Постанова № 75672136, 24.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/786/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,

секретарі: Микуляк Є.В.,

за участі представника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року (Головуюча – Бліщ О.Б.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Верхньоводянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Верхньоводянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Рішенням Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканку с. Верхнє Водяне вул. Миру №52 місце реєстрації с. Верхнє Водяне вул. Возз'єднання 33, Рахівського району Закарпатської області усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканкою с. Верхнє Водяне вул. Миру 51 Рахівського району Закарпатської області, земельною ділянкою, зобов'язавши їх не здійснювати будь-яких дій щодо пошкодження, перекриття чи блокування іншим чином полотна під'їзної дороги та привести в попередній стан полотно під'їзної дороги що веде до земельної ділянки та дворогосподарства, яке належить ОСОБА_3 та розташоване за адресою в с.Верхнє Водяне по вул. Миру №51 Рахівського району Закарпатської області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, по 320 (триста двадцять) гривень з кожного, судового збору, в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області, на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у Рахівському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37862638, банк отримувача - ГУДКУ в Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) 812016, рахунок отримувача - 31212206700211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, щопозивач являється власником житлового будинку №51 по вул. Миру в с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області та земельної ділянки площею 0,1234 га, виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80279260 від 14.02.2017 та №86474577 від 05.05.2017.

Відповідно до схеми розташування земельної ділянки та листа сільського голови села Верхнє Водяне, прохід і проїзд до дворогосподарства №51 по вул. Миру в селі Верхнє Водяне, що належить позивачу, здійснюється по під’їздній дорозі, яка проходить через присадибну (незареєстровану) ділянку громадян відповідачів та апелянта по вул. Миру 52 в їх спільному користуванні із позивачем біля 30 років.

14 березня 2017 року комісією Верхньоводянської сільської ради на підставі скарги позивача та її доньки був складений акт обстеження під'їзної дороги до дворогосподарства позивача в селі Верхнє Водяне по вул. Миру №51 та 20 квітня цього ж року був складений повторний акт обстеження. Із вказаних актів вбачається, що будинок №51 та будинок №52 по вул. Миру в с. Верхнє Водяне розміщені на схилі таким чином, що проїзд до будинку №51 завжди проходив через присадибну земельну ділянку будинку №52, який прийняв по спадщині відповідач ОСОБА_4 Знайти інший варіант організації проїзду до будинку №51 із-за рельєфу місцевості та існуючої забудови на даний час неможливо. Комісія вважає неможливим закриття під'їзної дороги до будинку по вул. Миру 51 через присадибну земельну ділянку дворогосподарства ОСОБА_4 по вул. Миру 52 та пропонувала залишити її в тому виді, який історично склався за згоди сторін та за умови дотримання вимог правил добросусідства.

На момент обстеження встановлено, що вищевказана дорога була перекрита ОСОБА_4, зокрема, на правій половині дороги була викопана яма глибиною приблизно 1 метр. Після з'ясування виявилось, що відповідачі копають колодязь. Запропонувала припинити роботи до вияснення щодо під'їзної дороги та засипати викопану яму.

Відповідачі стверджують, що спірна під'їзна дорога являється їхньою присадибною земельною ділянкою, та вони не дозволять подальше користування дорогою.

Однак,жодного правовстановлюючого документу який б підтверджував право власності чи право користування відповідачами даною земельною ділянкою не надано. Окрім того, факт відсутності таких стверджує і представник сільської ради а також доводиться матеріалами справи.

Отже, судом достовірно встановлено, що відповідачі, на під'їзній дорозі, що веде до будинку позивача, викопали яму для облаштування колодязя, не маючи на те жодних правових підстав, оскільки не являються, у встановленому законом порядку, власниками земельної ділянки по якій проходить під'їзна дорога. Вказаними діями, відповідачі унеможливили під'їзд до дворогосподарства позивачки, чим обмежили право позивачки у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку, а саме у її вільному та безперешкодному користуванні. Факт здійсненні відповідачами перешкод у користуванні позивачкою належною їй земельною ділянкою, стверджений і представником Верхньоводянської сільської ради, який в судовому засіданні у суді першої інстанції ствердив, що відповідачі дійсно викопали яму для облаштування колодязя на під’їздній дорозі, не маючи на те жодних правових підстав, вказана під'їзна дорога існує вже багато років, іншого проїзду до будинку позивачів не існує.

Аналізуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що судом правомірно задоволено частково позовні вимоги - в частині зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3, мешканкою с. Верхнє Водяне вул. Миру 51 Рахівського району Закарпатської області, земельною ділянкою, зобов'язавши їх не здійснювати будь-яких дій щодо пошкодження, перекриття чи блокування іншим чином полотна під'їзної дороги та привести в попередній стан полотно під'їзної дороги, що веде до земельної ділянки та дворогосподарства, яке належить позивачу та розташоване за адресою в с.Верхнє Водяне по вул. Миру №51 Рахівського району Закарпатської області.

Статтею 321 ЦК України передбачена непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В той же час у главі 32 Цивільного Кодексу України встановлені певні обмеження у здійснені права власності, а саме відносно земельної ділянки чи іншого нерухомого майна власника.

Так, у відповідності до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно до ч.1 ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, тобто без позбавлення власника можливості користуватися його земельною ділянкою, а в наданні можливості проходу чи проїзду по його земельній ділянці.

Тобто, як вбачається із ст.99 ЗК України, власник або користувач сусідньої земельної ділянки має право вимагати встановлення такого земельного сервітуту як право проходу до сусідньої земельної ділянки і тільки при наявності шляху для проїзду транспортного засобу і можливість вимагати проїзду по наявному шляху.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.08.2018 року.

Головуючий

Судді