Постанова № 7567567, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-23597/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю

представника позивача Бочарової О.Ю.

представника відповідача Безкоровайної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сапар» до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та пені,

          встановив:          

Приватне підприємство «Сапар» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та пені від 21.07.2009 року № 1035.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем спірним рішенням до ПП «Сапар» застосовано фінансові санкцій та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду. Вважає зазначене рішення Управління Пенсійного фонду незаконним, оскільки позивач фактично сплатив страхові внески у спірний період та не мав заборгованості. Просив скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та пені від 21.07.2009 року № 1035.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, у яких вказує на те, що відповідно до частини 5 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” поточні платежі Приватного підприємства «Сапар» були зараховані у рахунок погашення недоїмки, яка утворилась раніше. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, позов підтримав та просив його задовольнити. Не заперечував проти факту наявності недоїмки підприємства, але заперечував проти зарахування поточних платежів зі страхових внесків підприємства у рахунок недоїмки, та самого факту нарахування фінансових санкцій та пені у зв»язку із цим.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у запереченні. При цьому пояснив, що вважає правомірним зарахування поточних страхових внесків в рахунок сплати недоїмки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сапар», є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.05.2005 року, включено до ЄДРПОУ за № 33576898, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Калінінському районі м.Донецька як платник страхових внесків.

Станом на 28.05.2009 року за ПП «Сапар» обліковувалась недоїмка, що підтверджується карткою особового рахунку платника страхових внесків – ПП «Сапар», та не заперечується представником позивача у судовому засіданні; також позивачем не заперечується порядок винесення спірного рішення. Зазначені обставини не викликають будь-яких сумнівів у суду.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до ч.8. ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до положень частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що рішенням керівника Управління Пенсійного фонду у Калінінському районі м.Донецька № 1035 від 21 липня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, до Приватного підприємства «Сапар» застосовано штраф у сумі 9569,10 грн. ( у розмірі 10 %) та нараховано пеню у розмірі 3048,02 грн. за період з 28.05.2009 року по 30.06.2009 року; зазначене рішення отримано позивачем.

Із розрахунку штрафної санкції та пені до рішення № 1035 від 21 липня 2009 року ( по особовому рахунку 33,2 %) вбачається, що у погашення частини недоїмки, яка утворилась у підприємства станом на 28.05.2009 року – 95690,94 грн., відповідачем було спрямовано частину платежу позивача від 12.06.2009 року у сумі 5699,98 грн.(15 днів затримки), від 23.06.2009 року у сумі 1025,97 грн. (26 днів затримки), від 30.06.2009 року у сумі 88964,99 грн. (33 дні затримки); фінансова санкція у вигляді штрафу та пеня розрахована відповідачем відповідно до положень ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на неправомірність зарахування відповідачем сплачених поточних страхових внесків у рахунок погашення недоїмки, та нарахування у зв»язку із цим штрафу та пені, оскільки законом прямо передбачено вчинення таких дій органами пенсійного фонду у разі виникнення недоїмки у платника страхових внесків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач у справі – Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, як суб”єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, у зв”язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити як у безпідставному.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          .

постановив:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Сапар» до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька про скасування рішення про застосування фінансової санкції та пені № 1035 від 21.07.2009 року - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 22 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаєнко Ю.А.