Рішення № 75661039, 03.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2018

Справа № 910/6235/18

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємство "Радехівське лісомисливське господарство" (80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вул.Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код 00992378)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, місто Київ, вулиця Пшенична, будинок 4; ідентифікаційний код 32110708)

про стягнення 121 797,00 грн.

Представники: без виклику (повідомлення) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство "Радехівське лісомисливське господарство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 121797,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки товару №12/5-А від 12.05.2015, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар – лісоматеріали, проте відповідач свого обов’язку зі сплати отриманого товару не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 121 797,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6235/18, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 21.05.2018 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, місто Київ, вулиця Пшенична, будинок 4.

Проте, поштовий конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв’язку від 26.06.2018 "за закінченням встановленого строку зберігання". При цьому, як вбачається з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", 29.05.2018 вказана поштова кореспонденція не була вручена одержувачу під час доставки.

Згідно з п.п.4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.05.2018 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.05.2015 між Державним підприємством "Радехівське лісомисливське господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" укладено договір №12/5-А поставки товару.

Згідно п.1.1. зазначеного правочину, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар (лісоматеріали та інший товар, відповідно до специфікації – додаток №1 до цього договору далі – товар), а покупець зобов’язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаюся у Специфікації – додатку №1 до цього договору. Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично відвантаженій кількості згідно накладних. (п.п.2.1., 2.2. договору)

Відповідно до п.3.1. згаданого правочину, загальна сума цього договору відповідно до специфікації – додатку до цього договору №1 становить 23 400,00 грн, в тому числі ПДВ (3900,00 грн).

Одночасно, 20.06.2015 сторонами було підписано додаток №5 до договору №12/5-А від 12.05.2015 поставки товару, яким було змінено п.3.1., а саме загальний об’єм договору збільшено на 56,12 м?, що становить 270,66 м?, а вартість договору при цьому збільшилась на 25 254,00 грн, що становить 121 797,00 грн.

Сторони домовились, що поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародний правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, з врахуванням особливостей встановлених цим договором. У разі виникнення розбіжностей між текстом договору та термінологією "Інкотермс", перевага надається тексту договору.

Постачальник поставляє товару на умовах СРТ, станція визначена у специфікації – додаток №1 до цього договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізнику на станції відправлення, що підтверджується відміткою в залізничні накладній.

Постачальник зобов’язується відправити покупцю товар до 20.05.2015р. (п.п.5.1., 5.2., 5.3 договору №12/5-А від 12.05.2015 поставки товару).

За змістом п.п.7.1., 7.2. договору, відпуск товару здійснюється за вільними цінами згідно ст.190 Господарського кодексу України. Ціна товару, що поставляється згідно договору, зазначена в специфікації та включає вартість транспортування.

Оплата за товар здійснюється покупцем на підставі цього договору згідно плану фінансування (додаток №3). Покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару та доставки в межах суми цього договору, але не більше фактичної вартості поставленого товару та фактичної вартості доставки товару відповідно до підтверджуючих документів.

При цьому, в додатку №3 до договору поставки сторони погодили план фінансування, відповідно до якого 95% від суми договору має бути сплачено протягом 30 календарних днів з дня поставки товару, а 5% від суми договору – протягом 45 календарних днів з дня поставки товару.

За змістом п.10.1. договору №12/5-А від 12.05.2015 поставки товару, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2015р., а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступник календарний рік на тих самих умовах.

Державним підприємством "Радехівське лісомисливське господарство" на підставі накладних №16/05-А від 16.05.2015 на суму 23 400,00 грн, №25/06-А від 25.06.2015 на суму 73 143,00грн, №03/07-А від 03.07.2015 на суму 25 254,00 грн було здійснено поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Аеровент", обумовленого специфікаціями №16/05-А від 16.05.2015, б/н від 25.06.2015, б/н від 25.06.2015, б/н від 25.06.2015, №3/07-А від 03.07.2015. Зазначені накладні містять номенклатуру (назву) товару, кількість та ціну (копії містяться в матеріалах справи).

На виконання умов додатку №3 до договору №12/5-А від 12.05.2015 поставки товару, поставка товару була здійснена на станцію Рубіжне Донецької залізниці, код підприємства отримувача - 36060677, ТОВ "Трансвагон", що підтверджується залізничними накладними №36751360 від 16.05.2015, №37275039 від 26.06.2015, №37275070 від 26.06.2015, №37274990 від 26.06.2015, №37371408 від 03.07.2015, а також інформаціями про дислокацію і стан вагонів.

З метою оплати поставленого товару та позивачем було складено та скеровано відповідачу відповідні рахунки на оплату №16/05-А від 16.05.2015 на суму 23 400,00 грн, №25/06-А від 25.06.2015 на суму 73 143,00 грн, №03/07-А від 03.07.2015 на суму 25 254,00 грн, що разом складає 121 797,00 грн.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем поставленого на підставі договору №12/5-А від 12.05.2015 товару на загальну суму 121 797,00 грн.

З метою досудового врегулювання, позивач звертався до відповідача із претензією вих.№07/209 від 13.03.2018, в якій позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості за поставлений товар на суму 121 797,00 грн у строк до 25.03.2018. Про направлення зазначеної претензії на адресу відповідача свідчить доданий до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист та квитанція №66645 від 14.03.2018. Оскільки вказана вимога позивача не виконана, грошові кошти в рахунок погашення суми наявної заборгованості на користь позивача не надходили, останній звернувся із даним позовом до суду.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, згідно положень статті 901 та 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, а саме залізничними накладними №36751360 від 16.05.2015, №37275039 від 26.06.2015, №37275070 від 26.06.2015, №37274990 від 26.06.2015, №37371408 від 03.07.2015 підтверджено, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято у власність товар без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача претензій щодо якості та/або комплектності поставленого за накладними товару, тому, оскільки положеннями підписаного між сторонами без зауважень та заперечень додатку №3 до договору №12/5-А від 12.05.2015 сторони обумовили план фінансування, відповідно до якого 95% від суми договору має бути сплачено протягом 30 календарних днів з дня поставки товару, а 5% від суми договору – протягом 45 календарних днів з дня поставки товару, а у відповідності до п.5.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізнику на станції відправлення, що підтверджується відміткою в залізничній накладній, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем товару, поставленого позивачем на загальну суму 121 797,00 грн станом на момент розгляду справи настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Отже, суд дійшов до висновку, що в обумовлений договором сторонами строк, заборгованість в розмірі 121 797,00 грн час подання позову та станом на момент розгляду справи погашена не була.

Враховуючи те, що заборгованість за поставлений товар в розмірі 121 797,00 грн підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо розміру заборгованості, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог позивача до відповідача щодо стягнення грошових коштів в розмірі 121 797,00 грн за поставлений на підставі договору №12/5-А від 12.05.2015 товар.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 232, 236 – 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємство "Радехівське лісомисливське господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 121797,00 грн – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, місто Київ, вулиця Пшенична, будинок 4; ідентифікаційний код 32110708) на користь Державного підприємство "Радехівське лісомисливське господарство" (80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вул.Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код 00992378) заборгованість за поставлений товар в розмірі 121 797,00 грн (сто двадцять одна тисяча сімсот дев’яносто сім гривень 00 копійок), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 826,96 (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 96 копійок).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.08.2018.

СУДДЯ В.В.ДЖАРТИ