Рішення № 75668582, 03.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1233/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2018 р.,

встановив:

26 червня 2018 до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі – відповідач, Сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2018 року, з урахуванням уточнення до адміністративного позову від 03 липня 2018 року просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.06.2018 року, прийняте 66 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про отримання у власність (безоплатно) земельну ділянку орієнтовною площею 0,066 га на території Щасливцевської сільської ради;

- зобов’язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1.

Ухвалою від 27.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 31 липня 2018 року на 11 год. 00 хв.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначила, що в лютому 2018 року вона подала клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки із земель державної або комунальної власності строком на 10 років, орієнтовною площею 0,066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області. 05 червня 2018 року 66 сесією 7 скликання Щасливцевської сільської ради було прийнято рішення №1058, яким відмовлено позивачу в задоволенні заяви в зв’язку з тим, що публічна кадастрова карта України не відображає земельні ділянки, які знаходяться в стадії оформлення. З посиланням на норми Земельного кодексу України обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2018 року та зобов'язання вчинити певну дію.

31 липня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання в порядку письмового провадження.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребуваних ухвалою суду документів та матеріалів не надав, письмового відзиву на адресу суд не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 06 липня 2018 року поштового відправлення №7302701190663.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).

Розглянувши надані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

24 травня 2018 року до Щасливцевської сільської ради надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,066 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради та детально позначена в графічних матеріалах із орієнтовними розмірами та бажаним фактичним місцем розташування, які додані до клопотання.

У відповідь Щасливцевська сільська рада рішенням 66 сесії 7 скликання №1058 від 05 червня 2018 «Про розгляд заяви» на підставі ст.ст.12,19,38,39,118,121 Земельного кодексу України відмовила ОСОБА_1 у задоволенні заяви у зв’язку з відсутністю вільної земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд на бажаному місці розташування, так як публічна кадастрова карта України не відображає земельні ділянки, які знаходяться в стадії оформлення.

Не погоджуючись з рішенням Сільської ради від 05 червня 2018 року №1058, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни … набувають право власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (п. «г» ч.1 ст. 121 ЗК України).

З огляду на це, позивач, яка є громадянкою України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки ОСОБА_1. ОСОБА_2 Автономної Республіки ОСОБА_1, Раді міністрів Автономної Республіки ОСОБА_1, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

З аналізу ч.7 ст. 118 ЗК України суд робить висновок, що законодавець визначив виключний перелік підстав за яких можлива відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Отже, підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у рішенні відповідача «Про розгляд заяви» від 05.06.2018 №1058, суд приходить до висновку про те, що вони законом не передбачені, а отже є незаконними.

Порушуючи ст. 3 Конституції України та визначені у ст. 4 Закону України «Про державну службу» принципи верховенства права (забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави), законності (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) працівники відповідача створили перешкоди позивачу на шляху реалізації права на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, право позивача порушено і підлягає захисту.

Відповідач ухилився від виконання своїх процесуальних обов’язків визначених КАС України, в частині надання витребуваних доказів, а також в частині наданні відзиву на адміністративний позов.

В даному випадку суд вважає, що поведінка відповідача дає підстави для застосування приписів ч.4 ст.159 КАС України.

Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).

Окремо суд звертає увагу, що в рішенні не зазначено жодної з передбачених ч.7 ст.118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З урахуванням викладеного рішення Щасливцевської сільської ради від 05 червня 2018 року №1058 «Про розгляд заяви» суперечить вимогам ЗК України, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 суд вважає, що її задоволення є передчасним.

Відповідач, фактично не розглянув клопотання позивача від 24 травня 2018 року та не виніс за результатами такого розгляду ні рішення про задоволення, ні мотивованої відмови.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).

Стосовно позиції суду направленої на зобов’язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

В даній справі відповідач має розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням приписів ст.118 ЗК України, проте дана стаття дає йому можливість обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 2 частини 4 якої у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість …Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).

З урахуванням даного рішення, в справі, що розглядається відповідач уникнув свого обов’язку щодо належного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому він же і повинен виправити свою бездіяльність, що цілком відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Конвенційний принцип “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (73000, м. Херсон, вул. Матроська, 40, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2018 року та зобов'язання вчинити певну дію – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення «Про розгляд заяви» від 05.06.2018 року №1058, прийняте 66 сесією Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) 7 скликання , яким відмовлено ОСОБА_1 (73000, м. Херсон, вул. Матроська, 40, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) в у задоволенні клопотання про отримання у власність (безоплатно) земельну ділянку орієнтовною площею 0,066 га на території Щасливцевської сільської ради на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (73000, м. Херсон, вул. Матроська, 40, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1, , з урахуванням правової оцінки, наданої в судовому рішенні та з дотриманням приписів ст.118 Земельного кодексу України.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (73000, м. Херсон, вул. Матроська, 40, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 6.2.1