Ухвала суду № 75663756, 31.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6449/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія ст. 176 КПК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Бережної С.В.,

суддів: Шевченко В.В.., Кіянової С.В.,

з участю секретаря: Гончарука С.С.,

прокурора: Клименка М.В.,

захисника: Крижанівського В.П.

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Крижанівського В.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 09 липня 2018 року про продовження строку тримання під вартою, -

в с т а н о в и л а:

06.07.2018 року старший слідчий СУ ГУ НП в Житомирській області майор поліції Савчук С.О. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира із вищезазначеним клопотанням, мотивуючи тим, що слідчим управлінням ГУ НП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000083, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 4.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.14, ч.3 ст.187, ч.5 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_3 підозрюється в тому, що у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах він, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійних нападів на осіб - підприємців, що проживають на території Київської, Житомирської та інших областей Держави України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, здійснили ряд підготовчих дій, спрямованих на подальше вчинення розбійного нападу, при наступних обставинах.

Так, 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_9, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи групою осіб, спільно з ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, на автомобілях марки «Reno megan», темно-сірого кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3, «Skoda Octovia», чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та «Toyota Prado», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, прибули до заздалегідь підшуканого ними вищевказаного приватного будинку, у якому проживав потенційний потерпілий ОСОБА_9, який, як їм було достовірно відомо, мав у власності цінності у особливо великих розмірах, що становили інтерес для останніх, тобто до місця заздалегідь запланованого скоєння злочину, з метою заволодіння майном у особливо великих розмірах.

У цей же день, час місці та обставинах, тобто 14.05.2018 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_11, та ОСОБА_8 проникли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та не виявити за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9, таємно викрали з указаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1 000 000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на указану суму.

Підозру про вчинення даного кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.14, ч.3 ст.187 КК України ОСОБА_3 повідомлено 25 травня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 09 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою на 60 діб, тобто з 08 години 40 хвилин 11.09.2018 року. Визначено розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України в сумі 528600 гривень. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 покласти такі обов'язки: Прибувати до слідчого в провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. Здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд з території України. У різі не виконання вказаних вище обов'язків застава буде звернена в дохід держави.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взятті під варту. У випадку, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_3 інший запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, то обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 із забороною залишати помешкання з 22 години вечора до 7 годин ранку наступного дня. Посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права; неповним з'ясуванням обставин, що мають значення по справі; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав доведеними; невідповідності висновків суду обставинам справи. Вказує, що в матеріалах кримінального провадження як не були так і на даний час відсутні будь-які прямі докази які б вказували на вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину. Підозра базується лише на вигаданих припущеннях сторони обвинувачення. Наразі відносно ОСОБА_3 відсутні будь-які прямі докази вчинення інкримінованого йому злочину, а всі доводи слідства базуються лише на припущеннях, відповідно відсутні будь-які підстави для обрання запобіжного заходу, а тим паче у вигляді тримання під вартою. Суддею при оцінці всіх доводів не було враховано надані стороною докази та обставини щодо ОСОБА_3 Міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність родини, дитини на утриманні;відсутність судимостей;наявність місця постійного проживання;вік;здоровий спосіб життя;досягнень у роботі, статусу учасника бойових дій в АТО, наявність захворювань та груп інвалідності.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали свою апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, та вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин: підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити:1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно ж ч. 5 зазначеної норми, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч. 3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

На думку колегії суддів, як слідчим при зверненні з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, так і слідчим суддею при вирішенні вказаного клопотання зазначених вимог закону було дотримано.

Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді даного клопотання були саме обставини, передбачені ч.3 ст. 199 КПК України, тобто обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження.

Строк досудового розслідування було продовжено до 14.09.2018 року, та виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 При цьому в клопотанні слідчого змістовно та повно викладено ті дії, які необхідно вчинити для закінчення досудового слідства, які було розглянуто слідчим суддею.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому під загрозою покарання підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати незаконно на потерпілого або свідків. Крім того, згідно даних, що характеризують особу підозрюваного, встановлених в ході розгляду клопотання, ОСОБА_3 є жителем м. Києва, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, учасник бойових дій, однак як вбачається з матеріалів провадження вказані обставини і наявні соціальні зв'язки не можуть вважатись для підозрюваного стримуючими факторами від вчинення навіть кримінальних правопорушень, а тому при застосуванні до нього менш суворого запобіжного заходу не виключається можливість порушення ним відповідних зобов'язань, які покладаються у такому випадку. Підозрюваний ОСОБА_3 хоча і зареєстрований та проживає на території м. Києва, проте може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він, як особа, яка притягується до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин не може не усвідомлювати можливості засудження його на певний строк покарання та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що негативно відобразиться на його стосунках в родині та суспільстві.

З огляду на викладене докази та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, і прокурор в судовому засіданні, дали слідчому судді достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому слідчий суддя з урахування даних обставин провадження правильно прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам, зазначеним ст.177 КПК України та виконанню ним процесуальних обов'язків та продовжив строк тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що відсутні будь-які докази вчинення підозрюваним злочину, а всі доводи базуються на припущеннях, та те, що сторона обвинувачення не підтвердила належними доказами тверджень щодо наявності перелічених ризиків є безпідставними та з огляду на стадію досудового розслідування уримінального провадження є передчасними..

Твердження захисника про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано таких обставин: як міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його постійного проживання, наявність родини, дитини на утриманні, відсутність судимостей, наявність місця постійного проживання, вік, здоровий спосіб життя, досягнень у роботі, статусу учасника бойових дій в АТО, наявність захворювань та груп інвалідності є безпідставними та не можуть бути в даному випадку враховуючи інші обставини провадження безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу зокрема у вигляді домашнього арешту і не впливають на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

На час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у слідчого судді існували усі підстави для задоволення вказаного клопотання.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів.

Як вбачачється з матеріалів провадження оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 09.07.2018 року і в ній, зазначив про продовження строку тримання під вартою на 60 діб , слідчим суддею помилково було зазначено « тобто з 08 години 40 хвилин 11.09.2018 року», хоча строк продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 не може бути довшим ніж до 06 вересня 2018 року включно.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 на строк 60 діб тобто до 08 години 40 хвилин 06.09.2018 року (включно) з визначенням розміру застави у відповідності до положень п.3 ч.5 ст. 182 КПК України та покладанням на підозрбюваного обов'язків у разі внесення застави, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України .

При цьому слід зазначити, що звертаючи увагу та стан здоров'я підозрюваного , захисником не надано даних про те, що він, враховуючи його захворювання, не може утримуватися в умовах попереднього ув'язнення.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне з урахуванням таких заяв підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника щодо стану здоров'я підозрюваного, який є інвалідом та у зв'язку з триманням під вартою має труднощі з отриманням відповідних медичних висновків для продовження інвалідності, на підставі ч.1 ст.206 КПК України, доручити прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду в даному кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області провести перевірку заяв підозрюваного ОСОБА_3 щодо ненадання йому медичної допомоги під час перебування в ДУ Житомирська УВП №8.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407,422 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Крижанівського Володимира Петровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 09 липня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. та продовжено підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 вересня 2018 року (включно) до 08 год. 40 хв.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Апеляційний суд Житомирської області, код одержувача: 02891440, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок: 37310015000907).

3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі ч.1 ст.206 КПК України доручити прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду в даному кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області провести перевірку заяв підозрюваного ОСОБА_3 щодо ненадання йому медичної допомоги під час перебування в ДУ Житомирська УВП №8.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: