Постанова № 75650295, 23.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 377/281/15-ц Головуючий у І інстанції Малишенко Т. О.Провадження № 22-ц/780/2430/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 23.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Суханової Є.М.,Матвієнко Ю.О.

секретар - Шуляк Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року до суду з позовними вимогами звернувся ПАТ «УкрСиббанк».

З урахуванням збільшення позовних вимог ( у жовтні 2015 року) просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором , проценти за користування кредитом за договором кредиту № 11104716000 від 25 грудня 2006 року в розмірі 152 015,59 гривень, з яких:

заборгованість по кредиту – 1281 95, 63 гривень,

заборгованість по процентам за користування кредитом – 23 819, 96 гривень

заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит в розмірі 22 439, 80 гривень,

з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 18 375, 60 гривень, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом – 4 064,20 гривень,

В рахунок погашення заборгованості просили звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 300062261 від 25 грудня 2006 року , а саме:

нежитлову будівлю, магазин «Айнур» загальною площею 831,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Славутич, Бакинський кв-л, буд. 33, та земельну ділянку площею 0,1431га, призначену для комерційного використання, яка розташована за адресою: Київська область, м. Славутич, Бакинський кв-л, буд. 33, кадастровий номер 32115000000000100001, що є власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 26 листопада 2004 року за реєстровим номером 3518, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 листопада .2004 року за реєстраційним номером 4/15253, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Славутицькою міською радою народних депутатів 13 липня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020635200002

Позивач просив встановити спосіб реалізації нерухомого майна – предмету іпотеки за іпотечним договором №300062261 від 25 грудня 2006 року за реєстровим № 6001, а саме шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства, а також стягнути з відповідачів понесені судові витратило оплаті судового збору.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року позов задоволено частково. ( т.2 а.с. 229-242 ) .

Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту

№ 11104716000 від 25 грудня 2006 року в розмірі 152 015,59 гривень, з яких: заборгованість по кредиту – 128 195,63 гривень,

заборгованість по процентам за користування кредитом – 23 819,96 гривень, заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит в розмірі 22 439,80 гривень, з яких

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 18 375,60 гривень, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом – 4 064,20 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року залишено без змін.( т.3 а.с. 65 - 67)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року у частині вирішення позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишені без змін ( т.3 а.с. 124- 126) .

Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від

19 березня 2018 рокув задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов. В апеляційній скарзі зазначав, що суд не врахував ту обставину, що рішення суду в частині стягнення заборгованості з відповідачів залишено без змін, отже факт завдання збитків, а саме невиконання боржником основного зобов»язання є встановленим, а відтак посилання суду на ч..3 ст. 39 Закону України « Про іпотеку» є помилковим .

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України позивач ( ПАТ « Всеукраїнський акціонерний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_11)та відповідачі були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 25 червня 2018 року ( т.4 а.с.217-231) ,на 09 липня 2018 року ( т.5 а.с 1-16) , на 23 липня 2018 рокуу ( т.5 а.с. 22-26 ) за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця місцезнаходження від сторін не надходило.

Від представника позивача на адресу апеляційного суду 09 липня 2018 року надйшло клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв»язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, яке було задоволено судом апеляційної інстанції і розгляд справи відкладений на 23 липня 2018 року .

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи , що сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи , про причини повторної неявки сторони суд не повідомили , колегія суддів вважає , що неявка сторін спрямована на зловживання своїми процесуальними правами та на затягування розгляду справи, наслідком чого є порушення розумних строків розгляду справи визначених вимогами ЦПК , а тому вважати причини неявки сторін до суду поважними , відсутні.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, вартість предмету іпотеки в наданих суду доказах на час звернення з позовом до суду не визначена, за таких обставин, суд вважав недоведеним, що позовні вимоги співмірні із залишком боргу. ( т.4 а.с. 140-150)

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як видно із матеріалів справи, між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Банк) і ОСОБА_2 (позичальник) був укладений договір про надання споживчого кредиту (кредитний договір) № 11104716000 від 25 грудня 2006 року. На виконання умов договору відповідачу надаий кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті на суму 518 000 грн , який вона зобов'язалася повернути згідно графіку платежів та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17,5% річних не пізніше 24 грудня 2016 року.

Між Банком та ОСОБА_2 25 грудня 2006 року було укладено додаткову угоду № 11104716000-1 до кредитного договору № 11104716000 від 25 грудня 2006 року, відповідно до умов якої змінено розмір процентної ставки по кредиту до 16,5% річних.

Між тими ж сторонами 30 червня 2009 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11104716000 від 25 грудня 2006 року. Відповідно до умов угоди погашення нарахованих процентів відбуватиметься з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, також сторонами було викладено графік погашення кредиту (додаток № 1 до додаткової угоди № 1) в новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту позивач уклав з ОСОБА_3 договір поруки № 30006Р311 від 25 грудня 2006 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору солідарно з ним.

Крім того, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язання позичальника за договором про надання споживчого кредиту, між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було укладено іпотечний договір № 30006Z261 від 25 грудня 2006 року. Відповідно до умов договору в іпотеку передане наступне нерухоме майно:

нежитлову будівлю - магазин «Айнур», загальною площею 831,9кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м.Славутич, Бакинський квартал, будинок № 33,

земельну ділянку, площею 0,1431га, призначену для комерційного використання, яка розташована за адресою : Київська область, м.Славутич, Бакинський квартал, будинок № 33, кадастровий номер 32115000000000100001 та належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 за реєстровим № 3518, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.11.2004 року за реєстровим № 4715253, державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Славутицькою міською радою народних депутатів 13 липня 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020635200002.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2015 року позов задоволено частково. ( т.2 а.с. 229-242 ) .

Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту

№ 11104716000 від 25 грудня 2006 року в розмірі 152 015,59 гривень, з яких: заборгованість по кредиту – 128 195,63 гривень,

заборгованість по процентам за користування кредитом – 23 819,96 гривень, заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит в розмірі 22 439,80 гривень, з яких

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 18 375,60 гривень, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом – 4 064,20 гривень. Рішення набрало законої сили .

В частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки , суд касаційної інстанції , скасовуючи рішення суду першої і апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підстві рішення суду здійснюється з урахуванням положень ст.. 39 Законоу України « Про іпотеку»

Відповідно до ч.3 ст. 39 Закону України « Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержатедя про дострокове звернення стягення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем , якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов»язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Суд першої інстанції , відмовляючи у позові з посиланням на відсутність у позовних вимогах початкової ціни продажу предмету іпотеки , не врахував , що в даному випадку наявні інші вимоги, а саме визначення способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , а тому відповідно до вимог законодавства суд вправі визначити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні ціни, яка буде визначена суб»єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження .

Відповідно до ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Стаття 38 цього Закону регулює порядок продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі – покупцеві. Таким чином, у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути зазначено конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки. Такими способами можуть бути: проведення прилюдних торгів або продаж предмета іпотеки з укладенням договорів купівлі-продажу з іншою особою покупцем у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку",при цьому початкова ціна встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України « Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки , на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса , проводиться , якщо інше не передбачено рішенням суду , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , передбаченої Законом України « Про виконавче провадженя» .

Відповідно до ч.2 ст. 43 Закону України « Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем , а якщо вони не досягли згоди ,- на підставі оцінки , провелденої відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність , при цьму початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90% його вартості, визначеної шляхом його оцінки .

З урахуванням викладеного, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки,а відтак дововоди апеляційної скарги є обгрунтованими .

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» задовольнити.

Заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2018 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення .

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 152 015,59 гривень, з яких: заборгованість по кредиту – 128 195,63 гривень,

заборгованість по процентам за користування кредитом – 23 819,96 гривень, заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит в розмірі 22 439,80 гривень, з яких

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 18 375,60 гривень, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом – 4 064,20 гривень.--

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 300062261 від 25 грудня 2006 року за реєстровим № 6001, а саме:

нежитлову будівлю, магазин «Айнур» загальною площею 831,9 кв.м.( Київська область, м. Славутич, Бакинський кв-л, буд. 33,)

та земельну ділянку площею 0,1431га, призначену для комерційного використання,( Київська область, м. Славутич, Бакинський кв-л, буд. 33, кадастровий номер 32115000000000100001), що є власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 26 листопада 2004 року за реєстровим номером 3518, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 листопада .2004 року за реєстраційним номером 4/15253, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Славутицькою міською радою народних депутатів 13 липня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020635200002,

шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 5 213 ,66 грн ( п»ять тисяч двісті тринадцять грн. 66 коп) судових витрат

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення .

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 03 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді