а.с. 84-86)

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.08.2013 року, відповідно до якого, під час затримання ОСОБА_17, у нього були виявлені та вилучені складний ніж сірого кольору, грошові кошти номіналом по 200 гривень у кількості 6 купюр серії та номеру: ЕД 8386126, ЄЄ 0134531, ВЦ 6753512, ВА 55820222, ЕЧ 5273681, ЄГ 3160754, мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора «Life»

(т.2 а.с. 94-98)

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.08.2013 року, відповідно до якого, під час затримання ОСОБА_19, у нього був виявлений та вилучений мобільний телефон «іРhon 5» ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору

(т.2 а.с. 87-91)

- протоколом огляду речових доказів від 27.10.2013 року відповідно до якого об'єктом огляду був мобільний телефон «іРhon 5» ІМЕІ НОМЕР_2 з якого було записано на CD-R чотири відеозаписи про події вчинення кримінального правопорушення;

(т.2 а.с. 114)

- речовими доказами - грошовими коштами номіналом по 200 гривень у кількості 6 купюр серії та номеру: ЕД 8386126, ЄЄ 0134531, ВЦ 6753512, ВА 5582022, ЕЧ 5273681, ЄГ 3160754, складним ножем, мобільним телефоном «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора «Life», мобільним телефоном «іРhon 5» ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору.

(т.2 а.с.111-113, 115)

- даними про перевірку показів обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо застосування до них фізичного впливу, під час якої встановлено, що ці повідомлення не можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ґрунтуються лише на припущеннях щодо противоправності дій, а тому не можуть вважатися такими, які підлягають внесенню до ЄРДР, тобто відсутні данні щодо внесення до ЄРДР;

(т.2 а.с.9)

Суд критично ставиться до показів обвинувачених ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_30 та ОСОБА_17, про те, що потерпілий ОСОБА_22 добровільно погодився сісти в автомобіль, фізичного чи психічного впливу на потерпілого щоб він сів в машину, а також в машині вони не здійснювали. Оскільки вони суперечать показам потерпілого ОСОБА_22 відповідно до яких обвинувачені в грубій формі пропонували йому сісти в машину, він хотів вирішити всі питання на місці, тому, що боявся, щоб з ним щось не трапилося, але оскільки обвинувачені йому погрожували, він був вимушений сісти в машину, в якій рід час руху ОСОБА_19 взяв його рукою за шию «під ключ» і вдарив його по голові, а потому по корпусу, а ОСОБА_17 погрожував йому в машині ножем.

Крім того, ці покази обвинувачених суперечать показам свідка ОСОБА_26 проте, що потерпілий був дуже переляканим, знервованим, обвинувачені з потерпілим почали сваритися, штовхати потерпілого, погрожували йому, в результаті вони заштовхали потерпілого в свою машину і повезли, декілька разів при цьому вдарили його по обличчю. Потерпілий не хотів сідати в машину, впирався, його декілька разів заставляли сідати в машину, і на сам кінець відкрили задні двері автомобілю і заштовхнули його в автомобіль. Суд вважає можливим взяти до уваги покази потерпілого та свідка, оскільки вони співвідносяться між собою та є послідовністю встановлених судом подальших незаконних дій обвинувачених.

Також суд критично ставиться до показань зокрема ОСОБА_17 про те, що потерпілий сам дістав з свого карману гроші і запропонував їх їм, а також в подальшому потерпілий запропонував дати ще 200 доларів США, щоб продовжити з ними дружити. Ці покази також суперечать показам потерпілого про те, що ОСОБА_17 забрав у нього 250 гривень, які він був винен, а потому всі гроші, які в нього були: 100 долларів США, 400 гривень і 50 євро, а також став вимагати в нього ще 150 доларів США, і йому довелось на камеру пообіцяти їх віддати до вечора, але в той же день ОСОБА_17 подзвонив йому і сказав, що завтра буде дорожче, після чого він погодився завтра віддати йому вже 200 доларів США.

У суду не викликає сумнівів достовірність показів потерпілого ОСОБА_27, що обвинувачені з застосуванням фізичного і психічного впливу вимагали та заволоділи коштами потерпілого, оскільки вважає їх достовірними, такими, що співвідносяться з об'єктивними даними технічних записів вказаних подій, тобто відповідають встановленим судом обставинам.

Суд вважає доведеним спільний умисел обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 на вимагання передачі їм грошових коштів потерпілого (в загальному розмірі 1600 гривень) і незаконне позбавлення волі потерпілого для реалізації вказаного умислу. А також спільний умисел обвинувачених ОСОБА_17 і ОСОБА_19 на відкрите заволодіння обвинуваченими ОСОБА_17 і ОСОБА_19 грошовими коштами (в розмірі 2000 гривень,) а також на незаконне позбавлення потерпілого свободи

Оскільки про це свідчать послідовні узгоджені між собою саме спільні дії обвинувачених протягом тривалого часу: спільні дії обвинувачених ОСОБА_28 і ОСОБА_19 і ОСОБА_20 під час змушування потерпілого сісти в автомобіль, що підтверджується показами потерпілого про те, що: …незабаром на автомобілі БМВ Х5 під'їхали ОСОБА_20 і ОСОБА_19 і почалися погрози на його адресу та сильна агресія. ОСОБА_17 та інші в грубій формі пропонували йому сісти в машину, а також в автомобілі під час руху до пустирю - застосування фізичного та психологічного насилля ОСОБА_28 і ОСОБА_19 до потерпілого з метою подавлення його волі до супротиву; спільні дії на пустирі: застосування до потерпілого ОСОБА_28 і ОСОБА_19 фізичного насилля - численних ударів по тілу потерпілого, психічного насилля - погроз здоров'ю та життю потерпілого, а також дій, які принижували його - розірвання його футболки та використання для протирання взуття обвинуваченим ОСОБА_28, а також, крім того, підбурювання обвинуваченим ОСОБА_20 інших обвинувачених до незаконних дій відносно потерпілого, що підтверджується даними технічного запису подій.

Вказані обставини підтверджені частковими показами обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 щодо застосування до потерпілого фізичного насилля, послідовними показами потерпілого ОСОБА_22 щодо обставин скоєння відносно нього злочинів, які співвідносяться з показами свідка ОСОБА_26 щодо застосування до потерпілого фізичного насилля, та об'єктивними даними технічних записів вказаних кримінальних правопорушень, що містять запис незаконних дій обвинувачених ОСОБА_17 і ОСОБА_19 щодо потерпілого. Крім того ці обставини підтверджуються також даними, які містяться в відповідних протоколах огляду та вручення грошових коштів 1600 гривень потерпілому та їх подальше вилучення у обвинуваченого ОСОБА_17, та подальшого огляду цих коштів і визнання їх речовими доказами.

Суд також вважає доведеним загальну вартість відкрито викрадених у потерпілого вказаних ним грошових коштів: 100 доларів США, 400 гривень та 50 доларів США з урахуванням вказаного в довідці офіційного курсу валют на 09 серпня 2013 року. З урахуванням послідовності показів потерпілого та співвідповідності їх іншим доказам і встановленим обставинам, у суду також не виникає сумніву у достовірності показів потерпілого в цій частині.

Аналіз досліджених судом доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності достатніми для постановлення вироку, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_17 своїми умисними діями за кваліфікуючими ознаками: вимагання, тобто вимога передачі майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_17 своїми умисним діями за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.

Також, обвинувачений ОСОБА_17 своїми умисними діями за кваліфікуючими ознаками: грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_30 своїми умисними діями за кваліфікуючими ознаками: вимагання, тобто вимога передачі майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.

Крім того Обвинувачений ОСОБА_30 своїми умисним діями за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.

Також обвинувачений ОСОБА_30 своїми умисними діями за кваліфікуючими ознаками: грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_20 ОСОБА_21 своїми умисними діями за кваліфікуючими ознаками: вимагання, тобто вимога передачі майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_20 ОСОБА_21 своїми умисним діями за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_17, суд враховує тяжкість скоєного, обставини справи та особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Зважаючи що обвинувачений ОСОБА_17, як вбачається з його показів в судовому засіданні, фактично лише частково визнав себе винним в скоєнні вказаних злочинів, суд не може застосувати до нього в якості обставини, яка пом'якшує йому покарання з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з тим, з урахування добровільної виплати ним потерпілому 4000 гривень, суд вважає можливим застосувати до нього в якості обставини, яка пом'якшує у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченому, добровільне відшкодування завданого збитку, або усунення заподіяної шкоди.

Також, при призначенні покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_17 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4. Потерпілий претензій до нього не має.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання ОСОБА_17 та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_30, суд враховує тяжкість скоєного, обставини справи та особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Зважаючи що обвинувачений ОСОБА_30, як вбачається з його показів в судовому засіданні, фактично лише частково визнав себе винним в скоєнні вказаних злочинів, суд не може застосувати до нього в якості обставини, яка пом'якшує йому покарання з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

З урахування добровільної виплати ним потерпілому 4000 гривень, суд вважає можливим застосувати до нього в якості обставини, яка пом'якшує у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченому, добровільне відшкодування завданого збитку, або усунення заподіяної шкоди.

Також, при призначенні покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_19 раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання за яким характеризується позитивно, на час вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім. Згідно до звітів ТВ СДД ОМР у Київському районі та СКМСД Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього ОСОБА_19 його виправлення можливо без застосування вироку, пов'язаного з позбавленням волі. Потерпілий претензій до нього не має.

В зв'язку з викладеним, враховуючі вік обвинуваченого на час скоєння злочинів та висновок вказаних звітів, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_19 без відбування покарання, та вважає можливим призначивши обвинуваченому покарання, застосувати до нього ст.75, 76 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом випробувального строку, визначеного судом, не скоїть нового злочину.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_20 ОСОБА_21 суд враховує тяжкість скоєного, обставини справи та особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

З урахування добровільної виплати ним потерпілому 4000 гривень, суд вважає можливим застосувати до нього в якості обставини, яка пом'якшує у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченому, добровільне відшкодування завданого збитку, або усунення заподіяної шкоди.

Також, при призначенні покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_20 раніше не судимий, має місце реєстрації, а також місце проживання за яким характеризується позитивно. Є членом громадського формування з охорони громадського порядку, Потерпілий претензій до нього не має.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання ОСОБА_20 та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

Запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 судом не обиралися.

Ухвали слідчого судді від 18.08.2013 року про арешт мобільних телефонів обвинувачених ОСОБА_17 і ОСОБА_19 підлягають скасуванню.

Речові докази підлягають частковому знищенню та частковому поверненню за належністю.

Процесуальні витрати належить стягнути з обвинувачених у повному обсязі і рівних частинах.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_17 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 189 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років;

-за ст. 146 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

-за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на строком на чотири роки.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_17 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

Після набрання вироком чинності ОСОБА_17 взяти під варту помістивши його до ОУВП УДПтС України в Одеській області, через ІТТ м. Одеси, доручивши виконання вироку в цій частині Київському ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з дня взяття ОСОБА_17 під варту, зарахувавши в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 15.08.2013 року по 18.08.2013 року, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_30 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 189 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років;

-за ст. 146 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки;

-за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки;

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_30 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_30 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк протягом одного року і шести місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_30 обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи, або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_31 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 189 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років

-за ст. 146 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_19 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

Після набрання вироком чинності взяти ОСОБА_19 під варту помістивши його до ОУВП УДПтС України в Одеській області, через ІТТ м. Одеси, доручивши виконання вироку в цій частині Київському ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з дня взяття ОСОБА_20 під варту, зарахувавши в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 15.08.2013 року по 18.08.2013 року, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: грошові кошти номіналом по 200 гривень у кількості 6 купюр серії та номеру: ЕД 8386126, ЄЄ 0134531, ВЦ 6753512, ВА 5582022, ЕЧ 5273681, ЄГ 3160754 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_22; мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім карткою оператора «Life» - повернути ОСОБА_29, мобільний телефон «іРhon 5» ІМЕІ НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору - повернути ОСОБА_19, скасувавши накладений ухвалами слідчого судді від 18.08.2013 року арешт вказаних телефонів; складний ніж - знищити.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 733,50 гривень і 880,20 гривень, а всього в розмірі 1613,70 гривень в рівних частинах, тобто по 538 гривень з кожного.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим і прокурору.

Суддя Тонконоженко М. М.