Ухвала суду № 75670450, 30.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/10432/18

Номер провадження 11-сс/775/269/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року місто Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Круподері Д.О., Смірнової В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Рябцевої Ю.С.,

прокурора Сопіної А.О.,

захисника Макарова А.А.,

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу прокурора Сергєєва А.В. на постанову слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до ухвали слідчого судді задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В. та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 4201805000000421, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовано, тим, що 11.07.2018 року, приблизно о 06 годині, знаходячись поблизу будинку № 9 по вул. Генерала Лозановича у м. Слов'янську Донецької області, ОСОБА_3 здійснив зупинення автомобіля ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_5, під керуванням останнього, та після перевірки документів запросив ОСОБА_5 до службового автомобілю патрульної поліції НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3. Знаходячись в даному службовому автомобілі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про те, що останнім вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та, зловживаючи своїм службовим становищем, висунув вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП.

З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_5 11.07.2018 року звернувся з відповідною заявою до Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях.

В подальшому, 11 липня 2018 року, в період часу з 08 год. 52 хв. по 13 год. 36 хв. ОСОБА_3 у ході неодноразових телефонних розмов із ОСОБА_5 повторно висував останньому вимогу про передачу йому грошових коштів в розмірі 5000 грн. за невжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, та під час розмови о 13 год. 36 хв. домовився з останнім про зустріч з метою передачі грошових коштів.

11 липня 2018 року, приблизно о 14 год. 35 хв., перебуваючи в службовому автомобілі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, припаркованому на узбіччі автодороги поблизу будинку № 70 по вул. Банківській у м. Слов'янську Донецької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_5. раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і обґрунтуванням застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 є запобігання: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як останній раніше мешкав та зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме в м. Ясинувата Донецької області, виїзд ОСОБА_3 до якої значно ускладнить розслідування кримінального провадження; знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідка ОСОБА_5, який вказав на ОСОБА_3, як на особу якою вчинено вищеописане кримінальне правопорушення, протоколом огляду та врученням грошових коштів, протоколом обшуку автомобілю, в якому відбулась передача неправомірної вигоди ОСОБА_3 (під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти, які раніше вручались заявнику у якості заздалегідь ідентифікованих засобів), протоколами допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були присутні у якості понятих при проведенні обшуку автомобіля.

Окрім того, зазначено, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому існують підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків, та просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 діб.

Судом встановлено, що капітан поліції ОСОБА_3, призначений на посаду старшого інспектора відділення розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області наказом Департаменту патрульної поліції № 579 о/с від 19.06.2018.

Відповідно до ст. ст. 1, 13, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 примітки ст. 364 КК України ОСОБА_3, перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_3 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

На думку слідчого, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

11.07.2018 ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.07.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що не може обґрунтувати прийняття такого рішення, виключно із-за тяжкості покарання, яке могло бути призначене підозрюваному ОСОБА_3, органом досудового розслідування не було доведено, що заявлені ризики виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою та з урахуванням характеризуючих даних дійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. На думку прокурора, в матеріалах провадження наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, експертів, знищити, сховати або спотворити будь яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідне до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у виді п'яти до десяти років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши судовий матеріал, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю висунутого обвинувачення чи підозри.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винним у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не в повній мірі дотримані.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що другим відділом процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим и органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню № 42018050000000421 від 11.07.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя послався на положення ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_3 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні органу досудового розслідування не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупністю з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.

З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що орган досудового розслідування не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, визначені в ст. 178 КПК України, тяжкість злочину, вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, тому на думку колегії суддів пропорційним такому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є необхідним запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний час доби.

Вказаний запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції прокурора про те, що лише запобіжний захід - тримання під вартою зможе запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 з'являвся як до суду першої інстанції на розгляд клопотання, так і до апеляційного суду на розгляд апеляційної скарги, що на думку колегії суддів свідчить про те, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування останній не має.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 199, 404, 405, 407 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Сергєєва А.В. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 12 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В. відносно ОСОБА_3 та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Сергєєва А.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1, заборонивши йому залишати житло з 22-00 години до 07-00 години та покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені п. п.1, 2, 3, 4 ст. 194 КПК України, а саме:

1/ прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2/ не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3/ повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

4/ утримуватися від спілкування у будь-який спосіб із свідком ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.

Встановити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 08 вересня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали доручити Краматорському ВП ГУНП Донецької області.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді