Постанова № 75670604, 01.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/378/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Кучма А.Ю.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року

у справі № 823/378/18

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

про скасування наказу щодо звільнення в частині розрахунку вислуги років,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в якому просила:

-скасувати наказ № 341 о/с від 28.12.2017 в частині розрахунку вислуги років при звільненні;

-зобов'язати УМВС України в Черкаській області внести зміни до наказу № 341 о/с від 28.12.2017 з урахуванням навчання ОСОБА_3 в Одеській національній юридичній академії до вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом від 28.12.2017 № 341 о/с її звільнено з ОВС в запас збройних сил України за п. 63 «ж» (за власним бажанням) у якому зазначено вислугу років на день звільнення 08 років 07 місяців 22 дні. Не погоджуючись із наказом в частині визначення вислуги років звернулась до відповідача із заявою про перерахунок вислуги років із врахуванням навчання у вищому навчальному закладі Одеській національній юридичній академії та внести відповідні зміни до наказу до наказу № 341 о/с від 28.12.2017. Проте, отримала відповідь у якій зазначено, що навчання в Одеській національній юридичній академії не зараховуються до вислуги років у відповідно до постанови КМУ № 393 від 17.07.1992, оскільки після закінчення навчального закладу, позивачу не було присвоєно офіцерське звання. Не погоджуючись із висновком відповідача, остання звернулась з позовом до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення неправильно дав оцінку доказам у справі та неправильно застосувавав матеріальну норму права, у звязку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального та процесуального права та виніс по суті спору справедливе та законне рішення, у зв'язку із наведеним просить апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відхилити, а рішення першої інстанції залишити без змін. Крім того, зазначає, що через постійну потребу в медикаментах та великої затрати на їх купівлю не зможе бути присутньою на судовому засіданні яке відбудеться 01.08.2018 р. 0 09:20 год.

Представником відповідача, - Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вх.24995 від 27.07.2018 р.) подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з Черкаським окружним адміністративним судом, проте 01.08.2018 р. подана заява представником відповідача про відмову від зазначеного клопотання.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 01.09.2003 р. по 13.07.2009 р. навчалась в Національному університеті «Одеська юридична академія» за спеціальністю «Правознавство», отримала кваліфікацію «спеціаліст-юрист».

Згідно довідки Національного університету «Одеської юридичної академії» позивач навчалась на вечірній формі навчання та на контрактній основі.

24.02.2009 наказом УМВС в Черкаській області № 33 о/с призначена на посаду дізнавача сектору дізнання (за рахунок посади слідчого слідчого відділення) Соснівського РВ УМВС та визначено вислугу років на день призначення 02 роки, 05 місяців, 01 день.

31.08.2009 наказом МВС України № 2050 о/с присвоєно звання лейтенант міліції.

30.09.2010 наказом ГУМВС України в Черкаській області № 255 о/с присвоєно звання старший лейтенант міліції.

06.11.2015 наказом УМВС України в Черкаській області № 312 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_3 звільнено з посади інспектора сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку - відповідно до п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

27.12.2017 наказом № 340 о/с УМВС України в Черкаській області, на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 у справі №703/6310/15-а поновлено ОСОБА_3 інспектора сектору інформаційно - аналітичного забезпечення Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС з 07.11.2015.

28.12.2017 наказом УМВС України в Черкаській області № 341 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_3 звільнено з посади інспектора сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС, звільнено у запас Збройних Сил України п. 63 "Ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) 16.10.2017 та визначено вислугу років на день звільнення: календарна - 08 років, 07 місяців, 22 дні; пільгова - не має.

Відповідно до листа відповідача від 08.02.2017 №14/17-С-33 вислуга років позивача на день звільнення (06.11.2015) складає: календарна-09 років, 02.місяці,12 днів; пільгова немає.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач подав відповідний позов до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов мотивував своє рішення тим, що з 01.09.2003 по 30.06.2009 позивач навчалася у вищому навчальному закладі та з 24.02.2009 прийнята на службу. Звання лейтенант міліції присвоєно позивачу після закінчення вищого навчального закладу - Національного університету «Одеська юридична академія» 30.08.2009 року.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією та тлумаченням доказів суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлено і в пункті 2 Порядку № 393.

Частиною 2 Постанови КМ України, від 17.07.1992, № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі -Порядок) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Щодо зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, часу їхнього навчання відповідно до статті 17 цього Закону, Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-411а14) з цього приводу зазначив, що «у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 з 01.09.2003 р. по 30.06.2009 р. навчалась в Національному університеті «Одеська юридична академія» за спеціальністю «Правознавство», отримала кваліфікацію «спеціаліст-юрист».

Згідно довідки Національного університету «Одеської юридичної академії» позивач навчалась на вечірній формі навчання та на контрактній основі.

24.02.2009 наказом УМВС в Черкаській області № 33 о/с призначена на посаду дізнавача сектору дізнання (за рахунок посади слідчого слідчого відділення) Соснівського РВ УМВС після чого була направлена на навчання до Харківського національного університету внутрішніх справ України для підвищення кваліфікації. Після закінчення якого 05.06.2009 р. було видано сертифікат про закінчення курсів.

31.08.2009 наказом МВС України № 2050 о/с присвоєно звання лейтенант міліції.

Враховуючи той факт, що додатково зараховується час навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців та той факт, що ОСОБА_3 вступила на службу до закінчення навчання і той факт, що позивача направлено на курси до Харківського національного університету внутрішніх справ (які закінчено 05.06.2009 р.) до закінчення Національного університету «Одеської юридичної академії» не дає підстав вважати, що саме після закінчення останнього присвоєно позивачу звання .

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що після закінчення вищевказаних курсів присвоюється звання лейтенанта міліції, але за умови наявності в особи вищої освіти. З огляду на те, що позивач закінчила Національний університет «Одеська юридична академія», а наказом МВС України № 2050 о/с позивачу присвоєно звання лейтенант міліції 31.08.2009 р. дає підстави вважати, що звання позивачу надано саме після закінчення курсів, а не закінчення Національного університету «Одеської юридичної академії» за вечірньою формою навчання.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції ухвалюючи рішення допустив порушення нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції спростовують та дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області- задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року -скасувати та прийняти нове.

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Кучма А.Ю.