Постанова № 75672145, 24.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/168/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Готра Т.Ю., Фазикош Г.В.,

секретарі: Микуляк Є.В.,

за участі –ОСОБА_1, представника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 березня 2018 року (Головуючий – Пак М.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27 жовтня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 Мар’яною Іванівною було розірвано шлюб. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати з позивачем. Прізвище дитини змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_4, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін №00007768541 від 30 грудня 2010 року. На підставі рішення Мукачівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2003 року по справі №2-1338/2003, було вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно. На даний час відповідач аліменти не сплачує, оскільки у нього постійного місця роботи не має, має мінливий дохід, а тому стягувати з нього аліменти у частці від доходу неможливо. На даний момент позивач не отримує ніяких аліментів, а її самостійного доходу на утримання дитини не вистачає, тому, вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання спільного сина у розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму визначеного на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Мукачівського районного суду від 25 листопада 2003 року по справі №2-1338/03 та стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист виданий Мукачівським міськрайонним судом 25 листопада 2003 року по справі за № 2-1338/03, вважати таким, що втратив юридичну силу та повернуто суду.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі -704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення змінити в частині розміру стягнення аліментів, встановивши його в сумі 500 грн. Зокрема, вказує, що у нього нова сім’я, в якій також є неповнолітня дитина, а також мати його дружини є інвалідом третьої групи, що також потребує допомоги з його боку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи - шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_3 Мар’яною Іванівною було розірвано 27 жовтня 2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії 1-ФМ №000648, виданого повторно районним відділом РАЦС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області від 04 серпня 2005 року.

Від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

25 листопада 2003 року Мукачівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення по справі за позовом ОСОБА_3 Мар’яни Іванівни до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, суд вирішив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 13 листопада 2003 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, при визначенні розміру аліментів, врахував вищенаведені обставини, визначив достатню і розумну суму аліментів, враховуючи вік дітей, стан здоров'я та обставини, передбачені ст. 182 СК України.

Обставини, на які посилається апелянт, як на підставу зміни аліментів, колегією не приймаються, оскільки утримування дитини є обов’язком, а не правом батьків.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.08.2018 року.

Головуючий

Судді