Ухвала суду № 75655850, 02.08.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2489/16-к

Номер провадження 1-кп/623/236/2018

У Х В А Л А

іменем України

02 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

при секретарі Телешевської В.Ю.,

за участю прокурора Ємельянової М.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочинів, передбаченихч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року до суду надійшов указаний обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016220320000770, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваних про отримання копії обвинувального акту.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що за попередньою змовою з співмешканцем ОСОБА_2, повторно, приблизно о 20 годині 26.06.2016, знаходячись біля будинку № 54 по пр. Незалежності в м. Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів, під час спілкування, будучи раніше знайомою з малолітньою ОСОБА_3, руками безперешкодно усунула волосся з плечей останньої, забезпечивши тим самим ОСОБА_2 зручний доступ до чужого майна, після чого останній зняв з шиї малолітньої ОСОБА_3 золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 2,33 г, вартістю 1348 грн. 91 коп., на якому знаходилися золотий хрестик, 585 проби, вагою 1,42 г, вартістю 822 грн. 08 коп., а також золота підвіска у вигляді знаку зодіаку «Ваги», 585 проби, вагою 0,95 г, вартістю 549 грн. 98 коп., та передав дані золоті вироби ОСОБА_1, які належали потерпілій ОСОБА_4, тим самим відкрито заволодівши чужим майном, чим останній згідно з висновком товарознавчої експертизи №3722 від 18.07.2016, завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2720,97 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, грабежі, тобто відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, повторно, в нічний час 14.05.2016, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку власника, таємно викрав мобільний телефон ТМ "Nomi", модель «6030», вартістю 151 грн., та мобільний телефон ТМ "Nomi", модель «3322», вартістю 583 грн., чим потерпілому ОСОБА_5 спричинив, згідно з висновком товарознавчої експертизи №3046 від 16.06.2016, матеріальну шкоду на загальну суму 734 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно.?

Крім того, ОСОБА_2, повторно, приблизно о 2 годині 16.06.2016, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку власника, таємно викрав мобільний телефон ТМ " Nomi", модель «i240», вартістю 474 грн. та мобільний телефон ТМ "Samsung", модель «GТ-C3010», вартістю 250 грн., чим потерпілому ОСОБА_6 завдав, згідно з висновком товарознавчої експертизи №4073 від 29.07.2016, матеріальну шкоду на загальну суму 724 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, за попередньою змовою з співмешканкою ОСОБА_1, повторно, приблизно о 20 годині 26.06.2016, знаходячись біля будинку № 54 по пр. Незалежності в м. Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів, за допомогою ОСОБА_1, яка, будучи раніше знайомою з малолітньою ОСОБА_3, руками безперешкодно усунула волосся з плечей останньої, забезпечивши тим самим ОСОБА_2 зручний доступ до чужого майна, після чого останній зняв з шиї малолітньої ОСОБА_3 золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 2,33 г, вартістю 1348 грн. 91 коп., на якому знаходилися золотий хрестик, 585 проби, вагою 1,42 г, вартістю 822 грн. 08 коп., а також золота підвіска у вигляді знаку зодіаку «Ваги», 585 проби, вагою 0,95 г, вартістю 549 грн. 98 коп., які належали потерпілій ОСОБА_4, тим самим відкрито заволодів чужим майном, чим останній згідно з висновком товарознавчої експертизи №3722 від 18.07.2016, завдав матеріальну шкоду на загальну суму 2720,97 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, грабежі, тобто відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 днів, посилаючись на ризики, встановлені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

10 серпня 2018 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на досудовому слідстві та продовженого ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року, закінчується.

Захисники Міщенко І.І. та Пікулін Р.М. в судове засідання не з'явилися, надали заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували проти розгляду клопотання без участі їх захисників та не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

У відповідності до вимог ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, окрім іншого, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення, у тому числі, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу не зменшились та не змінились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

П.5 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, може застосовуватися запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними, а саме від 4 до 6 років позбавлення волі, у сукупності із даними про особу обвинувачених, які раніше судимі та враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи про відсутність ризиків.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, окрім того, існує ризик можливого впливу на свідків, допит яких ще не проведено.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Також необхідно врахувати практику ЄСПЛ, викладену в рішенні «Харченко проти України», а саме те, що превалюється суспільний інтерес, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При продовженні запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, стороною захисту не надано, інших даних щодо стану здоров'я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у місцях несвободи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд обґрунтовано вважає, що є об'єктивно наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою запобігання спробам переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ймовірну можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки у подальшому, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Керуючись ст. 28, 177, 178, 314, 315, 369-372 КПК України, ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», рішеннями ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Летельє проти Франції», «Харченко проти України», суд -

УХВАЛИВ:

Підготовче судове засідання за матеріалами обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України відкласти на 14 годину 30 хвилин 26 вересня 2018 року в залі судових засідань у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 52

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 строком на 60 днів, тобто до 29 вересня 2018 року включно.

Копію ухвали направити в Харківську установу виконання покарань №27.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя: М.О. Гуренко