Рішення № 75661128, 11.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. Справа № 911/3244/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп"

3. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

про визнання недійсними розпорядження, державного акту про право власності на земельну ділянку, договору та витребування земельної ділянки

за участю представників:

від прокуратури: Шиленко М.В. (посвідчення №029582 від 13.10.2014)

від відповідача 3: Путієнко Є.В. (довіреність №010-00/3572 від 19.08.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.11.2017 до господарського суду Київської області звернувся керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі-позивач) з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА/відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (далі - ТОВ "Лайт Трейдінг Груп"/відповідач 2), Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ Укрексімбанк/відповідач 3) про:

- визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9955 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

- визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 від 18.09.2008, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

- визнання недійсним договору іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" в частині щодо передачі в іпотеку земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

- витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району.

Ухвалою господарського суду київської області від 08.11.2017 порушено провадження в справі №911/3244/17, залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та призначено розгляд справи на 27.11.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017 розгляд справи відкладено на 11.12.2017.

11.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач 3 просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.12.2017 у справі №911/3244/17 призначено судову земельно-технічну експертизу, зупинено провадження до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

Супровідним листом господарського суду Київської області від 26.12.2017 матеріали зазначеної справи, на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 11.12.2017 про призначення судової експертизи, направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

29.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №911/3244/17, лист №238/18-41 від 25.01.2018 та клопотання експерта про надання додаткових відомостей, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 12, 181 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини не доцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2018 поновлено провадження у справі №911/3244/17, постановлено розглядати відповідну справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2018, а також витребувано від сторін документи згідно клопотання експерта.

19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Бориспільської місцевої прокуратури надійшли пояснення стосовно недоцільності проведення судової земельно-технічної експертизи у даній справі.

23.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшли, зокрема, координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

Ухвалами господарського суду Київської області від 27.02.2018, 12.03.2018 та 26.03.2018, у зв'язку з неможливістю вирішення передбачених ст. 182 ГПК України питань у вказаних підготовчих засіданнях, останні відкладались на 12.03.2018, 26.03.2018 та 02.04.2018 відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2018 закрито підготовче провадження у справі №911/3244/17 та призначено її до судового розгляду по суті на 16.04.2018, а також повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.2018.

25.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи у даній справі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 21.05.2018, 29.05.2018 та 04.06.2018 оголошувалась перерву в судових засіданнях до 29.05.2018, 04.06.2018 та 11.06.2018 відповідно.

Водночас, 21.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшли пояснення стосовно відсутності необхідності призначення і проведення судової експертизи у даній справі з огляду на наявність у справі усіх необхідних доказів для встановлення та підтвердження викладених у позові обставин.

До того ж, 21.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Бориспільської районної державної адміністрації Київської області надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач 1 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю, у тому числі із підстав спливу строків позовної давності, про що власне у відповідному відзиві і заявлено.

У судове засідання 11.06.2018 представники позивача, відповідачів 1, 2 та третіх осіб не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд спору у даній справі відповідні учасники справи були повідомлені судом належним чином.

Так, зокрема, усі процесуальні документи у даній справі судом надсилались на юридичну адресу відповідача 2 згідно наявних в ЄДР відомостей: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, у той час як відомостей щодо іншої адреси відповідач не повідомив. Відповідно надіслана відповідачу 2 кореспонденція була повернута до суду органом поштового зв'язку з причин «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України та неявку в судове засідання повідомлених належним чином про розгляд справи учасників справи, без повідомлення причин їх неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи у судовому засіданні 11.06.2018 за відсутності Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської РДА Київської області, ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У судовому засіданні 12.03.2018, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області» №5041 від 25.07.2008, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо введення у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- надано гр. ОСОБА_2 земельну ділянки площею 1,9955 га за рахунок земель державної власності на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- земельну ділянку, зазначену у п. 2, залишено у категорії земель сільськогосподарського призначення (далі - спірне розпорядження/ розпорядження №5041 від 25.07.2008).

18.09.2008 на підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку зі кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 1,9955 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (далі - спірна земельна ділянка).

Як зауважив прокурор, згідно наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. інформації встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №5437 від 19.11.2009 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, про що на державному акті серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку проставлено відмітка про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_3

Надалі, 10.12.2009 між ОСОБА_3 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт трейдінг груп» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого:

- продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв у власність та зобов'язався оплатити земельну ділянку площею 1,9955 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить продавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.09.2008, розпорядження Бориспільської райдержадміністрації №5041 від 25.07.2008.

- відповідно до відмітки на державному акті на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку перейшло до продавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.11.2009 за реєстровим №5437 та зареєстровано у поземельній книзі 04.12.2009 за реєстровим №938030020209001 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі.

Копії вказаних вище розпорядження, акту та договору наявні в матеріалах справи.

Крім того, прокурор зазначив, що 05.01.2007 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", як іпотекодержателем, та ТОВ «Лайт трейдінг груп», як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір №151409Z73, згідно умов п. 1.1. якого іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №15107К13 від 13.02.2007 з урахуванням договорів переведення боргу від 21.12.2009, укладеного між ДП „Мілкіленд-Україна", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 21.12.2009, укладеного між ДП „Край Проперті", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 21.12.2009, укладеного між ТОВ „Банкомзв'язок", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 05.01.2010, укладеного між ТОВ „Регіональна енергетична компанія 1", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 05.01.2010, укладеного між ТОВ „Бізнес-Парк 3000", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 05.01.2010, укладеного між ТОВ „Євробудком", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 05.01.2010, укладеного між ТОВ „Київоблбуд-1", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, від 05.01.2010, укладеного між ТОВ „Логістик-Сервіс 1", ТОВ „Алта Проперті" та іпотекодержателем, між іпотекодержателем та ТОВ „Алта Проперті", відповідно до якого боржнику відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 294 216 341, 80 грн. та 34 193 393, 56 доларів США строком погашення до 31.12.2014 (далі - іпотечний договір).

Згідно підпункту 1.3.2. пункту 1.3. зазначеного іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка, площею 1,9955 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить ТОВ «Лайт трейдінг груп» на праві власності та розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Головурівська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, заставною вартістю 3 448 220,00 грн. 05.01.2010 зазначений договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. М. та зареєстровано в реєстрі за №8.

В подальшому, 03.02.2010 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ «Лайт трейдінг груп» було укладено договір про внесення змін №151409Z73-1 до іпотечного договору №151409Z73 від 05.01.2010, який відповідно 03.02.2010 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. М. та зареєстровано в реєстрі за №612.

Копії вищенавдених іпотечного договору та договору про внесення змін до нього наявні в матерілах справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор просить суд, зокрема, визнати недійсними розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008 та виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.09.2008.

В обґрунтування відповідних позовних вимог прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на водну поверхню та острови в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро.

В підтвердження обставин накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду прокурор посилається на інформацію, надану КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру згідно листа №01-01/445 від 04.08.2017 разом зі схемами накладення, зокрема, спірної земельною ділянки на землі водного фонду станом на 1997, 2008 та 2016 роки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, прокурор вважає, що відповідачем 1 при прийнятті спірного розпорядження порушено вимоги Земельного кодексу України, оскільки відповідним нормативно-правовим актом не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства, у тому числі і з метою розорювання, садівництва та городництва.

Поряд з тим, в обґрунтування незаконності спірного розпорядження прокурор зауважив, що за приписами ст. 122 ЗК України органом, наділеним повноваженнями щодо розпорядження землями водного фонду на території Бориспільського району, є Київська обласна державна адміністрація, а тому Бориспільська районна державна адміністрація при прийнятті спірного розпорядження змінила цільове призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення, не маючи повноважень на розпорядження вказаною землею.

Крім того, в обґрунтування незаконності прийнятого відповідачем 1 розпорядження прокурор зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язкову державну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки не проходив.

Таким чином, у зв'язку з наведеним вище, прокурор вважає, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008 прийняте в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 7, 30 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 20, 59, 85, 122 Земельного кодексу України, а відтак, зокрема, просить суд визнати недійсними вказане розпорядження та виданий на його підставі державний акт серії НОМЕР_1 від 18.09.2008.

Звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації прокурор обґрунтовує тим, що оскаржуваним розпорядженням порушено інтереси держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, як власника та розпорядника земельних ділянок водного фонду, адже з державної власності протиправно вибула земельна ділянка водного фонду, у той час як позивачем не вжито заходів реагування на відповідні порушення шляхом звернення до суду з метою відновлення порушених прав держави.

Заперечуючи проти позову, Бориспільська районна державна адміністрація Київської області вказала, що розпорядження №5041 від 25.07.2008, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,9955 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району, прийняте відповідно до законодавства України та з врахуванням позитивного висновку державної землевпорядної експертизи від 09.07.2008 №4-586е, а прокурором, на думку відповідача 1, не доведено належними та допустимими доказами зворотного.

Крім того, посилаючись на те, що спірне розпорядження було видано 25.07.2008 та є публічною інформацією, а до суду із відповідним позовом прокурор звернувся у 2018 році, відповідач 1 посилається на спив строку позовної давності, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження з огляду на пропуск строку позовної давності, а відтак і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У викладених на позов прокурора запереченнях відповідач 3 просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що прокурором не доведено та не обґрунтовано, які саме права і законні інтереси позивача порушено АТ «Укрексімбанк» при укладенні іпотечного договору, оскільки забезпечена спірною земельною ділянкою заборгованість боржником не сплачена, а її наявність, як і право відповідача 3 звернути стягнення на спірну земельну ділянку в рахунок її погашення, підтверджена судовим рішенням у справі 14/009-12, у той час як правомірність укладення іпотечного договору, у тому числі і наявність права власності на земельну ділянку у іпотекодавця, перевірено та підтверджено нотаріусом при посвідченні відповідного правочину.

Заслухавши заключне слово прокурора та відповідача 3, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до положень статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 116, 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного розпорядження) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як слідує зі змісту спірного розпорядження, вказаний акт був прийнятий відповідачем 1, зокрема, в порядку ст. 118 ЗК України з метою надання громадянину у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

З огляду вищенаведеного, оскільки відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства безоплатне надання земель державної власності у приватну власність відносилось до компетенції, зокрема, районних міських державних адміністрацій, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів прокурора стосовно перевищення відповідачем 1 повноважень при винесенні спірного розпорядження.

Посилання ж прокурора на ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 118 та ч.ч. 3, 4 ст. 122 ЗК України, як на підставу наявності у Київської обласної державної адміністрації повноважень стосовно надання у приватну власність спірної земельної ділянки, визнаються неспроможними, адже вищевказаними нормами, у редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження, визначено компетенцію як обласних, так і районних державних адміністрацій, а викладених у позові положень відповідні норми закону не містили.

В силу приписів статей 18, 19 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного розпорядження) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема: землі сільськогосподарського призначення; землі водного фонду.

Так, згідно зі ст. ст. 22, 59, 84 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 20 ЗК України унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Так, з наданих разом з листом КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.08.2017 №01-01/445 схем накладення земельних ділянок на землі водного фонду вбачається, що передана у власність гр. ОСОБА_2 за спірним розпорядженням земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на водну поверхню та острови в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро.

Відповідне накладення спірної земельної ділянки на водні об'єкти вбачається як зі схеми станом на 1997 рік, станом на 2008 року, так і станом на 2016 рік.

Обставини наявності водних об'єктів в межах переданої у приватну власність фізичній особі громадянину відповідачі 1, 3 доказово не заперечили та не спростували.

Поряд з тим, обставини неможливості проведення призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2017 у даній справі землевпорядної експертизи стосовно встановлення накладання спірних у даній справі земельної ділянки на землі водного фонду, не впливають на висновки стосовно накладання відповідної земельних ділянок на водні об'єкти в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро, яких суд дійшов на підставі наявних в матеріалах доказів, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та спростувань вказаних обставин з боку відповідачів.

З огляду наведеного, враховуючи обставини наявності водних об'єктів в межах переданої у власність згідно спірного розпорядження земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вказана земля за своїм цільовим призначенням належить до земель водного фонду у розумінні ст. 58 ЗК України, а тому передача зазначеної земельної ділянки громадянину у приватну власність для ведення особистого селянського господарства суперечить приписам ст. ст. 20, 84, 118 ЗК України.

Поряд з тим, викладене у п. 3 спірного розпорядження рішення відповідача 1 стосовно залишення вказаної земельної ділянки в категорії земель сільськогосподарського призначення оцінюється судом критично з огляду на те, що віднесення занятої водними об'єктами землі до категорії земель сільськогосподарського призначення приписами Земельного кодексу України не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів прокурора стосовно порушення законодавства при прийнятті відповідачем 1 розпорядження №5041 від 25.07.2008, зокрема в частині передачі земель водного фонду в приватну власність з порушенням встановлення цільового призначення вказаних земель.

Покладені в основу обгрунтування обставин незаконності розпорядження №5041 від 25.07.2008 доводи прокурора стосовно непроведення обов'язкової державної експертизи затвердженого спірним розпорядженням проекту землеустрою оцінюються судом критично, оскільки спірне розпорядження містить посилання на позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, у той час як самі по собі обставини наявності/відсутності експертизи відповідної землевпорядної документації не впливають на встановлені судом порушення законодавчих вимог - передачу земель водного фонду у приватну власність не за цільовим призначенням.

У відповідності до п. а ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також встановлення обставин передання відповідачем 1 у приватну власність фізичній особі земель водного фонду, що не передбачено нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008 є нормативно обгрунтованою та доказово підтвердженою.

Що ж до клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, слід зазначити таке.

За приписами ст. ст. 253, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до викладених прокурором обставин, про відповідні порушення передачі у приватну власність земель водного фонду йому стало відомо лише в 2017 році за результатами отриманих від Головного управління Держгеокадастру у Київській області відомостей про накладення спірної земельної ділянки на водні об'єкти Канівського водосховища.

З огляду на положеннястатті 261 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав, у той час як закон пов'язує початок перебігу строку позовної давності, не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, якими порушено відповідне суб'єктивне право, а з моментом коли саме уповноваженому органу, право якого порушено внаслідок прийнятого незаконного рішення, стало відомо про таке порушення.

Відповідно до ст. 84 та ч.ч. 3, 4, 8 122 ЗК України в редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду із відповідним позовом, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка належить до категорії земель водного фонду, знаходиться в Київській області за межами населених пунктів, як наслідок не підпадає під категорію земель, що можуть бути передані у порядку ч.ч. 3, 4, 8 122 ЗК України, суд дійшов висновку, що Київська обласна державна адміністрація станом на момент звернення прокурора до суду із відповідним позовом є розпорядником спірної земельної ділянки, відтак уповноваженим на представництво держави у спірних правовідносинах органом.

Оскільки позов прокурором подано в інтересах позивача - Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що початок перебігу відповідного строку позовної давності пов'язаний з моментом, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався позивач, а не прокурор.

Так, спірне розпорядження відповідачем 1 було видане 25.07.2008, а тому строк, у межах якого позивач, як відповідно уповноважений державою орган, мав звернутися до суду з вимогою про захист державних інтересів шляхом визнання недійсним вказаного розпорядження, тривав до 25.07.2011, у той час, як з позовною заявою у даній справі прокурор в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області 02.11.2017, тобто після спливу встановленого ст. 257 ЦК України трьохрічного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Враховуючи вищенаведені обставини, оскільки Бориспільська районна державна адміністрації Київської області згідно спірного розпорядження розпорядилась земельною ділянкою під водним плесом річки Дніпро, віднісши вказану землю до категорії земель сільськогосподарського призначення, суд дійшов висновку, що у позивача - Київської обласної державної адміністрації була відсутня об"єктивна можливість дізнатися про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави щодо розпорядження та користування належною державі землею водного фонду до 2017 року, тобто до моменту виявлення обставин накладення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 на землі водного фонду, про що відповідно було повідомлено листом КДПГККГС "Київгеоінформатика" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.08.2017 №01-01/445.

Отже, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачем строку позовної давності та, відповідно, наявність підстав для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу в судовому порядку згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України.

З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку про задоволення вимоги керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9955 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району.

Поряд з тим, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

З огляду вищевказаних нормативних приписів, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а відтак і дійсність відповідних актів залежить від законності та дійсності вказаних рішень.

Отже, враховуючи визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5041 від 25.07.2008, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.09.2008 з проставленою надалі на ньому відміткою про перехід права власності на землю до ТОВ "Лайт Трейдінг Груп", суд дійшов висновку про обґрунтованість, відтак задоволення вимоги прокурора про визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 від 18.09.2008, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району.

Поряд з тим, посилаючись на відсутність у відповідача 2 права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на момент передання в її іпотеку, з огляду на недійсність як розпорядження, так і державного акту на право власності на землю, прокурор просить суд, зокрема, визнати недійсним договір іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010, укладений між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" в частині щодо передачі в іпотеку земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статтті 203 ЦК України передбачено, що зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 317 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи встановлені вище обставини незаконності передачі у приватну власність земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, як наслідок визнання недійсними відповідних правовстановлюючих актів - розпорядження та державного акту на право приватної власності на землю, суд дійшов висновку про відсутність у первісного набувача як права власності на вказану земельну ділянку, так і права здійснювати її відчуження на користь третіх осіб, а відтак і незаконність набуття відповідної земельної ділянки у власність ТОВ "Лайт Трейдінг Груп".

Отже, доводи прокурора стосовно відсутності у ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" станом на момент укладення іпотечного договору права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 та, відповідно, права передавати вказану земельну ділянку в іпотеку відповідачу 3, є обґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів прокурора щодо того, що зміст договору іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010 в частині включення до предмету іпотеки земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, суперечить приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та інтересам держави, що свідчить про недійсність вказаного правочину у відповідній частині, а тому відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача 3 на встановлення судом при розгляді справи №14/009-12 обставин наявності правових підстав для укладення іпотечного договору, відтак його дійсність, визнаються судом неспроможними, оскільки обставини недійсності відповідного правочину в розрізі неправомірності передання в іпотеку спірної земельної ділянки не були предметом відповідного спору.

Інші ж доводи відповідача 3 щодо встановлення нотаріусом обставин наявності у відповідача 1 права власності на спірну земельну ділянку визнаються судом неспроможними з огляду на встановлення у даній справі обставин незаконності передачі ОСОБА_2 та надалі отримання ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" у власність спірної земельної ділянки та визнання недійсним правовстановлюючого документа на неї.

Крім того, керівник Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, посилаючись на незаконність вибуття зі складу земель держаної власності спірної земельної ділянки, просить суд витребувати її з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

За приписами статей 387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника поза його волею.

Враховуючи вищевказані нормативні приписи та встановлені вище обставини належності спірної земельної ділянки до сфери розпорядження Київської обласної державної адміністрації, суд дійшов висновку, що власником земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 є держава в особі Київської обласної державної адміністрації.

Водночас, із встановлених судом вище обставин слідує, що спірну земельну ділянку гр. ОСОБА_2 набула у приватну власність незаконно, оскільки відповідачем 1 вказану земельну ділянку, в порушення законодавчих приписів, надано із земель державної власності, що є землями водного фонду, для ведення особистого селянського господарства, та подальше відчуження земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 на користь третіх осіб, і як наслідок на користь ТОВ "Лайт Трейдінг Груп" відбулось з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - держави, у той час як видача Бориспількою РДА спірного розпорядження не свідчить про наявність у держави волі на відчуження вказаної землі з огляду на неправомірність дій відповідного органу державної влади по передачі цієї землі у власність.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога керівника Бориспільської місцевої прокуратури про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району, підлягає задоволенню з огляду на її нормативну та доказову обґрунтованість.

Судові витрати прокуратури, відповідно статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 73-75, 77, 233, 238 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 21, 202, 203, 215, 254, 257, 267 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 20, 21, 22, 59, 84, 116, 122 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74, ідентифікаційний код 24209740) №5041 від 25.07.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,9955 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району.

3. Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 18.09.2008, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, ідентифікаційний код 36686434) на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

4. Визнати недійсним договір іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, ідентифікаційний код 36686434) в частині щодо передачі в іпотеку земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;

5. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,9955 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району.

6. Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74, ідентифікаційний код 24209740) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 3 200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Трейдінг Груп" (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, ідентифікаційний код 36686434) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп. судового збору.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний код 00032112) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 800 (вісімсот) грн 00 коп. судового збору.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскарженепротягомдвадцятиднів з дня складенняповного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарськогопроцесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положеньГосподарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційніскаргиподаютьсяучасникамисправи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, щодіяли до набраннячинностіцієюредакцією Кодексу. У разіпорушення порядку поданняапеляційноїчикасаційноїскаргивідповідний суд повертаєтакускаргу без розгляду.

Повне рішення складено 23.07.2018.

Суддя В.А. Ярема