Ухвала суду № 75652217, 30.07.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1978/18

№ провадження 1-кс/647/451/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018 року Слідчий суддя Бериславського районного суду Херсонської області Корсаненкова О.О., за участю секретаря Бондаренко Г.В., прокурора Лисенка І.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши скаргу (повідомлення) захисника ОСОБА_2 на незаконне затримання та клопотання старшого слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Олешківського (Цюрупинського) району Херсонської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 02.12.2010 року Роздольненським районним судом АР Крим за ч.1 ст.317, ч.2 ст.307, ст.ст. 70,71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, звільненого 09.12.2015 року з Білозерської виправної колонії Херсонської області по відбуттю строку призначеного покарання, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України,

встановив:

30.07.2018 року захисник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою (повідомленням) на незаконне затримання ОСОБА_1, яка мотивована тим, що 28.07.2018 року о 00:06 год. слідчим Жук Б.В. затримано ОСОБА_1 та складено протокол про затримання о 01:15 год. Підставами затримання ОСОБА_1 є п.2 ч.1 ст.208 КПК України. Вважає, що затримання ОСОБА_1 є незаконним, оскільки на час затримання підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, була відсутня, так як з повідомлення про підозру від 28.07.2018 року у вчиненні злочину, за який останнього було затримано, вбачається, що злочин був скоєний 26.01.2018 року приблизно о 16:30 год., а затриманий відповідно до протоколу затримання особи о 00:06 год. 28.07.2018 року, що виключає можливість для висновку про те, що ОСОБА_1 «щойно вчинив злочин».

Захисник вважає, що вказане затримання було проведено в порушення вимог КПК України, без підстав, передбачених ст.208 КПК України, в зв'язку з чим просить визнати затримання ОСОБА_1 незаконним і звільнити його з-під варти.

30.07.2018 року старший слідчий СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотання, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за ч.1 ст.317, ч.2 ст.307, 70,71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, звільнившись 09.12.2015 року з Білозерської виправної колонії Херсонської області по відбуттю строку призначеного покарання, судимість не знято та не погашено в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин. Так, ОСОБА_1 26.01.2018 року близько о 16-30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи з ними групою осіб, спільно і узгоджено, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розподіливши між собою ролі, підготувавши ніж, невідомий предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю (пістолет), 26.01.2018 року близько 15-20 год. у м.Херсоні поблизу приміської автостанції, що по вул.Ілька Борщака, 1, під вигаданим приводом сіли в автомобіль НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, якого попросили підвезти їх до м.Нова Каховка та коли останній 26.01.2018 року близько 16-30 год. на їх прохання зупинив автомобіль на 33 км автодороги Р-47 Херсон – Генічеськ поблизу с.Тягинка Бериславського району Херсонської області, реалізуючи зазначений умисел, напали на останнього.

Зокрема, ОСОБА_1, діючи спільно і узгоджено з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, відповідно до обумовленого розподілу ролей, перебуваючи на задньому пасажирському сидінні автомобіля, здавив життєво-важливий орган - шию ОСОБА_7, що знаходився на водійському сидінні, заздалегідь заготовленим зашморгом з шнурка від взуття, тобто застосував насильство, небезпечне для життя і здоров’я останнього, а ОСОБА_8, який також знаходився на задньому пасажирському сидінні, діючи спільно і узгоджено з ОСОБА_1 та ОСОБА_5, відповідно до обумовленого розподілу ролей, приставив до голови ОСОБА_7, що знаходився на водійському сидінні, дуло заздалегідь заготовленого невідомого предмета, зовні схожого на вогнепальну зброю (пістолет), погрожуючи, таким чином, застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров’я останнього, а ОСОБА_5, що знаходився на пасажирському сидінні, поряд з сидінням водія, діючи спільно і узгоджено з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, відповідно до обумовленого розподілу ролей, погрожував ОСОБА_7 застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я, шляхом демонстрації в безпосередній близькості від його життєво-важливих органів заздалегідь заготовленого ножа, лезо якого приставив до шиї останнього, та наніс йому вказаним ножем колото-різану рану правого стегна та різані рани лівої кисті, що згідно з висновком судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

У ході нападу ОСОБА_1, діючи спільно і узгоджено з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, скориставшись тим, що ОСОБА_7 у результаті застосування до нього насильства покинув салон автомобіля, яким він керував, відкрито намагались заволодіти зазначеним автомобілем марки «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 та обернути його на свою користь, але не змогли завести його двигун, тобто виконали всі дії, які вважали за потрібне для незаконного заволодіння транспортним засобом, не довели злочин до кінця з причин, які не залежали від їх волі.

Відомості за вказаним фактом 27.07.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230090000744 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України.

За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення 28.07.2018 року о 00-06 год. ОСОБА_1 затримано, на підставі ст. 208 КПК України.

28.07.2018 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України.

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у зв’язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання на термін до 12 років позбавлення волі, що може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше був засуджений за аналогічний умисний тяжкий злочин за який відбував покарання у місцях позбавлення волі та на шлях виправлення не став та на даний час має не погашену судимість, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюється у вчиненні злочину з явними погрозами застосування насильства шляхом демонстрації в безпосередній близькості до життєво-важливих органів предмета схожого на пістолет та ножа, лезо якого приставили до шиї ОСОБА_7 та нанесли ножове поранення правого стегна останнього.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 просили скаргу задовольнити, у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу просили відмовити через відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання слідчого з підстав, викладених у ньому. Проти задоволення скарги заперечував, вважав, що затримання підозрюваного є законним.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та клопотання, слідчим суддею встановлено наступне:

Згідно із ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчинені злочину, за який передбачене покарання вигляді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Зазначене узгоджується із нормами п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими визначено, що ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні захисником було надано та досліджено судом ухвали слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 29.01.2018 року, 15.03.2018 року, 25.04.2018 року та 25.06.2018 року, відповідно до яких відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018230090000088, внесеному до ЄРДР 26.01.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалами слідчого судді Бериславського районного суду було продовжено на строк до 27.07.2018 року включно.

У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він 26.01.2018 року приблизно о 16:30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи спільно та узгоджено, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи пасажирами в автомобілі НОМЕР_4, який рухався автодорогою Херсон – Генічеськ, зупинившись біля пам’ятника ОСОБА_9, поблизу села Тягинка, Бериславського району, Херсонської області, відкрито напали на водія автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я, шляхом демонстрації в безпосередній близькості від його життєво-важливих органів предмета схожого на пістолет та ножа, лезо якого приставили до шиї останнього, після чого нанісши ножове поранення правого стегна ОСОБА_7, відкрито заволоділи його майном, що при ньому знаходилось, а саме: мобільним телефоном марки «PRESTIGIO WIZE OK3 PSP3468 DUO» imei 356416080402439, в корпусі чорного кольору, золотою каблучкою вагою 15 грам та грошима в сумі 800 гривень, чим заподіяли ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

У межах кримінального провадження № 12018230090000088 від 26.01.2018 року, ОСОБА_1 було затримано 27.01.2018 року в порядку ст.208 КПК України.

27.07.2018 року о 00-00 підозрюваний ОСОБА_1 був звільнений з-під варти у зв'язку із закінченням строку тримання під вартою.

В ході судового розгляду встановлено, що підозрюваного ОСОБА_1 28.07.2018 року о 00-06 годині було затримано на підставі п. 2 ч.1 ст. 208 КПК України, яким передбачено затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_1 було вперше затримано ще 27.01.2018 року у межах кримінального провадження № 12018230090000088, внесеного до ЄРДР 26.01.2018 року, за фактом вчинення 26.01.2018 року приблизно о 16-30 годині злочину відносно ОСОБА_7, зважаючи на те, що 28.07.2018 року підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України знов за фактом вчинення 26.01.2018 року приблизно о 16-30 годині злочину відносно ОСОБА_7, який випливає із першого, при цьому відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України, внесено до ЄРДР лише 27.07.2018 року, тобто у день, коли у підозрюваного закінчувався строк тримання під вартою по першому провадженню. Слідчому судді не надано для дослідження заяви потерпілого про вчинення останнього злочину або протоколу прийняття такої заяви, а у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.01.2018 року взагалі відсутні покази щодо замаху на заволодіння його транспортним засобом.

Крім того, підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України, обґрунтовується матеріалами, що виділені із кримінального провадження № 12018230090000088 від 26.01.2018 року у не процесуальний спосіб, а саме протоколом огляду від 26.01.2018 року, висновком експерта № 161 від 19.03.2018 року, копії яких виготовлено під час огляду двох томів кримінального провадження № 12018230090000088.

Інші процесуальні дії, якими обґрунтовується підозра, а саме допит потерпілого та впізнання за фотознімками, були вчинені 27.07.2018 року оперуповноваженим СКП Бериславського ВП ГУНП ОСОБА_10, повноваження якого підтверджено не було.

За встановлених обставин, слід дійти висновку, що працівниками поліції штучно створено підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні, а також про те, що на даний час наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.289 КК України, не підтверджена.

Виходячи із вищевикладеного, а також враховуючи, що затримання підозрюваного ОСОБА_1 28.07.2018 року о 00-06 годині в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України не підпадає під ознаки зазначеної норми закону, суд вважає, що посилання захисника ОСОБА_2 щодо незаконності утримання підозрюваного під вартою є виправданими, а затримання підозрюваного є незаконним, у зв’язку з чим скарга (повідомлення) захисника підлягає задоволенню, а клопотання про застосування запобіжного заходу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 131,132,176-178,183,184,193-196 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу (повідомлення) захисника ОСОБА_2 на незаконне затримання – задовольнити.

У задоволенні клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Визнати затримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконним.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

Суддя О. О. Корсаненкова