Ухвала суду № 75644734, 24.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1086/18 Справа № 208/44/18 Головуючий у 1 й інстанції - Шарко Т. Є. Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваленка В.Д.,

суддів Кононенко О.М., Кондакова Г.В.,

секретаря Лошакової А.С.,

за участю прокурора Тучі С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

адвоката Чудновського С.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргамипрокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Хижниченка Є.Л. та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1ст.115 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 18.05.2017 року, зараховано ОСОБА_2 у строк попереднього ув'язнення період з 18 листопада 2017 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Камґянської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 1 999,93 грн., на користь держави вартість судових витрат у сумі 790,96 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Близько 18 год. 17 листопада 2017 року ОСОБА_2, перебував на кухні АДРЕСА_2, протягом дня вживав спиртні напої разом зі співмешканкою ОСОБА_5 В ході конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_5 Реалізовуючи задумане, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2, діючи умисно, цілеспрямовано, схопив кухонний ніж та тримаючи його у правій руці, наніс один удар ножем в область спини ОСОБА_5

В результаті ОСОБА_5 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_5

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 залишився на місці скоєння злочину.

В апеляційних скаргах :

- прокурор просить вирок скасувати через м'якість призначеного покарання, постановити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання 8 років позбавлення волі.

Вважає, що призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років, судом першої інстанції не було дотримано принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На думку прокурора, суд не врахував, що ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин.

Вважає, що ОСОБА_2, унаслідок достатнього життєвого досвіду (зрілий вік та проходження строкової служби у лавах повітряно-десантних військ) не міг не усвідомлювати, що внаслідок вищезазначеного ножового удару могли бути ушкоджені життєво важливі органи потерпілої, що незалежно від повноти і своєчасності надання медичної допомоги потерпілому, могло потягти її смерть, що фактично і відбулося.

- обвинувачений не згоден з призначеним покаранням за ч.1 ст. 115КК України. З вироком не згоден та вважає себе невинуватим, вважає справу сфальсифікованою. Просить вирок скасувати.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, вирок скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Зі змісту ст.370 КПК України вбачається, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах, судом правильно встановлена винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується належними доказами, дослідженими судом першої інстанції та викладених у вироку.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про недоведеність його вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України спростовані матеріалами кримінального провадження, дослідженими в суді першої інстанції: протоколом огляду місця події від 17.11.2017 року, під час якого виявлено та вилучено: три ножі з пластмасовими ручками, змиви рук, змиви з долонь рук зі зразком марлевого матеріалу, зрізи нігтьових пластин, (т.2, а.с. 17-27);висновком експерта № 1351-Е від 13.12.2017 року, згідно з яким смерть ОСОБА_5, настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, яке супроводжувалось зовнішньою та внутрішньо-плевральною кровотечею та призвело до гострої крововтрати, поранення виникло внаслідок дії плоского колючо-ріжучого предмета типа клинка; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 18.11.2017 року із фототаблицею, згідно з яким ОСОБА_2 під № 1 впізнав кухонний ніж з чорною рукояткою, яким він наніс ножове поранення ОСОБА_5 17.11.2017 (т.2, а.с.65-67); протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2017 року із фототаблицями за участю ОСОБА_2, перевірено та уточнено місце, час, спосіб нанесення ОСОБА_2 ушкоджень ОСОБА_5, зокрема ніж лежав в раковині, після того як ОСОБА_5 намагалась схопити обвинуваченого, останній взяв в праву руку ніж, яким наніс з розвороту один удар у спину ОСОБА_5, яка перебувала у зігнутому положенні. Після нанесення удару ОСОБА_2 ніж помив, та поклав до тумби (т.2, а.с. 68-76); висновком експерта № 1215/н від 15.12.2017 року, відповідно до якого не виключена можливість належності крові ОСОБА_5 на светрі, належному ОСОБА_2 (т.2, а.с. 97-99); висновком експерта № 1288-МК від 18.12.2017 року із фототаблицею, пошкодження ОСОБА_5 могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т. 2, а.с. 137-140); висновком експерта № 25/4.2/1579 від 30.11.2017 року, згідно з яким на поверхні жіночого светра і футболки, які належать ОСОБА_5, наявні наскрізні колото-різані поранення, вірогідно утворені в результаті завдання одного удару колючо-ріжучим предметом, одномоментно (т.2, а.с. 145-148);

Вину обвинуваченого також доведено:

-протоколом огляду трупа від 17.11.2017 із план-схемами розташування тілесних ушкоджень на трупі та фототаблицями, під час огляду трупа ОСОБА_5 в приміщенні АДРЕСА_3 (т.2, а.с.8-12);

-лікарським свідоцтвом про смерть № 1351, констатовано смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 через гостру крововтрату у зв'язку із нападом з використанням гострого предмету (т.2, а.с.14);

-протоколом огляду місця події від 17.11.2017, (т.2, а.с. 17-27);

-висновоком експерта № 1351-Е від 13.12.2017, згідно якого смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легень, яке супроводжувались зовнішньою та внутрішньо-плевральною кровотечею та призвело до гострої крововтрати, поранення виникло внаслідок дії плоского колючо-ріжучого предмета типа клінка; спричинені ушкодження відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, в даному випадку викликавши смерть; прижиттєвий стан тяжкого алкогольного отруєння (т.2, а.с.31-36);

-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 18.11.2017 із фототаблицею, згідно якого ОСОБА_2 під № 1 впізнав кухонний ніж з чорною рукояткою, яким він наніс ножове поранення ОСОБА_5 17.11.2017 (т.2, а.с.65-67);

Висновоком експерта № 323 від 15.12.2017, згідно якого ОСОБА_2 в період інкримінуємого діяння хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не страждав і в теперішній час не страждає, примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с. 158-160);

Отже, вказаними доказами повністю доведено вину обвинуваченого у скоєному, а тому його доводи про те, що він не міг скоїти дане вбивство,- є безпідставними.

Як видно з журналу судового засідання та технічного запису в ході судового засідання було належно з'ясовано всі обставини скоєного, перевірено всі доводи обвинуваченого, в тому числі і аналогічні в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.22 Постанови ПВСУ від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровґя особи», питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Умисне порання життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильною кваліфікацію скоєного правопорушення, за ст..115 ч.1 КК України, вірно встановлено умисел обвинуваченого, адже він на грунті неприязні навмисно наніс удар ножем ОСОБА_5, що призвело до смерті потерпілої.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що справа сфальсифікована, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, та є безпідставними.

Колегія суддів перевірено і обґрунтованість призначеного покарання суду першої інстанції, при обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд врахував дані про особу обвинуваченого, що його характеризують, відношення до вчиненого, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнав щире каяття у вчиненому злочині, добровільне повідомлення про вчинення злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, суд врахував вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст.12 КК України, вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого та досягнення інших цілей покарання, неможливо без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, і обгрунтовано призначив йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Така позиція відповідає і практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що європейський суд з прав людини, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Тобто районний суд в повній мірі врахував всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, та прийняв обґрунтоване, вмотивоване та законне рішення.

В зв'язку з викладеним колегія суддів не знаходить підстав, як для призначення обвинуваченому як більш суворого покарання, так і для його пом'якшення.

Як вбачається з тексту вироку він, є належно вмотивованим, обґрунтованим та законним.

Порушень кримінального процесуального закону, які б призводили до скасування чи зміни вироку під час розгляду судом першої інстанції, на думку колегії суддів, не встановлено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з вироком суду першої інстанції та вважає його законним і обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора, та обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Хижниченка Є.Л. та обвинуваченого ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_2, - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, що тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали .

Судді: