Постанова № 7565588, 25.12.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19510/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Тиновському Д.В.,

за участю представників позивача Козлюк Р.В., Присяжнюк І.Б.,

представника відповідача Сахарук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення №5 про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, від 7 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (далі – позивач, ВАТ «Волиньгаз») звернулось з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), у якому просить визнати нечинним рішення №5 про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, від 7 грудня 2009 року, яким до позивача було застосовано умовний адміністративний арешт активів.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у відповідача не було правових підстав, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для прийняття такого рішення, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому відсутні посилання на обставини, які стали підставою для його прийняття.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просили їх задовольнити. Додатково суду пояснили, що як стало відомо із заперечень відповідача, підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів ВАТ «Волиньгаз» став недопуск членів робочої групи до проведення комісійної перевірки позивача. Однак зазначають, що вказана перевірка призначена не у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто не є документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства. Звернули увагу суду на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає можливість застосування адміністративного арешту активів платника податків виключно з метою погашення його податкового боргу, якого ВАТ «Волиньгаз» не має, крім того, за наявності обставин, однією з яких є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, яких відповідач не мав, у зв’язку з чим вважають, що Луцька ОДПІ неправомірно прийняла оскаржуване рішення, а тому його слід визнати нечинним.

У запереченні на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ВАТ «Волиньгаз» не визнав, посилаючись на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 року №1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ» головою ДПА України 02.12.2009 року прийнято наказ №661 «Про організацію перевірок», відповідно до якого вирішено створити робочу групу для проведення комісійних перевірок ефективності використання коштів, які надходили на рахунки ВАТ «Волиньгаз» за 2007-2009 роки. Членам робочої групи розпочати перевірку ВАТ «Волиньгаз» 02.12.2009 року, опрацювати фінансову та податкову звітність на предмет визначення структури витрат підприємства, дослідити цільове використання коштів, що надходили на рахунки підприємств тепло- та газопостачання. 03.12.2009 року працівниками ДПА у Волинській області, відділу контролю у сфері державної власності будівництва та послуг КРУ у Волинській області та сектору державного нагляду у сфері ЖКГ було складено акт №117/23-5/03339459 про недопуск платника податків – ВАТ «Волиньгаз» до проведення комісійної перевірки. 07.12.2009 року начальником ГВПМ Луцької ОДПІ було підготовлено подання про застосування адміністративного арешту активів платника пожатків ВАТ «Волиньгаз». За таких обставин вважає, що у відповідача були підстави, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для прийняття оскаржуваного позивачем рішення, у зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подані суду заперечення та просила в задоволенні позову відмовити. Додатково суду пояснила, що перевірка ВАТ «Волиньгаз» призначена правомірно, на виконання вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України, а не у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Разом з тим, ствердила, що у позивача на момент перевірки податковий борг був відсутній.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Луцької ОДПІ №5 від 07.12.2009 року до ВАТ «Волиньгаз» було застосовано умовний адміністративний арешт активів. Як на підставу прийняття оскаржуваного рішення відповідач посилається на п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181).

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків (далі – арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Підпунктом 9.1.2 цієї статті Закону №2181 зазначено обставини, після з’ясування яких податковий орган може застосовувати арешт активів.

Так, із заперечень відповідача вбачається, що умовний адміністративний арешт активів ВАТ «Волиньгаз» було застосовано відповідно до пункту «г» п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону №2181, згідно якого арешт активів може бути застосовано у разі коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

В судовому засіданні встановлено, що 03.12.2009 року працівниками ДПА у Волинській області, відділу контролю у сфері державної власності будівництва та послуг КРУ у Волинській області та сектору державного нагляду у сфері ЖКГ було складено акт №117/23-5/03339459 про недопуск платника податків – ВАТ «Волиньгаз» до проведення комісійної перевірки, яка призначена наказом голови ДПА України від 02.12.2009 року №661 «Про організацію перевірок». Вказаний наказ був прийнятий на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 року №1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ» (далі – Постанова), згідно якого державній податковій адміністрації разом з Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державним комітетом фінансового моніторингу доручено провести відповідно до законодавства перевірку відповідності використання у 2007 - 2009 роках коштів, що надходили на рахунки підприємств комунальної теплоенергетики як плата за надання послуг населенню з централізованого опалення і постачання гарячої води та відкритих акціонерних товариств з газопостачання і газифікації за використаний природний газ, вимогам законодавства. За результатами перевірки скласти таблиці із зазначенням обсягу і дати платежів, їх спрямування, зокрема в офшорні зони (у разі придбання матеріально-технічних ресурсів зазначається факт їх поставки, відповідність цін на такі ресурси цінам, що діяли на час їх придбання, випадки передоплати товарів і послуг, їх неодержання і неповернення сум такої передоплати; наявність позовів до суду у разі, коли не були поставлені товари, надані послуги, повернені суми передоплати, а також обсяги боргів, визнаних безнадійними).

Згідно п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Отже, Закон №509-ХІІ чітко визначає поняття документальної перевірки платника податків, яка полягає у перевірці своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними та фізичними особами.

Пункт «г» п.п. 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону №2181 дає право податковому органу застосовувати арешт активів платника податків в разі відмови останнього від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Судом встановлено, що наказом голови ДПА України від 02.12.2009 року №661 «Про організацію перевірок» призначена перевірка ефективності використання коштів, які надходили на рахунки ВАТ «Волиньгаз», і дана перевірка не відноситься до документальних перевірок в розумінні Закону №509-ХІІ, що в свою чергу не оспорюється представником відповідача. Також, представник відповідача в судовому засіданні ствердила, що у позивача на момент перевірки податкового боргу не було.

Таким чином, застосування до позивача арешту активів в разі недопуску робочої групи до проведення комісійної перевірки та відсутності податкового боргу суперечить положенням Закону №2181, а відтак оскаржуване рішення Луцької ОДПІ прийняте за відсутності обставин, визначених Законом №2181, які дають можливість податковому органу застосувати до платника податків адміністративний арешт активів.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що арешт активів ВАТ «Волиньгаз» був застосований строком на 96 год. і на момент розгляду справи даний строк вже сплив, оскільки згідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, тобто суд встановлює правомірність оскаржуваного рішення Луцької ОДПІ на момент подачі адміністративного позову.

У позовній заяві ВАТ «Волиньгаз» просить суд визнати нечинним рішення Луцької ОДПІ №5 від 07.12.2009 року. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Луцької ОДПІ №5 про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, від 7 грудня 2009 року як таке, що прийнятий всупереч вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №5 про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, від 7 грудня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 29 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                       Н.Б.Плахтій