Рішення № 75657789, 06.04.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9500/17

Провадження № 2/727/404/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Семенка О.В.

при секретарі Гончарук Н.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Притулок для тварин» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання наказів про оголошення доган та звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на наступне.

Наказом МКП «Притулок для тварин» від 12.05.2017 №47-к позивача було прийнято на посаду водія автотранспортного засобу. Наказом відповідача від 31.08.2017 року №56-к його звільнено з посади водія автотранспортного засобу згідно п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Підставами для звільнення стали накази відповідача від 21.08.2017 року №50 «Про винесення догани», від 30.08.2017 року №52 «Про винесення догани» та акт №18 від 31.08.2017 року.

З наказами про його звільнення та про винесення доган позивач не погодився, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на наступне.

Як зазначено в наказі відповідача від 21.08.2017 року №50 йому було винесено догану за порушення трудової дисципліни, які зафіксовані комісіями в актах №1 від 30.07.2017 року, №2 від 01.08.2017 року, №3 від 02.08.2017 року, №4 від 03.08.2017 року, №5 від 03.08.2017 року, №6 від 04.08.2017 року, №7 від 07.08.2017 року, №8 від 08.08.2017 року та №9 від 09.08.2017 року. Згідно актів відповідача №№1-4 та №№6-9, встановлено, що він упродовж робочих днів порушував правила дорожнього руху, перевищуючи дозволену швидкість руху, а причиною складання вказаних актів став моніторинг швидкості руху автомобіля НОМЕР_1» на якому встановлений сертифікований GPS - пристрій.

Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем правил дорожнього руху не відповідають дійсності, оскільки під час керування автомобілем, він дотримувався швидкісного режиму відповідно до показників спідометра автомобіля, а не показників GPS - пристрою. Навіть враховуючи достовірність показників GPS - пристрою щодо швидкості руху автомобіля, відповідачем під час складання актів та винесення йому догани, не з’ясовувались причини розбіжностей у показниках спідометра та GPS - пристрою. Також варто відзначити, що за час його роботи у відповідача, він жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Главою X КЗпП України розкривається суть трудової дисципліни, тобто трудова дисципліна – це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов’язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов’язків. Тому позивач вважає, що порушення правил дорожнього руху не є порушенням трудової дисципліни, а є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність згідно Кодексу про адміністративні правопорушення.

Що стосується акта №5, позивач зазначив, що йому відповідачем в серпні 2017 року було надано на ознайомлення графік роботи водіїв на липень 2017 року, однак від підпису в ньому він дійсно відмовився, оскільки липень 2017 року ним вже був відпрацьований та відповідач виплатив йому заробітну плату. Також позивач відзначив, що акт №5 датовано 03.07.2017 року, а в наказі №50 вказаний акт датовано 03.08.2017 року, що дає йому підстави стверджувати, що перелічені в наказі №50 акти робились відповідачем поспіхом та без вагомих на те підстав.

Згідно наказу відповідача від 30.08.2017 року №52 йому було винесено догану за порушення трудової дисципліни, які зафіксовані комісіями в актах №11 від 28.08.2017 року, №12 від 28.08.2017 року, №13 від 28.08.2017 року, №14 від 30.08.2017 року, №15 від 30.08.2017 року та №16 від 30.08.2017 року.

Згідно актів відповідача №№ 11-13, зафіксовано, що він, ОСОБА_1 тричі порушив графік роботи водія за серпень. Однак відповідач зазначає, що з графіком роботи на серпень 2017 року він ознайомився 19.08.2017 року (вказаний графік було розміщено на вікні в приміщенні охорони). Згідно з вказаним графіком тривалість робочих днів ОСОБА_1 складала з 09-00 по 16-30 год. Тому твердження у вказаних актах про те, що ОСОБА_1 було порушено графік роботи не відповідає дійсності.

На запит представника позивача, відповідачем було надано перероблений графік роботи на серпень 2017 року, з яким його ніхто не ознайомлював.

Що стосується акту №14, згідно якого, позивач відмовився від підпису про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, зазначив, що вказані правила йому було надані для ознайомлення 19.08.2017 року. Відповідно до розділу 4 правил внутрішнього трудового розпорядку відповідача, робочий день триває з 09-00 до 18-00 год., а для певних категорій працівників може встановлюватись ненормований робочий день. Перелік таких посад затверджується додатком до правил. У зв’язку з цим, позивач звернувся до керівництва відповідача, з питанням чи підпадає його посада під ненормований робочий день, на що отримав відповідь, що так.

Ознайомившись із правилами внутрішнього трудового розпорядку, позивач попросив надати йому на ознайомлення перелік посад з ненормованим робочим днем, однак відповідач йому відмовив у наданні такого додатку без будь яких аргументувань відмови. Тому позивач повідомив керівництво відповідача, що підпис про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, він поставить після ознайомлення з додатками до таких правил.

Щодо акту №15, згідно якого комісією відповідача встановлено, що ОСОБА_1 в подорожніх листах не заповнено інформацію про залишок палива при виїзді та при поверненні автотранспорту, то жодним документом відповідача (ні правилами внутрішнього трудового розпорядку, ні посадовою інструкцією) не передбачено обов’язку водія щодо заповнення такої інформації в подорожніх листах. Більше того, позивачем така інформація не заповнювалась за увесь час роботи у відповідача, а залишок пального постійно розраховувався комісійно (за участі бухгалтера, економіста та одного з водіїв) по завершенню робочого місяця.

Стосовно акту №16, в якому комісією відповідача встановлено, що в отриманих ним подорожніх листах від 09.08.2017 №375 та від 28.07.2017 №367 відсутні підписи та штампи по перевірці щодо стану здоров’я та допуску до управління автомобілем, на вказані в актах дати позивачем за вказівкою керівництва відповідача здійснювались термінові виїзди по відлову тварин. Вказані виїзди відбувались приблизно о 06-00 год., а робочий день у позивача тривав до 12-00 год. Оскільки при МКП «Притулок для тварин» відсутній медичний працівник, який би надавав такі дозволи, то йому постійно доводилось відвідувати медичну установу по вул. Руській у м. Чернівці, де медпрацівниками проводилась перевірка стану здоров’я та допуску до керування автомобілем у період з 13-00 до 15-00 год. щоденно.

Накази №50 та №52, на думку позивача, є не вмотивованими, в них зазначено лише те, що йому винесена догана за порушення трудової дисципліни зафіксовані в актах. Натомість в самих наказах не зазначено, які саме порушення трудової дисципліни ним було допущено (порушив вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, норм КЗПП України тощо), чи завдав відповідачу шкоди. Тому відповідачем при прийнятті наказів №50 та №52 порушено вимоги ч. ч. 1 та 3 ст. 149 КЗПП України, оскільки у нього не було відібрано письмових пояснень та йому не дали на ознайомлення ні наказів про винесення доган, ні матеріалів, які стали підставою для їх прийняття. Натомість відповідач складав акти про його відмову від ознайомлення з наказами № 50 та №52, хоча про їх існування він дізнався лише з листа МКП «Притулок для тварин» від №271, вказані в наказах про винесення доган акти №№1-9 та 11-13 позивач отримав на ознайомлення лише 30.08.2017 року, а з актами №14-16 він ознайомився також лише з листа №271.

Щодо наказу №56-к про його звільнення з посади водія, вважає, що даний наказ прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст. 61 Конституції України та ст. ст. 147 та 149 КЗПП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 147 КЗПП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Зазначає, що відповідач наказами від 21.08.2017 року №50 та від 30.08.2017 року №52 виніс йому догани за порушення трудової дисципліни, а 31.08.2017 року виніс наказ №56-к про його звільнення з посади водія згідно п. З ст. 40 КЗпП України, а саме за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, однак не зазначено, за який саме проступок застосовано дане дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, а лише констатується, що підставою звільнення є накази №50 та №52, а також акт №18 від 31.08.2017 року.

Згідно з п. З ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку. Тому позивач вважає, що його звільнено за «проступки на роботі», за які до нього уже були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган, що суперечить ст. 147 КЗпП України та ст. 61 Конституції України.

Стосовно акту №18, в якому зазначено, ним, ОСОБА_1 з 09-00 по 13-00 год. були не виконані заплановані виїзди та термінові виклики, то він вирішив не виїжджати за територію підприємства до моменту проходження перевірки стану здоров’я та допуску його до керування автомобілем, оскільки за такі дії передбачена адміністративна відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, а оскільки при МКП «Притулок для тварин» відсутній медичний працівник, який би надавав такі дозволи, він проходив огляд в медустанові по вул. Руській м. Чернівці о 13-00 год. 31.08.2017 року.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. Натомість відповідач не створив належних умов для проходження водіями медичних оглядів, а коли позивач відмовився виїжджати без допуску, відповідач вважав це порушенням трудової дисципліни.

Крім того, відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Однак, відповідач не надав йому можливості подати письмові пояснення, оскільки, як зазначалось вище, акти № №1-9 та 11-13 він отримав на ознайомлення 30.08.2017 (згідно графіку роботи за серпень 2017 року, у нього був вихідний день), а зважаючи на велику кількість актів, він повідомив відповідача, що йому необхідний час для вивчення отриманих документів та написання самих пояснень. Натомість йому повідомили, що або він надає пояснення негайно, або рішення про накладення дисциплінарного стягнення буде прийнято без його пояснень.

Такі дії відповідача, не відповідають вимогам КЗпП України, а тому наказ №56-к є незаконним та має бути скасованим, а він, як незаконно звільнений працівник, має бути поновлений на попередній посаді. Вважав, також, що при незаконному застосуванні до нього дисциплінарного стягнення та наступного звільнення йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінив в 6000 грн.

А тому просив визнати незаконними та скасувати накази МКП «Притулок для тварин» від 21.08.2017 р. №50 «Про винесення догани», від 30.08.2017 №52 «Про винесення догани», від 31.08.2017 р. №56-к про його звільнення з 31.08.2017 з посади водія автотранспортного засобу згідно п. 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, поновити його на посаді водія автотранспортного засобу МКП «Притулок для тварин» з 01.09.2017 року, стягнувши з МКП «Притулок для тварин» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на його користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн. та понесені судові витрати, рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали і в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представники відповідача позов не визнали і в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 12.05.2017 р. по 31.08.2017 р. працював на Міському комунальному підприємстві «Притулок для тварин» на посаді водія автотранспортного засобу, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 11-12).

Під час виконання ним посадових обов’язків, водій ОСОБА_1 систематично порушував правила дорожнього руху, що фіксувалось сертифікованим GPS-пристроєм, протоколи якого (а.с. 132-134) є належним доказом факту перевищення водієм автотранспортного засобу дозволеної ПДР швидкості руху в населеному пункті.

Адміністрація МКП неодноразово попереджала позивача про необхідність дотримання правил дорожнього руху та не перевищення дозволеної швидкості руху, оскільки перевищуючи дозволену швидкість руху, працівник створював аварійні ситуації, які могли потягнути за собою заподіяння шкоди майну підприємства (автотранспортному засобу) та життю, здоров’ю та майну третіх осіб.

У відповідності до п. 2.2. Посадової інструкції водія внутрішніми документами, що регламентують трудову діяльність водія, є, в тому числі, Посадова інструкція водія та Правила внутрішнього трудового розпорядку.

П-п. 8.1. Правил ВТР передбачено обов’язки працівника керуватися законодавством України та бережливо ставитися до майна.

П. 11 Правил ВТР передбачено обов’язок працівника вчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, дотримуватися трудової дисципліни, вимог законодавчих нормативних актів, правил МКП «Притулок для тварин», посадової інструкції.

Суд бере до уваги, що не зважаючи на зазначене, працівник ОСОБА_1 продовжував порушувати ПДР, перевищуючи дозволену швидкість руху, про що працівниками підприємства неодноразово складались акти. За вказані порушення позивачу було винесено першу догану (Наказ №50 від 21.08.2017р).

Виявлені порушення у робочому графіці працівника, відсутність заповнених подорожніх листів, відсутність відмітки в деяких подорожніх листах про проходження працівником медичного огляду стали підставою для винесення ОСОБА_1 другої догани (Наказ №52 від 30.08.2017р). Всі зазначені порушення фіксувались актами.

П. 7 Посадової інструкції передбачено, що режим роботи водія визначається згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

П. 4 Правил ВТР встановлено правила використання працівниками підприємства робочого часу.

Додатком №1 до Правил ВТР встановлено перелік посад, у яких встановлено шестиденний робочий тиждень. Посада водія автотранспортного засобу вказана в цьому переліку третім пунктом. Додаток підшитий до Правил ВТР та надавався працівникам для ознайомлення разом із текстом Правил.

Суд вважає, що адміністрацією підприємства було створено належні умови для проходження працівниками медогляду.

Зокрема, 22.12.2016 р. укладено договір № 3/2 про проведення технічного огляду транспортних засобів, медичного огляду водіїв та надання інших послуг між КП «Чернівецьке тролейбусне управління» та МКП «Притулок для тварин». У відповідності до графіку роботи фельдшерів КП «Чернівецьке ТУ» визначено 6 пунктів проведення перед та післярейсового медичного огляду, робота яких забезпечує цілодобову можливість проходження медогляду водіями МКП «Притулок для тварин».

Судом встановлено, що перед винесенням обох наказів про застосування дисциплінарних стягнень, від ОСОБА_1 вимагались письмові пояснення, від надання яких він відмовлявся. Суд відхиляє доводи позивача на рахунок того, що адміністрація відповідача не вимагала від нього письмових пояснень, оскільки це спростовується поясненнями самого ж позивача в судовому засіданні, в яких він підтвердив, що пояснення від нього вимагались, але він не вважав для себе допустимим надавати їх негайно. Також, систематичність порушення позивачем своїх посадових обов’язків та трудової дисципліни, дотримання законності процедури застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень підтвердили свідки – працівники підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Останнім дисциплінарним порушенням, яке потягло за собою звільнення ОСОБА_1 з посади стало те, що 31.08.2017р. виїзд на автотранспорті з МКП «Притулок для тварин» не відбувався до 13 години, чим заплановані виїзди на термінові виклики були не виконані. Вказане порушення зафіксовано Актом №18.

Судом встановлено, що враховуючи чисельність виявлених порушень, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, внаслідок чого працівник раніше притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, даного працівника було звільнено з 31.08.2017р. наказом № 56-к.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що його не було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві та з графіками робочого часу, оскільки з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлені всі працівники підприємства, про що свідчать їх підписи на останньому аркуші документу, а на графіках змінності робочого часу стоїть підпис другого водія підприємства ОСОБА_7

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 29, 40, 231, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до МКП «Притулок для тварин» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2018 року.

СУДДЯ О.В. СЕМЕНКО