Постанова № 7566937, 15.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2010 р. справа № 2а-22480/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Козаченка А.В.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Таранова Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Горлівська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідачем була надана декларація про доходи, якою він задекларував отриманий у спадщину житловий будинок Ѕ частина та грошовий внесок.

Оподаткування доходу отриманого відповідачем проведено у відповідності зі ст. 13 п.13.2.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» по ставці визначеній п.7.2 ст. 7 для спадкоємця, що не є членом сімї першого ступеня споріднення по ставці 5% (1/2 житлового будинку та грошовий внесок успадкованого від дідуся 26233,00 грн. + 5181,49 грн. Х 5% = 1570,72 грн.).

Платіжне повідомлення про нараховану суму податку в розмірі 1570,72 грн. вручене відповідачу 30.04.2009р.

Відповідач в порушення п.5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами» не сплатив суму заборгованості в 30-денний термін.

З метою стягнення боргу відповідачу було направлено першу та другу податкові вимоги, але відповідач зазначену суму заборгованості до теперішнього часу не сплатив.

Просив стягнути з відповідача суму податкової заборгованості на користь держави в сумі 1570,72 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

За таких підстав суд відповідно до ст. 128 КАС України визнав можливим розглянути справу без участі відповідача та на підставі доказів наданих у справі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2008р. відповідач успадкував Ѕ частини квартири №3 в житловому будинку №16 по вул. Мусоргського м. Горлівки, а також згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.09.2008р. відповідач успадкував грошові внески, з усіма нарахованими відсотками, що зберігаються у філії Ощадного банку України №2864/079 м.Горлівки на рахунках №1822, №02435, №7403, №91551/1658, №91551/10445, №91551/752.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

На підставі отриманої від відповідача декларації про доходи за 2008 рік, якою він задекларував отримані у спадщину Ѕ частини квартири, вартістю 26233,00 грн., та грошовий внесок в сумі 5181,49 грн., позивачем прийняте податкове повідомлення №0001191740/0 від 08.04.2009р., яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1570,72 грн.

Оподаткування доходу отриманого відповідачем проведено у відповідності зі ст. 13 п.13.2.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» по ставці визначеній п.7.2 ст. 7 для спадкоємця, що не є членом сімї першого ступеня споріднення по ставці 5% (1/2 частини квартири та грошовий внесок успадкованих від дідуся, а саме: 26233,00 грн. + 5181,49 грн. Х 5% = 1570,72 грн.).

Зазначене податкове повідомлення було отримано відповідачем 30.04.2009р., про що свідчить його підпис на корінці вказаного податкового повідомлення, та оскаржене не було.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На виконання вимог ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” боржнику надіслані податкові вимоги №1/10 від 12.06.2009р. та №2/24 від 03.08.2009р.

Крім цього, позивачем 28.07.2009р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно відповідача внесено запис про заставу.

Таким чином, вжиті на виконання вимог Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” не сприяли погашенню податкової заборгованості.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.1. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Проте, суд вважає, що позивачем при здійснені розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб на підставі поданої позивачем декларації про доходи за 2008 рік невірно застосовані норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а також не враховано норми Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» та Закону України «Про державний внутрішній борг України», що підтверджується наступним.

У відповідності до п.п. 4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в річній податковій декларації.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державний внутрішній борг України» до складу боргових зобов'язань Уряду України включається також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнята на себе Україною, що відповідає сумі, яка на 01 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень.

Відповідно до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.

Статтею 5 вказаного закону встановлено, що Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.

На виконання ст. 5 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» установами Ощадбанку України проведено одноразову індексацію вкладів громадян і на проіндексовані суми, що обліковуються на позабалансовому рахунку Ощадбанку, видали вкладникам ощадні книжки, на підставі яких виникає право на отримання компенсаційних сум в майбутньому у разі перерахування коштів на кореспондентський рахунок Ощадбанку з Державного бюджету України.

За своєю суттю, компенсаційний рахунок це фактично оформлення права на отримання компенсації заощаджень громадян за певних умов. Однією з таких умов є фінансові можливості держави. Отже, на позабалансовому рахунку матеріально проіндексованої суми не існує, існує лише запис про розмір проіндексованої суми грошових коштів.

Таким чином, враховуючи норми ст. ст. 5, 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а також той факт, що суми грошових коштів, які зафіксовані в ощадних книжках, виписаних Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» матеріально не існують, тому суми на компенсаційних рахунках до отримання коштів з Державного бюджету України реальної вартості не мають, тому вкладами не являються.

Такої думки додержується і Європейський суд з прав людини, який в остаточному рішенні від 02 липня 2002 року по справі за заявою ОСОБА_3 та інших проти України зазначив, що кошти, які відповідають проіндексованій вартості вкладів належать до коштів Державного казначейства України, які держава виділяє на певних умовах.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що органи податкової служби при здійсненні розрахунку суми податку, нарахуванні податкового зобовязання з доходів фізичних осіб на підставі поданої відповідачем декларації про доходи за 2008 рік повинні були враховувати вимоги п.п. 4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість з податку з доходів фізичних осіб щодо отриманого відповідачем оподатковуваного доходу у вигляді спадщини Ѕ частини квартири, що складає 1311,65 гривень, тобто 5% від вартості успадкованого майна (26233,00 грн. Х 5% = 1311,65 грн.).

Крім цього, з огляду на вимоги п.п. 4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», суд вважає, що в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб щодо отриманого відповідачем оподатковуваного доходу у вигляді грошових внесків в Ощадному банку України м. Горлівки в сумі 5181,49 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь держави на р/р 33216800700020, код платежу 11010100, код ЄДРПОУ 34686448, МФО 834016, Банк ГУДКУ у Донецькій області, одержувач місцевий бюджет у Микитівському районі м.Горлівки, заборгованість з податку доходів фізичних осіб в сумі 1311,65 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19.01.2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Козаченко А.В.