Постанова № 7567103, 13.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-23357/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

за участю:

представника позивача                                                   Еллі В.В.,

відповідача                                                                      не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 01.09.2009 № 237 у розмірі 82454,67 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          14.12.2009 Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 01.09.2009 № 237 у розмірі 82454,67 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у відповідності до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», п.п. 4, 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, п.п. 3.1.1, 3.1.4 Плану роботи на ІІІ квартал 2009 року була проведена планова перевірка Комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідності зміни їх розмірів, а також рівня відшкодування населенням вартості послуг за підсумками виробничої діяльності суб’єкту господарювання у І півріччі 2009 року, за наслідками якої прийнято рішення від 01.09.2009 № 237 про застосування економічних санкцій. Рішення було вручено нарочно відповідачу разом із листом від 11.09.2009 № 3440548 для виконання у 10-денний термін шляхом самостійного перерахування суми застосованих економічних санкцій у розмірі 82454,67 грн. Разом із рішенням відповідачу була направлена претензія від 01.09.2009 № 05-04/237-237.

Відповідач вказане рішення не оскаржував. Станом на 14.12.2009 відповідач суму економічних санкцій до бюджету не перерахував.

Посилаючись на п. 1.7 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради у дохід бюджету суму економічних санкцій у розмірі 82454,67 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є суб’єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 237 від 01.09.2009 до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 82454,67 грн. (у тому числі безпідставно отримана сума виручки – 27484,89 грн., штраф – 54969,78 грн.) за порушення державної дисципліни цін (а.с. 4). Відповідно до цього рішення відповідачем допущено порушення у вигляді включення до вартості послуг, тарифи на які регулюються, фактично невиконаних послуг: не здійснені перерахунки з населенням за ненадані послуги з утримання житла в повному розмірі по І типу в період з серпня по грудень 2008 року на суму 83,30 грн.; по ІІ типу в період з серпня по грудень 2008 року на суму 341,59 грн.; застосування економічно необґрунтованих тарифів по вивозу твердих побутових відходів для споживачів (крім населення) у розмірі 42,0 грн./м3 за умови запровадження для них державного регулювання на рівні 20,0 грн./м3 за період з 05.01.2009 по 30.07.2009 на суму 27060,00 грн., чим порушено вимоги ст.ст. 20, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 № 297 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», Наказу Мінекономіки від 07.03.2007 № 67 «Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів».

Як вбачається із зазначеного рішення, воно прийняте позивачем на підставі акту перевірки комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради від 25.08.2009 № 482.

Також, 01.09.2009 на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 05-04/237-237 (а.с. 5), в якій також зазначений розмір економічних санкцій 82454,67 грн. та роз’яснений порядок перерахування даної суми до бюджету.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Відповідач отримав вищевказане рішення про застосування економічних санкцій та претензію 16.09.2009, що підтверджується поштовим повідомленням про їх вручення (а.с. 6).

У судовому засіданні встановлено, що вказане рішення відповідачем не оскаржувалося.

У встановлений у рішенні термін відповідач суму штрафу до бюджету не сплатив. Таким чином, сума економічних санкцій підлягає стягненню з відповідача на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до рішення від 01.09.2009 № 237 у розмірі 82454,67 грн. – задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Домовик» Тельманівської райради (87100, Донецька область, смт Тельманове, вул. Лісна, буд. 2, ЄДРПОУ 32330340, р/р 26002300466 в Тельманівському відділенні № 5368 ВАТ Державний Ощадний банк України, МФО 394460) на користь Державного бюджету України на д/р № 31111106700371 в УДК Тельманівського району Донецької області, отримувач – УДК Тельманівського району Донецької області, код ЄДРПОУ 34687279, банк отримувача – ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код надходжень за бюджетною класифікацією – 21081100, суму економічної санкції у розмірі 82454 (вісімдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн. 67 коп., застосованої рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 01.09.2009 № 237.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 13 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.