Рішення № 75667291, 03.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2618/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

позивач - ОСОБА_1 (особисто),

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65069, м. Одеса, вул. Кінноармійська, 57) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

З адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 10.05.2018 року №2069/Ф/99-99-13-2-03-14/1ПК, надану на звернення ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач 11.04.2018 звернулась до Державної фіскальної служби України за отриманням індивідуальної податкової консультації з питання: «Чи є в мене. ОСОБА_1, як у особи що є страхувальником та платником єдиного соціального внеску як фізична особа - підприємець, обов'язок додатково (повторно) сплачувати єдиний соціальний внесок як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокату)?»

10.05.2018 року відповідачем була надана індивідуальна податкова консультація, суть якої полягає у необхідності сплачувати єдиний внесок як адвокату за п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 незважаючи на те, що Позивач одночасно є платником єдиного податку як ФОП.

Позивач вважає, що викладені у наданій податковій консультації висновки відповідача не засновані на діючому законодавстві, а надана податкова консультація підлягає скасуванню як протиправний правовий акт індивідуальної дії.

30.05.2018 року, представником Відповідача було надано відзив на позов (а.с. 34-36). В обгрунтування відзиву зазначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами - підприємцями, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов'язкової звітності як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, а тому податкова консультація надана Позивачу у повному обсязі та на підставі діючого законодавства.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням до розгляду.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові

Представник відповідача, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі.

Інших заяв та клопотань до суду по суті справи не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, зареєстрована у ЄДР як фізична особа - підприємець з 05.04.2001 року. З 02.06.2003 року перебуває на обліку у ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області. З 01.01.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Позивач є платником єдиного податку за ставкою 5 відсотків (третя група) за кількома видами діяльності, основний - діяльність у сфері права (код 69.10), а також платником єдиного соціального внеску з 31.03.2003 року, реєстраційний № 11240 в Реєстрі страхувальників, що ведеться Державною фіскальною службою України.

Щодо Позивача у Реєстрі страхувальників наявна наступна інформація:

- Найменування або прізвище, ім’я, по батькові: ОСОБА_4

- Дата взяття на облік платника єдиного внеску: 2003-03-31

- Реєстраційний номер платника єдиного внеску: 11240

- Найменування контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку: ДПІ У СУВОРОВСЬКОМУ Р-НІ М.ОДЕСИ ГУ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛ

- Код КВЕД, по якому призначений клас ризику: Клас професійного ризику: 0

- Розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва *:

Також, судом встановлено , що Єдиний соціальний внесок Позивач сплачує відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) з суми, що визначає самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З 04.04.2018 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зараховано Позивача на облік як платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, а саме як фізичну особу, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвоката).

Позивач 11.04.2018 звернулась до Державної фіскальної служби України за отриманням індивідуальної податкової консультації з питання наявності, як у особи, що є страхувальником та платником єдиного соціального внеску як фізична особа - підприємець, обов'язку додатково (повторно) сплачувати єдиний соціальний внесок як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокату).

10.05.2018 року відповідачем була надана індивідуальна податкова консультація, суть якої полягає у необхідності сплачувати єдиний внесок як адвокату за п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись із наданою податковою консультацією Відповідача, Позивач звернулась із даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Визначення поняття самозайнятої особи міститься у п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно з яким, самозайнята особа-платник податку, який є фізичною особою підприємцем, або проводить незалежну професійну діяльність. Незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема, адвокатів, тобто діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності. Адвокатська діяльність не передбачена податковим законодавством як така, що не може здійснюватись особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, особа, яка перебуває на обліку в контролюючому органі як фізична особа- підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Законом № 2464).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є обов’язковим платежем.

Згідно з підпунктом 10 пункту 1 ст. 1 Закону № 2464, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть у часть у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону N 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону N 2464, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, в пункті 5 частини першої статті 4 Закону N 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначені особи формують та подають до органів доходів ї зборів звітність один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Пунктом 12 розділу IV Порядку передбачено, що такі особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Враховуючи зазначене, в разі перебування на обліку фізичної особи-підприємця та наступного взяття на облік цієї особи, як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не звільняється від сплати єдиного внеску та подання обов'язкової звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки дохід такої особи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Також, суд зазначає, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Враховуючи зазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що податкова консультація відповідає вимогам податкового законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-9, 77, 90, 143,242 - 246, 250-251 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (65069, м. Одеса, вул. Кінноармійська, 57) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 03 серпня 2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.