Рішення № 75660387, 01.08.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2018 р. Cправа № 902/331/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси", м. Черкаси

до: Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, м. Вінниця

про стягнення 37 168,60 грн заборгованості

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.07.2018 р. строком на один рік; паспорт СК № 446536 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.01.1997 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01-13/258 від 26.01.2018 р. дійсна до 25.01.2019 р.; посвідчення № 0251 дійсне до 19.01.2020 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" подано позов до Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про стягнення 37 168 грн 60 коп. заборгованості з яких 30 246 грн 00 коп. основного боргу, 519 грн 36 коп. 3 % річних, 517 грн 21 коп. інфляційних втрат та 5 886 грн 03 коп. пені за договорами про закупівлю природного газу № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. та № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.

Ухвалою від 25.06.2018 р. за даним позовом відкрито провадження у справі № 902/331/18 у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.07.2018 р.

09.07.2018 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позову, однак визнає факт наявності основної суми боргу за Договорами.

11.07.2018 р. до суду засобами електронного зв'язку надійшла відповідь на відзив № 250 від 11.07.2018 р. в якому позивач просить задовольнити позов у повному обсязі вказуючи на погодження сторонами пені в п.11.1 Договору № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.

У заяві № 251 від 11.07.2018 р., яка також надійшла до суду засобами електронного зв'язку 11.07.2018 р. позивач просить провести підготовче засідання без участі представника позивача.

За результатами підготовчого судового засідання 11.07.2018 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Крім того, ухвалою суду призначено у справі судове засідання для її розгляду по суті на 01.08.2018 р.

Розгляд справи здійснюється із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представником позивача до суду подано заяву б/н від 01.08.2018 р. (вх. № 02.1-34/5976/18 від 01.08.2018 р.) про відмову від позову в частині стягнення 2 420 грн 58 коп. пені нарахованої за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.

При цьому у вказаній заяві позивач зазначає про залишення інших вимог позову без змін без змін та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Вказану заяву позивача судом прийнято до розгляду як таку, що узгоджується із приписами ст.ст. 42, 46 ГПК України та розцінюється судом як заява про відмову від позову в частині стягнення пені нарахованої за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (Постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області (Замовник) договорів про закупівлю природного газу № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. та № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р., відповідно до яких Постачальник зобов'язується передати у власність Замовнику газове паливо (природний газ), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах вищезазначених договорів.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договорами про закупівлю природного газу № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. та № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р., у відповідача утворилась заборгованість в сумі 37 168 грн 60 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30 246 грн 00 коп. основного боргу, 519 грн 36 коп. 3 % річних, 517 грн 21 коп. інфляційних втрат та 5 886 грн 03 коп. пені за вказаними договорами.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечує, але визнає факт наявності заборгованості за Договорами, зазначаючи, наряду з іншим, наступні обставини:

- відповідно до укладених договорів про закупівлю природного газу мало місце перевищення обсягу споживання газу з боку територіального управління. При цьому факту наявності основної суми заборгованості за Договорами територіальне управління не заперечує;

- нарахування пені є необґрунтованим та безпідставним, оскільки Договори були виконані фактично у повному обсязі так як обумовлений в них обсяг газу територіальним управлінням було отримано та оплачено в повному обсязі. Положення Договорів не можуть поширюватись на відносини, що виникли між сторонами з приводу споживання газу в обсягах не обумовленого Договорами.

- при обрахунку пені за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. позивачем не враховано той факт, що станом на 15.02.2018 р. у територіального управління була відсутня можливість здійснювати розрахунок за отриманий газ у зв'язку з відсутністю договірних відносин між сторонами у 2018 р. Договір на закупівлю природного газу було укладено лише до 21.02.2018 р. Отже сума пені є явно завищеною.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (Постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області (Замовник) укладено договори про закупівлю природного газу № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. та № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. (Договори), відповідно до яких Постачальник зобов'язується передати у власність Замовнику газове паливо (природний газ), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах вищезазначених договорів (а.с. 18-29, т. 1).

Відповідно до п.п. 1.2., 3.1. Договорів газ, що постачається використовується Замовником для власних потреб, пов'язаних з опаленням. Кількість газу, який постачається Замовнику, визначається за показами вузлів обліку газу.

Ціна за 1000 куб.м. за договором становить 5 750,00 грн без ПДВ, ПДВ 1 150,00 грн, разом з ПДВ 6 900,00 грн (п. 4.1 Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р.).

Загальна вартість Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. становить 845 250,00 грн, крім того ПДВ - 169 050,00 грн, разом з ПДВ - 1 014 300,00 грн, у тому числі за рахунок Замовника 924 300,00 грн та надходжень від спів споживачів, як відшкодування витрат у сумі 90 000,00 грн (п. 4.2 Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р.).

Крім того, відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договорів № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. ціна за 1000 куб.м. за договором становить 8 875,00 грн без ПДВ, ПДВ 1 775,00 грн, разом з ПДВ 10 650,00 грн. Загальна вартість Договору становить 166 574,88 грн, крім того ПДВ - 33 314,97 грн, разом з ПДВ - 199 889,85 грн (п. 4.2 Договору).

Згідно із п.п. 5.2., 5.3. Договорів оплата за газ здійснюється Замовником виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки природного газу. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Замовнику.

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2017 р., а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання (п. 11.1. Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р.).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2018 р. (ч.3 ст.631 ЦК України), та діє до 31.01.2018 р. (ч.3 ст.631 ЦК України), а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання (п. 11.1. Договору № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.).

21.12.2017 р. та 25.12.2017 р. між сторонами підписано Додаткові угоди № 20171201 та № 20171203 до Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р., якими викладено в новій редакції п. 2.1. Договору щодо обсягів постачання природного газу та п. 4.1. Договору стовно ціни за 1000 куб.м. газу за Договором (а.с. 30, 32, т. 1).

Додатковою угодою № 20171202 від 21.12.2017 р. до Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. сторонами продовжено строк дії Договору до 28.02.2018 р. (а.с.31, т.1).

30.01.2018 р. Додатковою угодою № 20180101 до Договору № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. сторони погодили суму додаткової угоди, ціну за 1000 куб.м. газу та планові обсяги постачання природного газу в січні 2018 р. (а.с. 33, т. 1).

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів позивачем у січні 2018 р. поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 346 739 грн 87 коп. (146 850 грн 02 коп. за Договором № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. + 199 889 грн 85 коп. за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі природного газу б/н від 31.01.2018 р. (а.с. 35-37, 39, т. 1).

Відповідач в свою чергу за поставлений природний газ за Договором № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним Договором в сумі 30 246 грн 00 коп.

Поряд з цим за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. відповідач розрахувався несвоєчасно, оплативши отриманий газ за даним Договором 28.02.2018 р.

Обсяги постачання природного газу, його споживання на вказану суму, проведення оплати з простроченням та наявність заборгованості за Договорами також підтверджується відповідачем, що не потребує доказування в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України під час розгляду даної справи.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договорів між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем природного газу відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий газ.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 30 246 грн 00 коп. - заборгованості за поставлений природний газ правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 886 грн 03 коп. пені (2 420 грн 49 коп. за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. + 3 465 грн 45 коп. за період з 15.02.2018 р. по 18.06.2018 р. за Договором № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р.), 519 грн 36 коп. 3 % річних (305 грн 77 коп. за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. + 213 грн 58 коп. за період з 15.02.2018 р. по 18.06.2018 р. за Договором № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р.) та 517 грн 21 коп. інфляційних втрат за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3,4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Розділом 7 Договору сторони передбачили відповідальність сторін.

Зокрема, п. 7.3. Договорів за невиконання умов договору щодо розрахунків Замовником, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з моменту виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежів до повного розрахунку, включаючи день оплати. (Замовник звільняється від відповідальності у разі відсутності фінансування та відкритих бюджетних асигнувань на оплату природного газу).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р., 3 % річних та інфляційних втрат за Договорами № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та нормам чинного законодавства.

За результатом перевірки обрахунку сум пені за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. та 3 % річних за Договорами № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. та № ЧГ-17/0089 від 19.04.2017 р. у заявлених позивачем періодах за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора судом встановлено їх в наступних розмірах: пеня - 3 440 грн 59 коп. 3 % річних - 519 грн 36 коп., який є меншим ніж той, що заявлений позивачем за вказаний період (пеня - 3 465 грн 45 коп. та 3 % річних - 519 грн 36 коп.), а тому решта заявлених позивачем до стягнення 24 грн 86 коп. пені задоволенню судом не підлягають.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум інфляційних втрат за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. судом визначено їх в сумі 854 грн 75 коп., що є більшою ніж та, що заявлена позивачем у вказаний період (517 грн 21 коп.), однак враховуючи те, що визначення ціни позову є правом та прерогативою позивача до стягнення підлягають інфляційні втрати за вказані вище періоди у заявлених позивачем розмірах.

Таким чином правомірними та такими, що підлягають до стягнення з відповідача є вимоги про стягнення пені в сумі 3 440 грн 59 коп.і, 3 % річних - 519 грн 36 коп. та інфляційних втрат в розмірі 517 грн 21 коп.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 2 420 грн 58 коп. пені за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. нарахованої за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. суд зазначає, що в судовому засіданні 01.08.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 01.08.2018 р. (вх. № 02.1-34/5976/18 від 01.08.2018 р.) про відмову від позову в цій частині вимог.

Давши оцінку даній заяві суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частина 6 названої статті вказує, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення 2 420 грн 58 коп. пені приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому суд враховує, що заяву про відмову від позову підписано уповноваженим представником позивача (ОСОБА_1М.), зміст довіреності якого б/н від 31.07.2018 р. свідчить про наявність в останнього права на відмову від позову повністю або частково.

В зв'язку з цим провадження у справі в частині стягнення 2 420 грн 58 коп. пені за період з 15.02.2018 р. по 28.02.2018 р. нарахованої за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач Черкаси" позов підлягає задоволенню судом з урахуванням процесуальної позиції відповідача стосовно визнання наявності заборгованості за Договорами, заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2 420 грн 58 коп. пені за Договором № ЧГ-18/0005 від 21.02.2018 р. та частково задоволення пені із урахуванням помилок у її розрахунку.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

01.08.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області, вул.Радіона Скалецького, 17, м.Вінниця, 21018 (ідентифікаційний код - 26286152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси", вул.Добровольського, 20, м. Черкаси, 18002 (ідентифікаційний код- 36619059) - 30 246 грн 00 коп. - основного боргу, 519 грн 36 коп. - 3 % річних, 517 грн 21 коп. - інфляційних втрат, 3 440 грн 59 коп. - пені, 1 760 грн 82 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення 2 420 грн 58 коп. - пені.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 420 грн 58 коп. - пені закрити.

5. У стягненні 24 грн 86 коп. пені та 00 грн 01 коп. 3 % річних відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 серпня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Добровольського, 20, м. Черкаси, 18002.

3 - відповідачу - вул. Родіона Скалецького, 17, м. Вінниця, 21018.