Ухвала суду № 75670446, 30.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/3522/18

Номер провадження 11-сс/775/276/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року місто Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Круподері Д.О., Смірнової В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Рябцевої Ю.С.,

прокурора Калашнікової Т.І.,

захисника Бойка М.Г.,

підозрюваного ОСОБА_3,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області апеляційні скарги захисника Бойка М.Г. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_3 на постанову слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 14 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Лящука А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно оскаржуваної ухвали слідчого судді, задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави 110460 грн.

Клопотання обґрунтовано, тим що ОСОБА_3 з травня місяця 2017 року маючи прямий умисел направлений на отримання доходу від сутенерства, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, вступив в злочинну змову з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими особами, з метою систематичного забезпечення надання повіями платних послуг сексуального характеру, а саме здійснення організації вказаних злочинних дій, підбір повій та рекламуванням їх послуг.

Так, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 систематично з числа підібраних повій, керуючись єдиним спільним умислом з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими особами, з метою отримання спільного доходу від сутенерства, створювали умови для зустрічі повій, які дали добровільну згоду на це, з особами чоловічої статті, використовуючи автомобілі марки «ВАЗ 21118», реєстраційний номер «НОМЕР_1» та ВАЗ «217030», реєстраційний номер «НОМЕР_2» забезпечували доставку повій до замовників в місця надання сексуальних послуг на території міста Торецька Донецької області, а саме до приміщень сауни «Північна», що розташована за адресою: Донецька область місто Торецьк, смт. Північне, вулиця Юності, 24 та інших місць, точні адреси яких в ході досудового розслідування не встановлені, здійснювали їх охорону, збирали у них кошти, отримані за надання сексуальних послуг, які в подальшому розподіляли між собою.

12.07.2018 о 12 годині 55 хвилин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано в порядку ст.208 КПК України.

13.07.2018 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 303 КПК України.

На вказану ухвалу підозрюваним ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, або зменшити суму залогу.

Звертає увагу суду, що він раніше не судимий, має родину, має постійне місце мешкання, є інвалідом 3 групи, тяжких наслідків від його дій не настало, вину свою визнає, на його утриманні є мати, 1949 року народження.

У поданій на ухвалу слідчого судді в апеляційній скарзі адвокат Бойко М.Г. зазначає, що вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя неповно дослідила обставини судового провадження, а тому категорично не погоджується з висновками судового рішення, з підстав не проведення слідчим суддею аналізу ризиків, установлених у ст.177 КПК України, що можуть настати з боку його підзахисного. Додає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою до підозрюваної особи, у разі обґрунтованої її підозри у вчиненні, зокрема й тяжкого злочину. Стверджує, що факт того, що ОСОБА_3 є шахтарем, та саме від професійного захворювання має третю групу інвалідності, наявність чисельних захворювань, а тому він потребує постійного медичного обстеження та лікування, має родину, позитивні характеристики з місця мешкання, на його утриманні перебуває престаріла матір ОСОБА_7, 1949 року народження.

Крім того, звертає увагу суду, що слідчим суддею взагалі не врахована обставина, що саме від дій ОСОБА_3,., ніякої майнової шкоди нікому не завдано, тяжких наслідків нікому не заподіяно., тому характеризуючи дані на підозрюваного - ніяк не можуть вказувати про його суспільну небезпеку для суспільства, а слідчий суддя, в свою чергу, передчасно застосувала найсуворіший запобіжний захід до ОСОБА_3, у зв'язку із чим, ухвала слідчого судді не може залишатися чинною, на його думку, та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Бойка М.Г., які повністю підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, застосувавши більш м'який запобіжний захід до підозрюваного, пояснення прокурора Калашнікової Т.І., яка просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, відмовивши у задоволенні апеляційних скарг, поданої стороною захисту, перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги захисника Бойка М.Г. та підозрюваного ОСОБА_3 та скасування ухвали слідчого судді з таких підстав.

Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, слідчий покладав установлені досудовим розслідуванням обставини, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також вказує про існування соціальних зв'язків підозрюваного за місцем проживання,також враховано вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення операції Об'єднаних сил, тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території непідконтрольній державними органами України.

Із оскаржуваного судового рішення убачається, що слідством було зібрано достатньо фактичних даних, на думку слідчого судді, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 (чотирьох) до 7 (семи) років.

Також, слідчий суддя враховувала факт доведення слідчим та прокурором у засіданні наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного злочину, зокрема наявність ризику про можливість підозрюваного ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Разом з тим, у ході аналізу матеріалів судового провадження, колегія суддів вважає, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 застосовувати у рамках даного кримінального провадження, з урахуванням його особи - буде недоцільним.

Кримінальний процесуальний закон, а саме ст.178 КПК України закріплює, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, зокрема й тяжкості покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей тощо.

Статтею ст.184 КПК регламентований зміст клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу до підозрюваного. Зокрема, за змістом вказаної норми закону, клопотання повинно містити короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність: виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу: виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Проаналізувавши клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_3, яке погоджене прокурором, колегія суддів вважає, що воно не повністю узгоджується із вимогами вказаної норми закону щодо його змісту. Так, слідчий зазначає правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.2 ст.303 КК України. Разом з тим, слідчий не долучив до клопотання матеріали, що підтверджували би наявність ризиків. Цього не довів прокурор в суді апеляційної інстанції.

Слід погодитись із доводами захисника Бойка М.Г. та підозрюваного ОСОБА_3, що слідчим взагалі не розглядалась можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших альтернативних запобіжних заходів, на що також неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу Європейських суд з прав людини (зокрема рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України».

За таких обставин, а також з урахуванням інших, конкретних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, віку підозрюваного, його характеризуючих даних, а саме відсутності судимостей, його незначну роль у скоєнні інкримінованого злочину, наявності постійного місця проживання та інвалідності 3 групи, стану здоров'я, знаходиться на утриманні матері похилого віку, з метою запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів уважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є необхідним, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. На думку колегії судів, можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Суд апеляційної інстанції, у ході застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3, вважає, що саме даний запобіжний захід слід застосувати до підозрюваного у певний період доби, що полягатиме у забороні підозрюваному залишати житло з 22-ї год. вечора до 07-ї год. ранку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, визначивши строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів.

Підозрюваний ОСОБА_3, як встановлено судом апеляційної інстанції, інвалід 3 групи, раніше не судимого, пенсіонер, фактично мешкаючого та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на даний час на його утриманні перебуває престаріла матір ОСОБА_7, 1949 року народження, якій необхідний догляд та матеріальна допомога, а тому підстав для утримання під вартою підозрюваного, колегія суддів не вбачає.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів уважає, що захисник підозрюваного ОСОБА_3 - Бойко М.Г. висновки слідчого судді спростував та його твердження про відсутність антисоціального способу життя його підзахисного, незважаючи на відсутність офіційного працевлаштування та відсутність суспільної небезпеки підозрюваного, колегія суддів уважає обґрунтованими.

З урахуванням численної практики Європейського суду з прав людини, тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою є недоцільним та таким, що порушує норми національного та міжнародного законодавства.

За наведених підстав колегія суддів вважає висновок слідчого судді щодо необхідності обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою таким, що не ґрунтується на положеннях закону, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України.

Колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає доцільним обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обмеживши право підозрюваного покидати місце мешкання з 22-00 год. до 07-00 год. та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника та підозрюваного в частині обрання більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваному ОСОБА_3 є обґрунтованими, тому їх апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника Бойка М.Г. та підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 14 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Лящука А.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Лящука А.Ю. про застосування відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1, заборонивши йому залишати житло з 22-00 години до 07-00 години та покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені п.п.1,2,3,4 ст. 194 КПК України, а саме:

1/ прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2/ не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3/ повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

4/ утримуватися від спілкування у будь-який спосіб із свідками у даному кримінальному провадженні.

Негайно звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з під варти в залі суду та зобов'язати його невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком 60 днів до 10 вересня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Торецький ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді