Рішення № 75678460, 17.07.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4834/17

Провадження №2-а/524/28/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого - судді - Кривич Ж.О.,

з участю секретаря судового засідання – Коваль Т.М,

за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2В, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5 патрульної поліції та Державна казначейська служба України, про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та про стягнення завданих збитків. Позовні вимоги обґрунтував наступним: 16 травня 2017 року відповідач затримав транспортний засіб позивача, хоча законні підстави для цього були відсутні – автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху, а дружина позивача, яка має посвідчення водія, готова була забрати автомобіль з місця його зупинку. В результаті безпідставного і непропорційного втручання відповідача як представника державного органу у право позивача на мирне володіння своїм майном, він поніс збитки в загальній сумі 883,96 грн., з яких 720,00 грн. – за послуги евакуатора, 144,00 грн. – за зберігання автомобіля, 12,96 грн. та 7,00 грн. – оплата банківських послуг.

Відповідач позов не визнав. Суду пояснив, що транспортний засіб було затримано у чіткій відповідності до положень частини першої статті 265-2 КУпАП. Водій ОСОБА_6 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, а транспортний засіб суттєво перешкоджав дорожньому руху. Дружина позивача, яка прибула на місце події за його викликом, не мала при собі посвідчення водія, тому автомобіль було транспортовано на спеціальний майданчик (письмові заперечення, а.с. 29-32).

Представник третьої особи – ОСОБА_5 патрульної поліції – ОСОБА_3 проти позову заперечував з аналогічних підстав. Представник зазначав також, що дії інспектора щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу є способом реалізації поліцейським своїх повноважень. Отже, такі дії можуть бути визнані протиправними лише у випадку відсутності компетенції на їх вчинення (письмові пояснення, а.с. 41-43).

Представник третьої особи – Державної казначейської служби – в судове засідання не з’явився. Про розгляд справи повідомлявся належно (а.с. 57, 65).

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 6 липня 2017 року (а.с. 23). За клопотанням відповідача ухвалою від 24 жовтня 2017 року до участі у справі суд залучив як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 патрульної поліції та Державну казначейську службу України (а.с. 37). Суд також задовольнив клопотання позивача про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 (а.с. 45).

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідка ОСОБА_7, та дослідивши надані ними письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

16 травня 2017 року о 22 годині 40 хвилин по вул. Івана Мазепи, будинок № 28 в м. Кременчуці водій ОСОБА_1 керував автомобілем Опель-Астра, д.н.з ВІ 0026 АО з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння водій відмовився в присутності двох свідків. За даним фактом інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а також акт огляду та затримання транспортного засобу (а.с. 9). В акті зазначено, що огляд та тимчасове затримання автомобіля «здійснено у зв’язку з статтею 130 КУпАП». Автомобіль за допомогою евакуатора було переміщено на спеціальний майданчик. 17 травня 2017 року ОСОБА_1 сплатив 720,00 грн. за послуги евакуатора, 144,00 грн. - за зберігання транспортного засобу; його витрати на банківські послуги становили 12,96 грн. та 7,00 грн., а всього витрати склали 883,96 грн. (а.с. 3).

Обґрунтовуючи позов, позивач, зокрема, зазначав, що свій автомобіль на вимогу поліцейських він зупинив біля одного з виїздів з прилеглої території ТРК «Візит», розташованої за адресою вул. Івана Мазепи, 28 у м. Кременчуці. Виїзд закритий, оскільки використовується з метою виїзду та в’їзду на територію підприємства інший виїзд, розташований поряд. На доказ своїх тверджень позивач надав схему розташування транспортного засобу (а.с. 10) та фото (а.с. 49), на якому відтворено де саме знаходився автомобіль під час складання акту його огляду та затримання.

Відповідач не заперечив зазначені докази і вважав, що вони тільки підтверджують правомірність його дій, оскільки автомобіль на проїзній частині був розміщений так, що суттєво перешкоджав руху транспортних засобів.

Вирішуючи спір, суд виходить з положень статті 265-2 КУпАП. Так, в разі наявності підстав вважати, що водієм вчинені порушення, передбачені .. частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 … цього кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора. Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу національної поліції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів що повернення автомобіля до місця постійної дислокації … У разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

З наданих позивачем доказів можна зробити висновок про те, що автомобіль ОСОБА_1 суттєво не перешкоджав дорожньому руху, хоча і стояв на одному з виїздів з території ТРК «Візит». Доказів, які б спростували пояснення позивача про те, що цей виїзд не працює, відповідач суду не надав. Не надані також докази того, що в результаті такої зупинки ОСОБА_1 свого автомобіля інші транспортні засоби не могли здійснити заїзд або виїзд.

Допитана в судовому засіданні дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_7 – показала, що 16 травня 2017 року вночі їй зателефонував чоловік і просив забрати автомобіль. Вона приїхала на місце події зі своїм водійським посвідченням, яке надала поліцейським. Проте поліцейські перешкодили їй забрати їй автомобіль – лягали на бампер, викликали евакуатор. Вона телефонувала на гарячу лінію ОСОБА_5 національної поліції, після чого на місце події прибув наряд поліції, який допоміг їй написати скаргу на патрульних поліцейських. Свідок надала суду для огляду своє водійське посвідчення (а.с. 48), видане 29 жовтня 2014 року.

Показання свідка відповідачем не спростовані. Такий доказ, як відеозапис обставин, за яких складався протокол про вчинення адміністративного правопорушення та акт огляду транспортного засобу суду не надано. Як пояснив суду представник ОСОБА_5 патрульної поліції, такий відеозапис відсутній.

Оцінивши надані докази за правилами статті 90 КАСУ, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій по затриманню автомобіля ОСОБА_1 16 травня 2017 року та подальше транспортування його за допомогою евакуатора на спеціальний майданчик.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичний або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (частина третя статті 19 Закону України «Про національну поліцію»).

Відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішення, дією чи бездіяльністю посадової особи, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивач надав суду належні докази, як підтверджують розмір понесених ним витрат за транспортування автомобіля евакуатором та за зберігання його на спеціальному майданчику. З державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 883,96 грн. збитків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАСУ при задоволенні позови сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Витрати ОСОБА_1 на сплату судового збору в сумі 640,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 патрульної поліції національної поліції України.

На підставі викладеного, відповідно до статей 245-246 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати незаконними дії інспектора роти № 1 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_4 щодо затримання 16.05.2017 року транспортного засобу «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1, із доставленням його на майданчик та складання акту огляду та затримання транспортного засобу.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: 39600, АДРЕСА_1) 883 грн. 96 коп. у відшкодування понесених ним збитків.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: 39600, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код 40103646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) понесені ним судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Перебіг строку апеляційного оскарження починається з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 27.07.2018 року.

Суддя: