Ухвала суду № 75661320, 03.08.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

03.08.2018 р. Справа № 914/1353/16

Суддя господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», м. Львів, в особі ліквідатора ОСОБА_1, м. Львів, до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства «Мегабанк», м. Харків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м. Львів, ОСОБА_2 акціонерного товариства «Банк «Форум», м. Київ, Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, м. Львів, Приватного підприємства «Львівдах», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, ОСОБА_3, м. Львів, ОСОБА_4, м Львів; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Елітон-2011», м. Дергачі, Харківська область, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м. Харків

про: витребування майна із чужого незаконного володіння

у межах справи про банкрутство № 914/1353/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 - ОСОБА_3”, м. Львів

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 - ОСОБА_3” (вул. Литвиненка, 3, м. Львів, 79034, ідентифікаційний код 13835841)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», м. Львів, в особі ліквідатора ОСОБА_1, м. Львів, звернулося до господарського суду Львівської області до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Мегабанк», м. Харків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс», м. Львів, ОСОБА_2 акціонерного товариства «Банк «Форум», м. Київ, Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, м. Львів, Приватного підприємства «Львівдах», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, ОСОБА_3, м. Львів, ОСОБА_4, м Львів; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Елітон-2011», м. Дергачі, Харківська область, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м. Харків, про витребування майна із чужого незаконного володіння, що знаходиться за адресою: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, а саме: нежитлове приміщення 47,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10057646101; нежитлове приміщення площею 286,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10049746101; нежитлові приміщення площею 322,3 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10037646101; нежитлові приміщення загальною площею - 508, 35 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10025846101; нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв.м.; приміщення 1-го поверху площею 464,6 кв.м., загальною площею 723, 5 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10010646101.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його пов-новажень, визначених Податковим кодексом України.

Вказане положення кореспондується з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI, що набрав чинності 19.01.2013 р.) згідно з вимогами якого суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що системний аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави дійти висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів. За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (така правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 р. у справі № 908/4804/14).

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку щодо призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження у межах справи про банкрутство № 914/1353/16.

Також позивач просить суд відстрочити сплату судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. за № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач зазначає, що в нього відсутні кошти для сплати судового збору в необхідному розмірі, оскільки товариство перебуває у справі про банкрутство, судом введено ліквідаційну процедуру, а в подальшому кошти будуть отримані від продажу майна, який здійснюватиметься у відповідності до ст. 44 Закону про банкрутство.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Крім того, ліквідатором до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову з проханням вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на об’єкти нерухомого майна та заборонити всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, а саме: нежитлове приміщення площею 47,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10057646101; нежитлове приміщення площею 286,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10049746101; нежитлові приміщення площею 322,3 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10037646101; нежитлові приміщення загальною площею - 508,35 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10025846101; нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв.м.; приміщення 1-го поверху площею 464,6 кв.м., загальною площею 723,5 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10010646101.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначає позивач, 31.12.2011 р. відбулися прилюдні торги з реалізації предметів іпотеки, які перебували у власності банкрута. Право власності на дані приміщення за результатами проведених торгів було зареєстровано за ПП «Елітон-2011», яке передало дані спірні приміщення в іпотеку ПАТ «Мегабанк» згідно договору про внесення змін до іпотечного договору від 30.01.2012 р. за № 5240 та договору іпотеки від 30.01.2012 р. за № 252, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. у справі № 5015/537/12 визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить позивачу. 12.02.2016 р. зареєстровано право власності на дані приміщення за ПАТ «Мегабанк» приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Заявник зазначив, що відповідач може відчужити нерухоме майно на користь третіх осіб, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову у межах справи про банкрутство та в подальшому продаж такого майна у процедурі банкрутства ТзОВ «Мальви-Маркет».

Позивач зазначає, що відповідач вчинив ряд незаконних реєстраційних дій в частині продажу майна, отримання майна в іпотеку від ПП «Елітон-2011», внесення змін до даних договорів, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційними довідками, хоча відповідач знав про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації спірного нерухомого майна банкрута.

Ліквідатор банкрута просить суд, з метою уникнення подальших реєстраційних дій задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди боржнику.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, на основі наведених обґрунтувань та наданих доказів, дослідивши подану заяву, з метою недопущення можливості вчинення неправомірних дій та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вбачає за необхідне задовольнити заяву ліквідатора банкрута про забезпечення позову повністю та вважає за доцільне вжити заходи забезпечення заяви у вигляді накладення арешту на об’єкти спірного нерухомого майна та заборони всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів такого нерухомого майна.

Також позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову до прийняття судового рішення у справі з аналогічних причин, що й наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання самого позову.

Зважаючи на те, що судом визнана підставність та обгрунтованість згаданого вище клопотання, суд вважає за доцільне задовольнити й дане клопотання з наведених судом вище причин.

Зважаючи на те, що суддя Артимович В.М. перебував у відпустці 02.08.2018 р., датою складення ухвали є 03.08.2018 р.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 20, 136-140, 144, 162, 164, 176, 234, 235 Господарського про-цесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву прийняти до розгляду в межах справи про банкрутство № 914/1353/16 та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного про-вадження в межах справи про банкрутство № 914/1353/16.

3. Підготовче засідання призначити на 12.09.18 р. об 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду (м. Львів, вул. Личаківська, 128).

4. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову задовольнити. Відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_3 - ОСОБА_3” (вул. Литвиненка, 3, м. Львів, 79034, ідентифікаційний код 13835841) про забезпечення позову задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на вказані нижче об’єкти нерухомого майна та заборонити всім державним реєстраторам та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, а саме:

нежитлове приміщення площею 47,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15301717; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10057646101;

нежитлове приміщення площею 286,7 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3465117; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10049746101;

нежитлові приміщення площею 322,3 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2055678; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10037646101;

нежитлові приміщення загальною площею - 508,35 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464641; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10025846101;

нежитлові приміщення підвалу площею 258,9 кв.м.; приміщення 1-го поверху площею 464,6 кв.м., загальною площею 723,5 кв.м., номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3464938; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10010646101.

Ця ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття, тобто з 03.08.2018 р. та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її прийняття.

Строк пред'явлення даної ухвали господарського суду Львівської області до виконання становить три роки.

Стягувачем у виконавчому проваджені за ухвалою господарського суду Львівської області від 03.08.2018 у справі № 914/1353/16 є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (вул. Литвиненка, 3, м. Львів, 79034, ідентифікаційний код 13835841) в особі ліквідатора ОСОБА_1 (79060, м. Львів, вул. Пулюя, 21/42, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Боржником у виконавчому проваджені за ухвалою господарського суду Львівської області від 03.08.2018 у справі № 914/1353/16 є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 30, ідентифікаційний код 09804119).

6. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову задовольнити. Відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

7. Встановити відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

8. Відзив на позовну заяву та докази направлення його іншим учасникам справи, мають бути в зазначений термін надіслані на адресу суду або подані через канцелярію суду.

9. Встановити позивачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, для подання відповіді на відзив.

10. Зобов’язати позивача у випадку подання відповіді на відзив до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами відповідачу. Докази надіслання надати суду.

11. Встановити відповідачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення.

12. Зобов’язати відповідача у випадку подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, не пізніше наступного дня надіслати його позивачу. Докази надіслання надати суду.

13. Позивачу надати: оригінали додатків долучених до позовної заяви - для огляду; явку представника в судове засідання – визнати обов’язковою.

14. Відповідачу: явку представника в судове засідання – визнати обов’язковою.

15. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.

16. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

17. Роз’яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.