Ухвала суду № 75666119, 30.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

30 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/229/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Роман М.С.

представник відповідача - не з'явився;

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Коритнянської сільської ради, де третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Коритнянської сільської ради , третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, якою просив суд визнати поважними причини пропуску прокурором строку звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право, визнати незаконним та скасувати рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11.08.2015 за № 573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» площею 0,12 га вартістю 77 148 грн.

В ході судового розгляду даної адміністративної справи представником третьої особи подано клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подані сторонами докази та подане представником третьої особи клопотання, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

У відповідності до статті 99 частини 2 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до суду), встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до статті 122 частин 2 абз.2 КАС України (у редакції, від 15.12.2017 року) встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку про необхідність залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку з тим, що такий подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та не заперечувалось позивачем, що 21 вересня 2016 року, керівником Ужгородської місцевої прокуратури в порядку цивільного судочинства подано позовну заяву в інтересах держави до Коритнянської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення № 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11 серпня 2015 року за № 573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2017 року дана позовна заява була залишена без руху у зв'язку із невідповідністю такої вимогам ст. 119 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків у вказаній ухвалі суду. Ухвалою вищевказаного суду від 20 січня 2017 року дана позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку із неусуненням недоліків позовної заяви, яка була залишена без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, та враховуючи строк звернення до суду, що діяв на момент звернення у 2016 році, а саме 6 місяців, та характер спірних відносин, позивачем такий був пропущений ще при звернені до Ужгородського міськрайонного суду, оскільки про існування спірного рішення позивачу було відомо 11.08.2015 року, а з позовом в порядку цивільного судочинства позивач звернувся лише 21.09.2016 року, тобто із пропуском строку.

Щодо поважності причин пропуску такого з підстав звернення до Ужгородського міськрайонного суду, то суд вважає посилання позивача безпідставними та відхиляє такі, оскільки позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку із неусуненням позивачем недоліків, які були зазначені в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 11.01.2017 року, а не неналежністю розгляду даної адміністративної справи в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/575/17, прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності відповідного клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14, від 25.03.2015 у справі № 11/163/2011/5003, від 22.03.2017 у справі № 5004/2115/11, від 07.06.2017 у справі № 910/27025/14 тощо.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі № 6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Виходячи з наведеного, правова позиція представника прокуратури зі спірних питань - є помилковою, наведені ним доводи та надані на їх підтвердження докази не спростовують вищенаведені висновки суду. При посиланні представника прокуратури на те, що поважність пропуску прокуратурою строку звернення до суду визнана судом відкриттям провадження у цій справі, ним не враховано положення ч. 4 ст. 123 КАС України та те, що вищенаведені обставини встановлені судом з наданих письмових доказів на підтвердження пропуску строку звернення до суду із даним позовом представником третьої особи. Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заперечень проти заявленого клопотання суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Зважаючи на вищевикладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконливого висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого.

Відповідно до статті 100 КАС України (у редакції, що діяв на час звернення позивача до суду), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до статті 123 КАС України (у чинній редакції), встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали та норми вищевикладених статей КАС України, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними, а клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 122,123, 240, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Коритнянської сільської ради, де третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.08.2018 року.

СуддяМ.М. Луцович