Рішення № 75666773, 30.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1739/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Головного управління ДФС у Львівській області, представник – не з’явивисядо ОСОБА_1, представник – не з’явивисяпро стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.10.2015 року № НОМЕР_1, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, що йому не було відомо про те, що у вересні 2015 року ДПІ у Личаківському районі проводила щодо нього перевірку, жодних податкових вимог чи інших повідомлень з ДПІ не отримував. У акті перевірки відсутні підписи відповідача. Відповідач зазначає, що позивачем невірно трактовано ст. 164.2.17 «д», в якій вказано, що оподатковується основна сума боргу (кредиту) прощеного кредитором. Об’єктом оподаткування в даному випадку може бути сума прощеного боргу в розмірі 47332,00 грн.

В банку про необхідність сплати податків відповідачу не пояснили, а податкова інспекція в 2014 році також не інформувала про фінансові заборгованості. В 2015 році позивач без відома відповідача провів перевірку, не повідомили про виставлену податкову вимогу, нараховані санкції.

Ухвалою судді від 23.04.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою судді від 22.06.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 16.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

23.09.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт № 305/17-02/НОМЕР_2.

16.10.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017691702, в якому сума грошового зобов’язання визначена на підставі акта перевірки від 23.09.2015 року складає 39828,71 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування.

19.11.2015 року відповідачем виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 5561-23, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 18.11.2015 року становить: 37638,71 грн. у тому числі за основні платежі: 29128,97 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 8509,74 грн. пеня: 0,00 грн.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога та податкові повідомлення-рішення оскаржувались, в справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов’язання є узгодженими.

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за №5561-23 від 19.11.2015, що підтверджується копією квитанції ЛД УДППЗ «Укрпошта», яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Судом враховуються аргументи зазначені позивачем, оскільки заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 37638,71 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Головного управління ДФС у Львівській області, станом на 20.02.2018 року, обліковується заборгованість за платежем – податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню

Твердження відповідача про те, що йому не було відомо про перевірку, а також що він не отримував жодних податкових вимог з ДПІ, не обґрунтовують заперечень відповідача проти позову зазначених у відзиві, оскільки позивачем надсилалася податкова вимога від 19.11.2015 № 5561-23 на адресу відповідача. Крім цього, наявна заборгованість виникла по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, а відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37638,71 грн., підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. Львів, вул. Ш.Руставелі, 1/43) про стягнення податкового боргу - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. Львів, вул. Ш.Руставелі, 1/43) в користь Державного бюджету України податковий борг за платежем – податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування в сумі 37638,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 02.08.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.