Постанова № 75678237, 01.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 420/2012/17

Провадження № 22ц/782/474/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів –Коновалової В.А., Коротенка Є.В.

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи:

позивач- Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року ухвалене судом у складі судді Проньки В.В. у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про вилучення автомобіля або сплати залишкової вартості автомобіля,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовними вимогами до ОСОБА_2 про вилучення автомобіля або сплати залишкової вартості автомобіля. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_3, як інвалід війни першої групи, через органи соціального захисту в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації був безоплатно забезпечений автомобілем марки «ЗАЗ» модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D11020660422776, державний реєстраційний номер ВВ6589AH, рік випуску 2006. Пільговий автомобіль був зареєстрований у МРЕВ м. Луганська на підставі довідки органів соціального захисту, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА № 758639 від 19.01.2007 року. 16.09.2015 року ОСОБА_3 помер. На момент смерті строк експлуатації автомобіля, яким ОСОБА_4 був забезпечений як інвалід, фактично складав 8 років, 9 місяців та 18 днів, тобто менше ніж 10 років. Відповідно до довідки виконкому Новопсковської селищної ради від 07.06.2016 року № 2071 на момент смерті ОСОБА_3Є був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_5), буд. 130, проживав один. Спадкоємцем після смерті інваліда визнано його доньку ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. 26.01.2016 року Управлінням соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації Луганської області на адресу ОСОБА_2 був направлений лист щодо вирішення питання про повернення автомобіля, яким був забезпечений ОСОБА_3 08.06.2017 року комісією у складі працівників Управління було здійснено обстеження подвір’я та складено Акт вивчення стану експлуатації автомобіля, яким було забезпечено інваліда безоплатно (на пільгових умовах), за місцем останньої реєстрації та проживання померлого інваліда ОСОБА_3 Згідно вказаного акту встановлено, що за даною адресою ніхто не проживає, подвір’я зачинено, ознак знаходження автомобілю не виявлено та з часу смерті інваліда ОСОБА_3 у розпорядження позивача не повернутий, тому вважав право останнього порушеним.

У зв’язку з викладеним позивач просив суд вилучити у ОСОБА_2 автомобіль марки «ЗАЗ», модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D11020660422776, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, та передати його в розпорядження Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, а у разі неможливості повернення автомобіля в натурі зобов’язати ОСОБА_2 відшкодувати залишкову вартість цього автомобілю в сумі 2597,39 грн. на користь Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації задоволено частково. Вилучено у ОСОБА_2 автомобіль марки «ЗАЗ», модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D11020660422776, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, та передати його в розпорядження Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в частині зобов’язання ОСОБА_2 відшкодувати (викупити) залишкову вартість цього автомобілю в сумі 2597,39 грн. на користь Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 16 вересня 2018 року ОСОБА_3 помер. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 постійно проживала разом з батьком ОСОБА_3 за адресою : смт. Новопсков, вул. Магістральна (ОСОБА_5), буд. 130. Для встановлення факту спільного проживання з батьком ОСОБА_2 зверталася до Новопсковського районного суду Луганської області. Встановлення факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 має значення для вирішення питання щодо належного оформлення права власності на автомобіль, що залишився після смерті ОСОБА_3, так як особа, яка проживала разом з користувачем автомобіля на час смерті має право на отримання права на передачу такого автомобіля. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що передати автомобіль не має можливості, про що відповідач доводила суду першої інстанції, а суд першої інстанції цю обставину залишив поза увагою. Вважає, що позивачем не надано суду доказів того, що автомобіль знаходиться у неї.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнав та вважає, що є підстави для її задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що ним встановлені наступні обставини. Власником автомобіля марки «ЗАЗ» модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D11020660422776, державний реєстраційний номер ВВ6589AH, рік випуску 2006, є - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА №758639.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 16.09.2015, актовий запис про смерть №123. Згідно довідки №2071 від 27.06.2016 року, виданої Виконавчим комітетом Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав за адресою: вул. Магістральна (ОСОБА_5), 130, на час смерті був зареєстрований один. 26 січня 2016 року Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації звернулося до доньки померлого ОСОБА_2, з листом щодо повернення або викупу автомобіля, яким було забезпечено ОСОБА_3, лист №16-718-194 від 26.01.2016. ОСОБА_2 жодних дій для переоформлення спірного автомобіля не здійснила. Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 за місцем проживання був зареєстрований один, в добровільному порядку автомобіль не повернутий позивачу, в зв'язку із чим вказаний автомобіль, який був наданий у користування ОСОБА_3 підлягає поверненню Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної адміністрації Луганської області.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою КМУ від 19 липня 2006 року № 999 визначає механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 16 Порядку, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений Головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім'ї померлого інваліда, а у разі їх відсутності повертається Головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда Головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається Головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) Головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням Головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

В судовому засіданні встановлено, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_3, як інвалід війни І групи, через органи соціального захисту був безоплатно забезпечений автомобілем марки «ЗАЗ» модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D11020660422776, державний реєстраційний номер ВВ6589AH, рік випуску 2006., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 16.09.2015 року (а.с.7).

Згідно довідки №2071 від 27.06.2016 року, виданої Виконавчим комітетом Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав за адресою: вул. Магістральна (ОСОБА_5), 130, на час смерті був зареєстрований один.

Згідно акту вивчення стану експлуатації (переєстрації, повернення) автомобіля, яким забезпечено інваліда безплатно від 08.07.2016 року автомобіля за місцем проживання померлого ОСОБА_3 не виявлено.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 09 серпня 2017 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3, на час його смерті -16.09.2015 року.

Відповідно до розрахунку залишкової вартості автомобіля - залишкова вартість автомобіля складає 2597, 39 грн.

В суді першої інстанції відповідач надала суду заяву в якій заявлені вимоги позивача визнала частково в частині відшкодування залишкової вартості автомобіля в сумі 2597, 39 грн. (а.с.44).

Відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМ України від 19.07.2006 року №999 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Представник Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в судовому засіданні апеляційну скаргу визнав.

Відповідно до ч.4 ст.364 ЦПК України визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів судової палати вважає, що заявлені вимоги Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в частині відшкодування залишкової вартості автомобіля в сумі 2 597, 39 грн. відповідачем обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМ України від 19.07.2006 року №999 ОСОБА_2 має право на залишення автомобіля після смерті ОСОБА_3 за умови сплати розрахункової суми для викупу автомобіля. Позивачем здійснено розрахунок залишкової вартості автомобіля і відповідач погоджується сплатити залишкову вартість автомобіля.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Належним способом захисту прав у правовідносинах, що виникли між сторонами є стягнення суми залишкової вартості автомобіля на користь позивача. а не зобов’язання відповідача відшкодувати залишкову вартість автомобіля.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до ч.1 п.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації залишкової вартості автомобіля в сумі 2597, 39 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 259, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 19 квітня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про вилучення автомобіля або сплати залишкової вартості автомобіля задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (КОД ЄДРПОУ 03196720) залишкову вартість автомобіля марки «ЗАЗ», модель 110206, легковий (хетчбек), колір зелений, номер кузову Y6D110206604222776, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006 у розмірі 2597, 39 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2018 року

Головуючий

Судді: