Рішення № 75667475, 03.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2295/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

визнання незаконними дій (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату №ФП-65778 від 23 березня 2018 року, оригінал якої знаходиться у пенсійному органі, по факту зменшення показника безстрокового загального розміру пенсії з 77 відсотків суми грошового забезпечення, який був обчислений під час призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у редакції чинній на дату призначення пенсії 05 листопада 1999 року і зафіксований у документі пенсійної справи ФП-65778 - розрахунок на пенсію за вислугу років від 05 листопада 1999 року за яким пенсія призначена за вислугу 29 років у розмірі 77 відсотків грошового забезпечення безстроково, таким що суперечить вимогам статті 13, частинам 1, 2, 4, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" з врахуванням правової позиції Верховного Суду України викладених у постановах від 10 грудня 2013 року №21-348а13, від 17 грудня 2013 року №21-445а13, від 01 липня 2014 року №21-244а14;

зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати рішення про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 з встановленням показника загального розміру пенсії 70 відсотків суми грошового забезпечення та прийняти нове рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії за вислугу років з встановленням показника загального розміру пенсії 77 відсотків суми грошового забезпечення за відповідною займаною посадою відповідно до інформації в документі пенсійної справи ФП-65778 - Розрахунок на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 від 05.11.1999, пенсія призначена за вислугу 29 років розміром 77 відсотків грошового забезпечення безстроково.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно при перерахунку пенсії зменшено відсоток обчислення з 77% на 70% грошового забезпечення. Вказує, що враховуючи вислугу років та дату звільнення - 1999 рік, пенсія була призначена та сплачувалася у розмірі 77% суми грошового забезпечення. Наявність права на отримання пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до 2018 року не заперечувалося. 01.05.2015 у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" були внесені зміни, що дозволили призначати пенсію в максимальному розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Разом з тим, дана норма стосується виключно призначення пенсій та не може застосовуватися при здійсненні перерахунку пенсії на підставі судового рішення. Чинне законодавство не містить положень про те, що розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону, що діють на дату, з якої переглядається її розмір, а тому в даній частині дії відповідача позивач вважає протиправними. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно звузило права позивача на отримання пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, незаконно здійснивши перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% нового грошового забезпечення, прирівняного до грошового забезпечення поліцейських /а.с. 5-8/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання /а.с. 2-3/.

17.07.2018 судом одержано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що відповідно до розрахунку пенсію позивачу перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення. При цьому, відповідачем враховано вимоги частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Наголошував, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої Полтавським ОВК, починаючи з 01.01.2016 /а.с. 36-37/.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.11.1999 отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-IV та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області. Пенсія призначена в розмірі 77% місячного грошового забезпечення /а.с. 12/.

Полтавський обласний військовий комісаріат на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" оформив та подав до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку вх. №1а від 27.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії /а.с. 29/.

У квітні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Полтавського ОВК з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 77% /а.с. 30/.

02.05.2018 та 18.05.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявами, у яких просив провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77% суми грошового забезпечення /а.с. 31, 32/.

Листом від 08.05.2018 №841/Г-03 відповідачем надано відповідь, згідно якої розмір пенсії визначається відповідно норм Закону, що діє на дату, з якої переглядається її розмір. Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення /а.с. 34/.

Не погодившись з такою відповіддю суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII /далі - Закон №2262-ХІІ/ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 95 процентів, до категорії 2, - 90 процентів.

З урахуванням вислуги 29 років ОСОБА_1 було встановлено основний розмір пенсії на рівні 77% грошового забезпечення, що підтверджено матеріалами справи /а.с. 25/ та не заперечується сторонами.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI /далі - Закон № 3668-VІ/, який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII /далі - Закон № 1166-VII/, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Тобто, вищевказаний Закон №3668-VI набрав чинності після призначення 05.11.1999 пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 77% розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

Отже, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 77% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 (номер рішення ЄДРСР 73194729).

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо /рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій/.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 70% грошового забезпечення.

Водночас, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати рішення про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 з встановленням показника загального розміру пенсії 70 відсотків суми грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки належним способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 70% грошового забезпечення.

Крім того, доказів прийняття рішення про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 з встановленням показника загального розміру пенсії 70 відсотків суми грошового забезпечення матеріали даної справи не містять.

Також, позивачем у прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права як зобов'язання прийняти нове рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії за вислугу років з встановленням показника загального розміру пенсії 77 відсотків суми грошового забезпечення.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Разом з тим, приймаючи до уваги вищенаведене суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою належного захисту прав позивача, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Полтавського ОВК з урахуванням 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За змістом наведених норм встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.

У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36003, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 70% грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36003, рнокпп НОМЕР_1) на підставі довідки Полтавського ОВК з урахуванням 77% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36003, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2