Постанова № 75670600, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4081/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Мєзєнцева Є.І., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.18р. у справі №810/4081/17 за позовом ОСОБА_2 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку

у с т а н о в и в:

рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.18р. адміністративний позов задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по не виплаті ОСОБА_2 грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та розрахунку при звільненні;

стягнуто з Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61 939,16 грн.;

стягнуто з Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23.09.17р. по 30.10.2017 у сумі 21 705 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги Апелянт мотивує тим, що відповідно до листа ДФС України від 17.05.16р. №8295/5/99-99-13-02-03-16 порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом 4 Податкового кодексу України, у якому не передбачено звільнення від оподаткування ПДФО грошового забезпечення, одержаного військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби. Апелянт зазначає, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було виплачено всі належні при звільненні ОСОБА_2 суми грошового забезпечення.

Від Позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проходив службу в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на посаді начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Броварської ОДПІ ГУДФС у Київській області та мав спеціальне звання - полковник податкової міліції.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області № 225-о від 22.09.17р. «Про звільнення ОСОБА_2.» Позивача було звільнено з займаної посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України за п. 64 пп. Б (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

25.09.17р. ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ № 636-о «Щодо звільнення ОСОБА_2.», у якому зазначено про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

На виконання наказу № 636-о від 25.09.17р., Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Позивачу було нараховано одноразову допомогу при звільненні у сумі 221 084,05 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 32 040,83 грн., що підтверджується розрахунком місячного грошового забезпечення для нарахування вихідної грошової допомоги на 2017 рік № 7102/10/10/06-05-25 від 14.12.17р. (а.с.52).

Зі довідки №7103/10/10/06-05-25 від 14.12.17р. Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вбачається, що станом на жовтень 2017 року є борг по виплаті, який складається з нарахованих ОСОБА_2 сум одноразової допомоги та грошової компенсації з невикористаної відпустки у загальному розмірі 201 274,03 грн. У вказаній довідці також зазначено, що відповідна заборгованість виплачена Позивачу 30.10.17р. (а.с.51). Зазначені обставини також підтверджуються випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № 4149497845831538 на ім'я ОСОБА_2.

Згідно цієї виписки банку, виплату заробітної плати за вересень 2017 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було здійснено 15.09.17р. у розмірі 1000 грн. та 29.09.17р. у розмірі 4 372,42 грн.

З довідки про заробітну плату № 6774/10/10-06-05-25 від 17.11.17р. вбачається, що з нарахованої ОСОБА_2 суми заробітної плати за січень-жовтень 2017 року було утримано податок на доходи з фізичних осіб в сумі 61 939,16 грн., втім вказана сума не була виплачена (компенсована) одночасно із виплатою ОСОБА_2 грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо не виплати йому грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та несвоєчасного розрахунку при звільненні, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем були здійснені розрахунки належних при звільненні сум не у повному обсязі, що є правовою підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належних Позивачу сум; чинним законодавством України закріплено за особами рядового і начальницького складу право на отримання одночасно з виплатою грошового забезпечення грошової компенсації у розмірі фактично сплаченого ним ПДФО.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Статтею 356 ПК передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (стаття 367 ПК).

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби врегульовано Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04р. № 44 (надалі Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункти 3-5 Порядку № 44).

При цьому, приписами пункту 6 цього Порядку встановлено, що територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналогічна правова норма закріплена у пункті 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України, якою передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, зі змісту наведених норм права убачається, що громадяни України, які є особами рядового і начальницького складу, зокрема, податкової міліції, одночасно з виплатою грошового забезпечення мають право на отримання грошової компенсації (відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби) у розмірі фактично сплаченого ПДФО (що утримується з доходів такої категорії громадян) та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Апелянта на лист ДФС України від 17.05.16р. № 8295/5/99-99-13-02-03-16, з огляду на те, що у вказаному листі мова йде про порядок оподаткування доходів фізичних осіб, а не про порядок відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.

Крім того, лист ДФС України від 17.05.16р. № 8295/5/99-99-13-02-03-16 не є нормативно-правовим актом, а носить рекомендаційний характер, а тому не може застосовуватися судом у спірних правовідносинах.

Отже, Позивач перебуваючи на службі у податковій міліції мав беззаперечне право на отримання рівноцінної та повної компенсації втрат доходів (утриманих сум податку з його грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат), право на які він набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.

Судом установлено, що така компенсація не виплачувалась Позивачу ні під час проходження ним служби, ні під час проведення остаточного розрахунку внаслідок звільнення.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом установлено, що Позивач звільнений з посади та податкової міліції ДФС - 22.09.17р. На підставі Наказу № 636-о від 25.09.17р. Позивачу було нараховано та у подальшому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, а також компенсацію за невикористані відпустки.

Відповідачем не надано доказів нарахування та виплати грошової компенсації утриманих сум податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які Позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби за період з січня по вересень 2017 року. Відповідачем у день звільнення ОСОБА_2 зі служби не були проведені з ним остаточні розрахунки належних до виплати сум.

Згідно довідки Броварської ОДПІ № 6774/10/10-06-05-25 від 17.11.17р. сума податку на доходи фізичних осіб утриманого з грошового забезпечення Позивача за період січень-жовтень 2017 року складає 61 939,16 грн., а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для виплати грошової компенсації у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб.

Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільнення працівника визначений Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Згідно ч. 2 ст. 47 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом наведених норм права, передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Згідно довідок Броварської ОДПІ від 27.09.17р. №6129/10/10-05-25 та від 17.11.2017 №6474/10/10-06-05-25 заробітна ОСОБА_2 за липень 2017 року становила 6 519,05 грн., а за серпень 2017 року - 18 658,65 грн.

Відповідно до наявних у справі даних табелів обліку робочого часу за липень-вересень 2017 року фактична кількість відпрацьованих Позивачем робочих днів за липень та серпень 2017 року становить 29 днів (у липні 21 день та у серпні 8 днів).

Отже, розмір середньоденної заробітної плати Позивача становить 868,20 грн. (6519 грн 05 коп. + 18658 грн. 65 коп./29 днів).

Період затримки проведення повного розрахунку при звільненні становить на 25 днів (за період з 22.09.2017 - день звільнення Позивача по 30.10.17р. - день здійснення повного розрахунку).

Таким чином, сума середнього заробітку яка має бути виплачена Броварською ОДПІ ОСОБА_2 за час затримки розрахунку у період з 23.09.17р. по 30.10.17р. складає 21 705 грн. (868,20 грн. (середньоденна заробітна плата) * 25 (кількість днів затримки).

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.18р. у справі №810/4081/17 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.18р. у справі №810/4081/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Мєзєнцев Є.І.

Пилипенко О.Є.