Ухвала суду № 75678451, 03.07.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9647/16-ц

Провадження № 2-з/524/34/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі

головуючого – судді Кривич Ж.О.,

з участю секретаря судового засідання – Коваль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Автокразбанк» ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виконання зобов’язання договору купівлі-продажу.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що 28.08.2018 року закінчуються повноваження у ОСОБА_2 у звязку із закінченням процедури ліквідації ПАТ «Автокразбанк», тому необхідно забезпечити позов; вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.

Ухвалою судді від 23.12.2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Автокразбанк» ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виконання зобов’язання договору купівлі-продажу.

Ч. 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до роз’яснень, наведених в п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Отже, фактично ОСОБА_1 просить забезпечити позов у спосіб, прямо заборонений нормою діючого ЦПК України.

З урахуванням наведених вище вимог закону, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 153, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Суддя