Постанова № 75670574, 02.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/562/2018(м)

242/3791/17

Категорія 30 Головуючий у 1-й інстанції Пирогова Л.В.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Кочегарової Л.М., Принцевської В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області, постановлену 04 червня 2018 року в місті Селидове, про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної Казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних терористичним актом,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року ОСОБА_5, діючий в інтересах позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних терористичним актом під час проведення антитерористичної операції.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками АДРЕСА_1. В ніч з 04 на 05 лютого 2015 року в результаті терористичного акту під час проведення антитерористичної операції належне їм житло було зруйновано, що підтверджується актом обстеження, складеним комісією за участі представників місцевого самоврядування від 13 вересня 2016 року.

Просив відшкодувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рахунок коштів Державного бюджету України шкоду, заподіяною терористичним актом у вигляді зруйнування квартири у сумі 207 538 грн. 50 коп. кожному

В судовому засіданні представником відповідача Кабінету Міністрів України заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду судового рішення у справі № 757/61954/16-ц на підставі п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України. Заява мотивована тим, що у даній справі і справі, яка розглядається Верховним Судом, тотожні об'єкт, предмет правового регулювання, умови застосування правових норм та суб'єктивний склад учасників відносин.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 червня 2018 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі № 757/61954/16-ц.

Зупиняючи провадження у справі відповідно до ч.1 ст.252 ЦПК України, суд виходив з того, що при ухваленні рішення у даній справі, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, судом можуть бути враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, у подібних правовідносинах за наслідками розгляду цивільної справи № 757/61954/16-ц.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом розгляду у даній справі є компенсація за пошкодження майна, яке належало позивачам. Тобто, заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок проведення антитерористичної операції, та у якості відповідача залучено державу, яка є відповідальною за заподіяння даної шкоди. Стосовно позову у справі № 757/61954/16-ц, то він не обґрунтовується абсолютною відповідальністю держави за шкоду, заподіяну внаслідок терористичного акту. Обґрунтування та умови застосування правових норм у справах є відмінними.

Позивач вважає зупинення провадження у даній справі істотним порушенням своїх прав та суттєвим збільшенням строку розгляду справи, що розцінюється відсутністю ефективного захисту порушених прав та відсутністю доступу до правосуддя, порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно п.8, п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільно-процесуального кодексу України, в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ, до утворення апеляційних суддів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Донецької області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, що ухвалив рішення, в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ.

Відповідно до положень ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до положень п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.14 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначені ст.403 ЦПК України. Згідно якої, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, передає справу на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.404 ЦПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч.ч. 1-4 ст.403 ЦПК України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч.ч. 5, 6 ст.403 цього Кодексу.

Згідно долученої до клопотання копії ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року справа № 757/61954/16-ц, за наслідками розгляду у попередньому судовому засіданні, призначена до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи (ч.5 ст.401 ЦПК України).

Будь-яких даних про те, що у справі № 757/61954/16-ц касаційним судом приймалось рішення про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду в порядку ст.404 ЦПК України, з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, призначення касаційним судом справи до судового розгляду, без вирішення питання в порядку ст.404 ЦПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, не є підставою зупинення провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, як доступ до суду. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення ЕСПЛ 2002-ІІ у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).

З огляду на викладене та враховуючи конкретні обставини справи, зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, є порушенням права на доступ до суду в контексті п.1 ст.6 Конвенції.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Зупиняючи провадження у справі суд дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України це є підставами для скасування ухвали суду та повернення справ до того ж суду для продовження розгляду.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 червня 2018 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку ст.389 ЦПК України шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: Л.М. Кочегарова

В.П. Принцевська