Рішення № 75668293, 01.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 820/4777/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.04.2018 р. № 508 в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправним та скасування наказу задоволено та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправним та скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують права та інтереси позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибула, проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора 2 роти батальйону № 1 та має спеціальне звання лейтенант поліції.

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 20.02.2018 № 753 проведено службове розслідування щодо можливих неправомірних дій з боку інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшли звернення від гр. ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП в Харківській області ДПП.

В ході розгляду даного звернення лейтенантом поліції ОСОБА_7 встановлено, що в діях інспектора роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 2 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора роти № 6 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку в частині недотримання вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ № 1179 від 09.11.2016 та однострою поліцейських

Також комісія дійшла до висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_1 в ході розмови з гр. ОСОБА_6 поставилася до останнього упереджено, на його законну вимогу пред'явити службове посвідчення поліцейського не пред'явила документ, що супроводжувалося різкими висловлюваннями. При цьому, ОСОБА_1 поводилася не стримано та не ввічливо, звертаючись до особи на «ти», а також не контролювала свою поведінку.

Наказом від 20.04.2018 № 508 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у нетактовній поведінці лейтенанта поліції ОСОБА_1І під час спілкування з громадянином ОСОБА_6, порушенні вимог носіння однострою, а також непред'явленні службового посвідчення на вимогу громадянина ОСОБА_6, що є порушенням вимог пунктів 6, 7, 8 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1, 6, 7 пункту 3.1 Розділу II Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, частини 3 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, частини 3 статті 20 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 10 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, на підставі пункту 3 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” інспектору роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку від 20.03.2018 року щодо можливих неправомірних дій з боку інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача, звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Закон України “Про Національну поліцію” визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до статті 1 Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 7 Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Відповідно до ст. 18 Закону поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно ст. 19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п. 9 Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

Так, ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Частиною 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його не тяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем, 10.11.2017 близько 23 год. 30 хв. під час несення служби в нічну зміну в складі групи тактико-оперативного реагування спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_4, лейтенантом поліції ОСОБА_5 та лейтенантом поліції ОСОБА_3, рухаючись по вул. Миру в м. Харкові на службовому автомобілі RENAULT DUSTER, номерний знак 2153, був виявлений факт порушення ПДР, а саме: автомобіль OPEL OMEGA (номерний знак не зафіксовано) при здійсненні обгону службового автомобіля на якому рухався її екіпаж, не вказав сигнал повороту, у зв'язку з чим прийнято рішення про зупинення даного транспортного засобу.

На підставі наданих до справи письмових пояснень лейтенанта поліції ОСОБА_4, лейтенанта поліції ОСОБА_5 та лейтенанта поліції ОСОБА_3, судом встановлено, що після зупинки автомобіля OPEL OMEGA (номерний знак не зафіксовано) співробітники екіпажу ТОР представилися та роз'яснили водію причину зупинки автомобіля, а також повідомили останньому про необхідність пред'явлення наступних документів: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що водій відмовився, аргументуючи тим, що бажає ознайомитися з відеозаписом порушення.

В ході бесіди, водій не виконував вимоги передбачені п. 2.4 (а) ПДР, а також із салону автомобіля не виходив, спілкуючись з працівниками поліції через ледь відкрите вікно водійських дверей. При цьому, пасажир, який знаходився на передньому пасажирському сидінні, фіксував вказану розмову на мобільний телефон.

Під час судового розгляду було досліджено зміст відеоматеріалів з нагрудного відеореєстратору № 2243, який знаходився на форменому одязі інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5, на якому зафіксовано обставини події, які мали місце 10.11.2017 близько 23 год. 25 хв. за адресою: м. Харків, вул. Миру, 24, а саме: в період часу з 23 год. 29 хв. 50 сек. до 23 год. 30 хв. 41 сек. та відеозапису СD-диску, долученого до скарги гр. ОСОБА_6

Оглянувши зміст відеозапису, суд зазначає, що відеозйомка проводилася епізодично, в нічний час, не з початку зупинки транспортного засобу під керуванням гр. ОСОБА_6 та не до завершення спілкування з ним, а отже з наданих до суду відеоматеріалів не можливо встановити, відсутність нагрудного жетона на форменому одязі лейтенанта поліції ОСОБА_1

В судовому засіданні від 01.08.2018 року був допитаний в якості свідка лейтенант поліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який підтвердив наявність нагрудного жетона на форменому одязі лейтенанта поліції ОСОБА_1

Отже, суд приходить до висновку, що встановлені під час судового розслідування факти ґрунтуються лише тільки на поясненні ОСОБА_6 написаного в ході розгляду його звернення до Індустріального відділу поліції. Однак, ОСОБА_6 не був опитаний в ході службового розслідування.

Також суд звертає увагу на те, що 16.03.2018 року члени комісії та голова комісії підписали висновок службового розслідування (сторінка 9 висновку), однак на сторінці 1 висновку зазначена дата та місце його складання, а саме 20.03.2018 року, та дата затвердження висновку начальником Департаменту патрульної поліції 20.03.2018 року. Таким чином, комісія поставила підписи за три дні до дати складання висновку службового розслідування, що як наслідок ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість комісії.

Як вже зазначено судом, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ Украхни № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073, Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яким передбачено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення (абзац 2 пункту 6.3.6 Інструкції).

Як встановлено судом, пояснення про обставини зупинки транспортного засобу позивач надала 20.01.2018 за викликом працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП, тоді як службове розслідування тривало в період часу з 20.02.2018 року по 20.03.2018 року.

А отже суд звертає увагу і на те, що на письмових поясненнях позивача, що містяться в матеріалах справи на а.с. 35-36, а саме на першій сторінці пояснення (а.с. 35) старшим інспектором ВМПЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 проставлено дату 20.02.2018, що відповідає даті наказу про призначення службового розслідування виданий в м. Київі, проте, як вже встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи (друга сторінка пояснення ОСОБА_1, а.с. 36) пояснення позивач надавала саме 20.01.2018 року.

Пунктом 6.3.2 Інструкції № 230 передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

Проте, будь-яких інших пояснень в період проведення службового розслідування з 20.02.2018 року по 20.03.2018 року, ОСОБА_1 не надавала, пропозицій від відповідача щодо надання пояснень в цей період часу матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень під час проведення судового розслідування.

Таким чином, комісія при проведенні службового розслідування порушила вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 6.3.2 та абзацу 2 пункту 6.3.6 Інструкції № 230, що є недопустимим порушенням порядку проведення службового розслідування, а тому суд приходить до висновку, про незаконність службового розслідування.

Із суті пояснення ОСОБА_1 випливає, що їй було поставлено тільки запитання, щодо підстав зупинення транспортного засобу інших запитань, щодо можливих порушень форми одягу, нетактовної поведінки не ставились, тому позивач була позбавлена в ході службового розслідування захищати себе і надавати комісії свої пояснення.

Із наведено вбачаються суттєві порушення порядку проведення службового розслідування і як наслідок цим підтверджується необ'єктивність, недостовірність та упередженість комісії.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а відповідач належними доказами не довів факту законності та обґрунтованості прийнятого рішення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 508 від 20.04.2018 року в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: 62418, Харківська область, смт. Пісочин, в'їзд Набережний, 10, кв. 146) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 401086646, адреса: 03048, м. Київ, вул ОСОБА_9, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03 серпня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.